7.2. Ідеологія менеджера

Управлінська ідеологія - являє собою переконаність менеджера в чому або і його прагнення перетримувати у своїй у процесуальній діяльності, принципів такої переконаності, що впливає на ідеологію.

На управлінську ідеологію впливає:

- територія країни;

- мова;

- природа і клімат;

- історичні, соціально - культурні особливості;

- релігійні традиції;

- особливості політичного управління;

- роль держави в реалізації життя суспільства;

- освітній рівень і освітня система;

- ступінь законопослухання;

- моральні цінності, моральна культура;

- моральні критерії;

- система виховання;

- сімейні традиції і сімейні прихильності;

- накопичений управлінська практика і рівень спілкування такої практики;

- система професійної підготовки і перепідготовки кадрів.

Існує дві управлінські ідеології, див. табл.7.1.

Таблиця 7.1 - Управлінська ідеологія

Менеджер	Ідеологія ледачого підлеглого	Ідеологія ініціативного підлеглого
Стартова відправна лінія	Людина по природі ледачий, вона не схильний до роботи	Людина діяльна, йому подобається творча діяльність, він ініціативний, заповзятливий
Висновки	Отже: його необхідно змушувати працювати, заохочувати - карати, контролювати. Менеджер повинний уміти це робити.	Отже: необхідно створити необхідні для цього умови, зробити чи сприяння допомога. Менеджер повинний уміти це робити.

Ідеологія менеджера:

- у нього яскраво виражені егоїстичні (найчастіше матеріальні чи кар'єрні) інтереси . Може заради них пожертвувати організацією.

- менеджер розуміє, що більшість навколишніх його людей звикло одержувати гроші за кількість часу, проведена на роботі, але не за чи якість кількість праці.

- менеджери знають, що працівники можуть працювати надурочно, навіть безкоштовно, але вони довго набудовуються.

- самий розважливий менеджер дуже навчаємо і сприйнятливий до нового, він не терпить формалізації, але любить порядок хоча віддає переваги мобільний хаос

- з погляду менеджера працівник повинний бути мотивований і моральне стимульований.

7.3. Особистість керівника

Особистість керівника можна представити у вигляді трьох груп характеристик, які становлять: біографічні характеристики, здатності й риси особистості.

Біографічні характеристики складають з:

1.Вік керівника. Проблема вікової межі для управлінських працівників високого рангу, а також питання віковий оптимум для менеджерів у тих або інших видах професійної діяльності існують досить давно. Так, проводячи аналіз матеріалів зібраних Т. Коно, середній вік президентів великих японських компаній становить 63,5 року, їхні американські колеги трохи моложе - 59 років. От що думає про дану проблему. Чи Якокка відомий американський менеджер: «Я завжди вважав безглуздої практику, при якій людини, що достигли 65 років, ми зобов'язані незалежно від його фізичного стану негайно відправити у відставку. Ми повинні покладатися на наших старших менеджерів. Вони мають досвід. Вони мають мудрість». Іншими словами, вік - це багато в чому досвід; не тільки природна, але й соціальна характеристика людини, у тому числі й керівника. [18, с. 206]

Однак не слід думати, що тільки дійшла вік (а значить і досвід) надає право його власникові розраховувати на високий пост. Історія показує, що в початку створення найбільших компаній стояли дуже молоді люди. А. Морите, засновникові й багаторічному керівникові всесвітньо відомої «Соні корпорейшн», у день установи фірми було всього 25 років. І таких прикладів чимало.

Таким чином, вік керівника не може бути ні перевагою, ні перешкодою для того, щоб ефективно управляти. Залежність між віком й ефективністю керівництва так і залишається не певної.

2. Стать керівника. Дана характеристика залучає останнім часом все більша увага з боку дослідників, які намагаються пояснити розходження між чоловічим і жіночим поводженням у ролі керівника. Особливий інтерес і безліч публікацій у різних виданнях присвячені моделі жіночого поводження. Це порозумівається тим, що в житті сучасного суспільства важко знайти область, у якій жінка не грала б важливої, якщо навіть не головної ролі. Жінки займають пости президента, прем'єр міністра, керівника великої політичної партії, дипломата, бізнесмена й навіть міністра оборони.

Але дослідники відзначають, що в окремих видах діяльності, що вимагають від людей, що беруть участь у них, значної мовної активності, жінки в присутності чоловіків поводяться робко. Тому жінки рідше стають лідерами й проявляють малу схильність, чим чоловіка домагатися цієї ролі. Це порозумівається тим, що чоловіка мають більшу компетентність у рішенні групових завдань, а так само їхнім прагненням мати перевагу в групі. Особливе значення має наявність певного стандарту поводження прийнятого в суспільстві. Від виконавця чоловічої ролі очікують і відповідне поводження. А жінкам, для того щоб до них ставилися, як до гідних керівників доводиться доводити свої здатності й властиві їм ділові якості.

