Тема 6. Узгодження в системі управління підприємством зв'язку

6.1. Поняття узгодження в системі підприємництва

Необхідність реалізації системного підходу в управлінні підприємствами галузі в ринкових умовах, розвиток спеціалізації управлінської праці, зростаючі вимоги до ефективності виробництва значною мірою визначили підвищений ін­терес до узгодження.

Термін «узгодження» часто зустрічається при розгляданні категорії управління суспільним виробництвом. Так, наприклад, при дослідженні сутнос­ті управління виробництвом обґрунтовується, що управління виробництвом - це процес узгодження суб'єктивної діяльності людей по управлінню з діями об'єктивних економічних законів; це процес узгодження та задоволення особи­стих, колективних та суспільних інтересів

Узгодження інтересів є однією з найважливіших умов нормального функціонування економіки. Задача економічного центру полягає в тому, щоб поставити виробничий осередок (підприємство) в такі умови, в яких його ло­кальні інтереси могли збігатися з глобальними суспільними інтересами. Управ­ління — це також узгодження основних фаз процесу відтворення.

У словнику російської мови слово «узгодити» означає привести в нале­жне співвідношення, відповідність з чимось, виробити єдину думку, отримати узгодження на щось; «узгодження» означає однодумність, спільність точки зо­ру, розмірність, злагодженість, гармонію. Таким чином, узгодження – це досягнення попередньої домовленості, загальної згоди між групою зацікавлених і відповідальних осіб із приводу випуску документа певного змісту, протоколу, договору, ухвалення загального рішення, здійснення загальної угоди, проведення спільних дій.

Узгодження має широ­ке розуміння дій людей, спрямованих на усунення розбіжностей, суперечнос­тей. Узгодження застосовується для різних семантичних категорій. З одного боку, під узгодженням розуміється процес приведення у відповідність дій різ­них ланок системи з вимогами економічних законів, з другого - може прийма­тися як кінцевий продукт такого процесу. Саме з управлінням суспільним ви­робництвом пов'язана узгодженість між людьми в процесі виробництва, розпо­ділення, обміну та споживання матеріальних благ, між працівниками на підприємствами.

6.2. Сутність і структура узгодження

Узгодження виступає як економічна категорія безпосередні відбиваюча господарську діяльність як окремих ланок, так і народного господарства в цілому, як така, що відбиває рівень відповідності розвитку виробничих сил і виробничих відносин.

Як економічна категорія узгодження може бути представлене таким структурними рівнями абстракції:

- рівень, що відбиває узгодження суб'єктивної діяльності органів управління з діями об'єктивних економічних законів і закономірностей;

- рівень, що відбиває узгодження цілей, інтересів, виробничого господарської діяльності, фаз відтворення;

рівень, до якого входять абстракції, що виражають структурний зв'язок елементів (підсистем) категорії узгодження — функціонального, організаційного, економічного, техніко-технологічного, соціального.

Системні дослідження проблеми узгодження припускають представлен­ня предмета дослідження у виді системи, що відбиває різні аспекти узгодження. При ньому кожна система займає в дослідженні певне місце відповідно до ролі аспекту у вирішенні проблеми узгодження, в даному випадку, узгодження основних фаз відтворення. Виходячи зі структурних рівнів абстракції систему узгодження визначимо наступним чином:

S-<P,k{Sc}>; S={PS, k};

Рc є Р; Ks є К; с = 1...5,

де S - система узгодження як сукупність множини взаємозв'язаних підсистем;

s - характеристична чисельність підсистем системи S, формується множеною елементів Рsc та множиною відношень Ksc, характерних для кожної підсистеми.

Множина < Р, k > визначається у процесі дослідження проблеми узгодження, дослідження її окремих підсистем.

Структура системи узгодження задає найбільш важливі групування та способи їх зв'язків за ознаками залежності від змісту системи. При визначенні структури зустрічаються окремі труднощі, які не дають можливості відразу визначити структуру S. Це, в першу чергу, пов'язане зі складністю системи узгодження і, звичайно, з рівнем пізнання як підсистем, так і елементів та множини відношення між ними.

Використовуючи системний підхід, визначимо етапи побудови системи узгодження. На першому етапі розробляється концепція системи, яка удосконалюється в міру отримання нових знань про категорію узгодження, про її зміст. На базі прийнятої концепції робиться визначення аспектів проблеми узгодження множини елементів Р та множини відношень К, що відносяться.

До сих аспектів. Далі виконується структуризація системи, її підсистем на основі вимог системності та дослідження Sc як підсистеми, взаємозв'язків Sc та S.

Таким чином систему узгодження виробництва та споживання послуг зв’язку можна прийняти такою, що складається із п’яті систем узгодження:

1. Функціональне

2. Організаційне

3. Економічне

4. Техніко – технологічне

5. Соціальне