1. Менеджер як організуючий центр функціонуючої організації?

2. Поняття функції та основні функції управління?

3. Принципи управління?

4. Методи управління?

5. Місце галузі зв’язку в системі державного управління?

6. Основні напрямки удосконалення управління галузі зв’язку?

Теми рефератів до індивідуальної роботи

1. Сутності сторони управління.

2. Організаційний механізм і структура управління.

3. Характеристика структур управління.

4. Процес управління та його основні стадії.

Тема 4. Підприємство зв’язку як об’єкт управління. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства зв’язку

4.1. Підприємство зв’язку як об’єкт управління

Підприємство зв'язку - основна ланка в мережі системи управління і функціонування галузі зв'язку, що організовує дію і виробничий процес з переда­вання інформації.

В умовах ринку необхідні такі підприємства зв'язку, які здатні активізува­ти структурну перебудову економіки, надавати свободи вибору споживачу форм обслуговування, видів товарів і послуг; організовувати додаткові робочі місця, забезпечувати окупність витрат, оперативно реагувати на зміни споживчого попи­ту.

В міру зростання масштабів виробництва послуг зв'язку і закономірного виробництва нових видів послуг, виробництва засобів зв'язку під впливом науко­во-технічного прогресу збільшується кількість органів галузевого управління, що ускладнює координацію діяльності підгалузей, вимагає комплексного підходу до планового керівництва. Це обумовлює необхідність пошуку нових рішень в обла­сті підвищення ефективності всіх ланок управління галузі.

Специфічні умови функціонування підприємств в галузі зв'язку наступні:

1. Підприємства зв'язку безпосередньо працюють на споживчий ринок і призначені для більш повного задоволення населення і народного гос­подарства України в послугах зв'язку відповідної якості.

2. Підприємства зв'язку тісно пов'язані з іншими підприємствами галузі народного господарства створюючи внутрішній і зовнішній інформа­ційний ринок. Особливо це проявляється в ринковій економіці, суттєво зростає роль інформації і зв'язку в підвищенні ефективності суспільно­го виробництва і вирішенні соціальних задач.

3. Розвиток, поліпшення якості і підвищення доступності послуг зв'язку позначається на зростанні виробництва суспільної праці і національно­го доходу країни. Це є одним із проявів соціально-економічного ефекту, який створюється в народному господарстві й у населення при наданні послуг зв'язку підприємствами, що характеризує їх народногосподар­ський ефект.

4. Для підприємств (структурних підрозділів) підгалузей зв'язку характер­ним (особливо для південних регіонів) є сезонність надання послуг зв'язку. Тому структурні підрозділи повинні бути підготовлені до на­дання значної кількості послуг без суттєвої зміни технічних можливос­тей.

5. На відміну від інших галузей народного господарства в собівартості по­слуг галузі зв'язку частка витрат на оплату праці виробничого персона­лу з нарахуваннями і амортизаційними відрахуваннями складає понад 70%. Аналіз структури собівартості показує, що галузь зв'язку відно­ситься до трудомісткої і фондомісткої галузей народного господарства. Внаслідок нематеріального характеру продукції зв'язку в собівартості відсутні витрати на сировину й основні матеріали та висока питома вага витрат на оплату праці.

6. Беручи безпосередню участь у вирішенні принципових питань організа­ції виробництва і надання послуг населенню й організаціям народного господарства, підприємства зв'язку не мають виходу безпосередньо на споживача через низький соціально - економічний рівень життя і низьку культуру виробництва в народному господарстві.

Основні умови здійснення діяльності підприємств:

1. Економічна самостійність;

2. Самоокупність, рентабельність, самофінансування;

3. Дотримання законів та рішень законодавчої та виконавчої бази;

4. Матеріальна зацікавленість та відповідальність за результати діяльності.