7.6. Управління персоналом як специфічна діяльність менеджера

Результатом ускладнення й збагачення діяльності по управлінню персоналом й її вивченнями з’явилися різноманітні трактування управління персоналом у сучасній літературі. Визначення управління персоналом можна об'єднати в кілька груп:

1. Мотиваційні визначення. Управління персоналом, пише Н. Маусов, це «безперервні процес, спрямований на цільову зміну мотивації людей, щоб домогтися від них максимальної віддачі, а, отже, високих кінцевих результатів».

2. Дескриптивні (описові) дефініції. «Управління персоналом, пише И. Н. Герчикова - це самостійний вид фахівців менеджерів, головною метою яких є підвищення продуктивної, творчої віддачі й активності персоналу; орієнтація на скорочення частки й чисельності виробничих й управлінських працівників; розробка й реалізація політики підбора й розміщення персоналу; вироблення правил прийому й звільнення персоналу; рішення питань, пов'язаних з навчанням і підвищенням кваліфікації персоналу». У цьому визначенні розкривається мета, і ряд найважливіших функцій керування персоналом. Його важливим достоїнством є конкретність у розкритті змісту діяльності по керуванню кадрами. Це визначення має 2 недоліки: воно слабко відбиває сутність і специфіку керування персоналом; перераховує далеко не всі його найважливіші функції.

3. Теологічні визначення. А. Я. Кибанов і Д. К. Захаров, пишуть, що керування персоналом - це «комплекс управлінських (організаційних, економічних, правових) заходів, що забезпечують відповідність кількісних й якісних характеристик персоналу й спрямованості його трудового поводження цілям і завданням». У визначенні відзначається найважливіша якість керування персоналом у системі підприємства - його функціональну спрямованість.

4. Дескриптивно–теологічні дефініції. Автор таких дефініцій намагається сполучати характеристику цілей менеджменту персоналу з перерахуванням його найважливіших функцій. «Економіка персоналу - пишуть німецькі вчені Р. Марр, В. Вебер, - є сферою діяльності, характерної для всіх організацій, і її головне завдання полягає в забезпеченні організації персоналом і цілеспрямованим використанням персоналу».

Виділяють 2 групи цілей управління персоналом: організаційні і особисті.

Організаційні цілі традиційно коштують у центрі управління персоналом, та й управління в цілому. Звичайно їх зв'язують із забезпеченням ефективності підприємства. Можна зробити висновок, що управління персоналом є діяльність по використанню співробітників для досягнення ефективності організації.

Функції управління персоналом являють собою основні напрямки цього роду діяльності, орієнтовані на задоволення певних потреб підприємства. Виділяють наступні функції:

• планування персоналу, визначення потреби в кількості і якості співробітників, а також часу їхнього використання. Планування кадрів звичайно розглядають як вихідну функцію кадрового менеджменту, оскільки за часом вона випереджає всі його інші функції.

• визначення способів залучення персоналу. Реалізація даної функції припускає відповіді на питання: - де знайти потрібних працівників, як залучити їх на дане підприємство, скільки чоловік взяти ззовні, а скільки зсередини? У випадку створення нового підприємства ця функція враховується ще на стадії визначення місце положення підприємства, оскільки не в будь-якому регіоні є можливість знайти необхідну кількість робочої сили потрібної кваліфікації.

• маркетинг персоналу. Завдання - забезпечення попиту на робочі місця на даному підприємстві з боку найбільш підготовлених людей, у першу чергу висококваліфікованих фахівців і менеджерів.

• підбор, оцінка, відбір і прийняття на роботу співробітників. Можливість функції визначається зростаючою стійкістю робочої сили й підвищенням вимог до працівника.

• адаптація, навчання й підвищення кваліфікації працівників, і їхній розвиток. Професійний розвиток перетворився власне кажучи в безперервний процес, що триває протягом всього трудового життя людини.

• планування кар'єри, забезпечення професійного-посадового росту працівника. Ця функція важлива як для окремих співробітників, оскільки відповідає їхнім очікуванням й інтересам, так і для підприємства, тому що дозволяє повніше й ефективніше використати потенціал працівника.

• мотивація персоналу. Означає спонукання працівників до сумлінної й ініціативної праці, реалізації організаційних цілей. Мотивація досягається, насамперед, завдяки забезпеченню збігу організаційних й особистих цілей.

• керівництво персоналом. Центральне місце реалізації займає мотивація співробітників. Однак керівництво не зводиться до мотивації. Воно «як функція керування, покликано поєднувати, координувати, взаємозв’язок й інтегрувати всі інші функції в єдине ціле».

• ін.

Ці функції не вичерпують усього їхнього перерахування. Їх виділяють велика безліч, вони від частини накладаються один на одного.

Контрольні запитання та завдання

Тести для самоконтролю

1. Суб’єкт управління це:

а. особа, яка має лідерські навіки..

б. менеджер, що має вплив на організацію.

в. особа, або група людей, що здійснює управлінську діяльність за для досягнення певної мети.

2. Функціями менеджера є:

а. планування, організація, лідерство.

б. контроль, кадрове забезпечення.

в. фінансування, визначення мети.

г. інформаційне забезпечення

3. Директивний стиль управління характеризується:

а. наданням з боку менеджера чітких інструкцій, домагання ініціативи від підлеглих, але постійно контролювати їхні дії.

б. негайним виконаним підлеглими вказівок менеджера, не беручи до уваги їхню точку зору.

в. управління, що здійснюється тільки директором організації.

4. Демократичний стиль управління характеризується:

а. наданням з боку менеджера чітких інструкцій, домагання ініціативи від підлеглих, але постійно контролювати їхні дії, заохочувати до праці за допомогою різних винагород і стягнень.

б. заохочування працівників у участі у вирішенні виробничих питань, та розвитку їх здібностей, де не потрібен постійний контроль.

в. наданням з боку менеджера чітких інструкцій, домагання ініціативи від підлеглих, але постійно контролювати їхні дії, заохочувати до праці за допомогою різних винагород і стягнень, відсутність функції контролю.

5. Стиль керівництва це:

а. система постійно застосовуваних керівництвом способів рішення задач;

б. система впливу на підлеглих;

в. система керування організацією.

6. Основними функціями управління персоналом є:

а. координація;

б. мотивація;

в. організація;

г. планування.

Питання для самоконтролю

1. Поняття суб’єкт управління?

2. Поняття управлінської ідеології?

3. Поняття стилю управління?

4. Види стилів управління?

5. Основні функції управлінням персоналом?

Теми рефератів до індивідуальної роботи

1. Управління персоналом

2. Стимулювання кадрів на підприємствах зв’язку

3. Етика і сучасне управління

4. Методи управління трудовим колективом

МОДУЛЬ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