Дослідники так само визначили ще одне істотне розходження між чоловіками й жінками менеджерами, а саме, великий інтерес жінок до відносин між людьми. Жінки перевершують чоловіків у демократичності керівництва, а, отже, і в ступені орієнтації на людські відносини. Але, поки не можна із упевненість затверджувати, хто більше ефективний у посаді керівника: чоловік або жінка. Занадто невисокий відсоток жінок - керівників по - порівнянню із представництвом на цьому пості сильної половини людства.

3. Соціально економічний статус і освіта. Дані характеристики дуже важливі для керівника. Ефективний керівник повинен мати різноманітні знання в області управління й бізнесу, спеціальних наук, пов'язаних з діяльністю компанії, іноземними мовами. У цей час керівники прагнуть опановувати не тільки спеціальними знаннями, але й економічними, юридичними. У нашій країні підвищилася необхідність у керівників у знанні іноземних мов.

До специфічного (спеціальним) здатностям особистості можна віднести спеціальні вміння, знання, компетентність, информированность. Не варто особливо доводити й приводити приклади на конкретних особистостях, наскільки важливі для успішного виконання управлінської діяльності ці здатності.

Наступна характеристика керівника - риси особистості. До числа найбільше рис особистості, що згадують часто в різних дослідженнях, ставляться: домінантність, упевненість у собі, емоційна врівноваженість, стрессостійкість, прагнення до досягнення, заповзятливість, відповідальність, надійність у виконанні завдання, незалежність, товариськість.

Розглянемо кожну із цих характеристик окремо .

1. Домінантність або здатність впливати на людей. Керівникові необхідно обов'язково володіти даною характеристикою, тому що важко представити, як можна ефективно управляти людьми, не роблячи на них впливу. Вплив на людей повинне бути засноване не тільки на посадових повноваженнях, але й психолого-педагогічних особливостях спілкування керівника з підлеглими. Вплив повинне мати основою справедливий підхід керівника до підлеглого.

2. Упевненість у собі. Уплив цієї характеристики безпосередньо відбивається на підлеглих, які у випадку впевненості керівника відчувають спокій, підтримку, захист, надійність, упевненість у завтрашньому дні. Таким чином, певний психологічний комфорт забезпечує й підвищує мотивацію до виконання завдання. Невпевнений у собі керівник не може викликати довіру й повага до себе як з боку підлеглих, так і з боку керівників з або більше високого рангу.

3. Емоційна врівноваженість і стрессостійкість. Емоційна врівноваженість повинна проявлятися в контролі з боку керівника за своїми емоційними проявами. Відносини між менеджером і підлеглими повинні бути рівними, діловими й не залежати від особистої симпатії й власного настрою. Емоційна врівноваженість позначається на емоційному стані підлеглих. Негативний сплеск емоцій у керівника може понизити почуття впевненості в підлеглих, наслідком цього буде зниження їхньої ділової активності. Працівники будуть змушені боротися із власними почуттями, а не з робочими проблемами. Емоційна неврівноваженість може підривати імідж керівника в очах ділових партнерів. Тому керівник повинен звернути особливу увагу на засоби емоційної розрядки.

4. Креативность або здатність до творчого рішення завдань. Заставою ефективного керівництва є те, чи здатний керівник бачити елементи новизни й творчості в діяльності своїх підлеглих, а також підтримувати їхнього починання.

5. Прагнення до досягнення мети й заповзятливість - найважливіші риси сучасного керівника. У тісному зв'язку з ними перебуває схильність особистості до ризику. Керівник не повинен зупинятися на половині справи, повинен бути здатний ризикувати й прораховувати свій ризик. Гарний керівник займається бізнесом не стільки заради грошей, (вони є для нього показником успіху, а не засобом збагачення), а, скільки через постійну необхідність концентрації всіх розумових здатностей для рішення нескінченної кількості різноманітних проблем. Бізнес для гарного керівника є необхідним стимулом і життєво важливою дозою адреналіну.

6. Відповідальність і надійність у виконанні завдань. Дефіцит цих людських якостей ми постійно відчуваємо в повсякденному житті. Керівник повинен давати перевагу ситуаціям, у яких необхідно нести персональну відповідальність за ухвалене рішення. Керівник повинен бути відповідальною й надійною людиною, тому що він являє приклад й уособлення ідеальної особистості у своїх підлеглих.

7. Незалежність. Дана характеристика, безсумнівно, є важливою особистісною рисою керівника, що забезпечує йому успішність дій у різних сферах життя організації. Які би ради не приймав керівник від навколишніх його людей, кінцеве рішення він приймає завжди сам. Ніж самостійніше поводиться керівник, тим більше проявляється його незалежність. Але це не виключає необхідності прислухатися до думки колег або підлеглих. Головне, щоб керівник мав свою точку зору на виникаючі проблеми, своя професійна й людська особа, а також підтримував цю властивість у підлеглих. Але надмірна незалежність керівника може перерости в самодурство й волюнтаризм. Незалежність, реалізована таким чином, сприяє зниженню ефективності менеджменту.

8. Товариськість. За результатами наукових досліджень більше трьох чвертей свого робочого часу керівник затрачає на спілкування. Тому комунікаційні здатності в керівника повинні бути досить високими. Багато ділових зв'язків, керівництво підлеглими починається зі спілкування.