- •1. Визначення, структура та функції маркетингу
- •2. Комплекс маркетингу та його складові.
- •3. Головні концепції маркетингу.
- •4. Сучасні визначення товару.
- •5. Сучасні визначення послуг.
- •6. Методи визначення характеристик товару.
- •7. Класифікація споживчих товарів.
- •8. Класифікація споживчих послуг.
- •9. Класифікація товарів виробничого призначення.
- •10. Класифікація послуг виробничого призначення.
- •11. Товарна номенклатура та її показники.
- •12. Асортимент продукції та її показники.
- •13. Визначення структури, основного, додаткового, обмеженого, впорядкованого асортименту.
- •14. Головні чинники, що впливають на попит в товарах.
- •15. Правила взаємодії попиту і пропонування товарів.
- •16. Графічне зображення рівноважної ціни.
- •17. Поняття еластичності попиту за ціною та його використання в товарній політиці.
- •18. Визначення показника еластичності попиту за ціною.
- •19. Головні характеристики ціни на товар.
- •20. Різновиди цінової стратегії фірм.
- •21. Види цінової політики фірм.
- •22. Політика наміченого прибутку та низьких цін.
- •23. Політика високих цін на товари з унікальними властивостями.
- •24. Політика «зняття вершків» та її застосування в ціноутворенні.
- •25. Цінова політика проникнення.
- •30. Методи ціноутворення.
- •31. Види цін.
- •32. Види «франко цін на товари».
- •33. Методи розрахунків базових цін.
- •34. Метод маркетингових оцінок при встановлені базової ціни.
- •35. Визначення якості та класу (гатунку) продукції.
- •36. Категорії якості обслуговування.
- •37. Визначення рівня якості продукції.
- •38. Показники якості продукції.
- •39. Показники якості виготовлення продукції.
- •40. Джерела інформації щодо вимог до показників якості продукції.
- •41. Поняття якісного та високоякісного товару з позицій споживача.
- •42. Призначення Міжнародних стандартів серії ico 9000.
- •43. Головні напрямки загальної політики щодо якості продукції.
- •44. «Петля якості» та її етапи.
- •45. Вимоги «петлі якості» до функції маркетингу.
- •46. Вимоги «петлі якості» до матеріально технічного постачання.
- •47. Рейтинг товару та методика його визначення.
- •48. Нормативні, технічні та економічні параметри конкурентоспроможності товару.
- •49. Розрахунок нормативних параметрів конкурентоспроможності товару.
- •50. Методика визначення значущості (ваги) параметрів конкурентоспроможності продукції за технічними та економічними параметрами.
- •51. Визначення групового показника конкурентоспроможності товару за технічними параметрами.
- •52. Визначення групового показника конкурентоспроможності товару за економічними параметрами.
- •53. Інтегральний показник конкурентоспроможності товару.
- •54. Міжнародні критерії оцінювання конкурентоспроможності товару.
- •55. Критерії визначення «конкурентоспроможності країни».
- •56. Імідж товару та його значення для конкурентоспроможності.
- •57. «Паблік рілейшнз» її призачення та заходи.
- •58. Значення сертифікації для формування та посилення іміджу товару.
- •59. Визначення інфрастуктури ринку товарів та послуг.
- •60. Критерії класифікації ринків товарів та послуг.
- •61. Основні складові механізму функціонування ринку.
- •62. Вади сучасної ринкової економіки.
- •63. Переваги сучасної ринкової економіки.
- •64. Характерні особливості сучасного ринку товарів та послуг.
- •65. Головні тенденції змін форм підприємницької діяльності сучасного ринку.
- •66. Потреби людини та суспільства, їх класифікація.
- •67. Цінності людини та їх класифікація.
- •68. Чинники, що визначають попит на товари.
- •69. Чинники, що визначають товарне пропонування.
- •70. Вирішення типових задач за темою “Ринок товарів та послуг”
- •71. Мікроекономічні теорії споживацької поведінки.
- •72. Загальні положення теорії граничної корисності.
- •73. Загальні положення концепції кривих байдужості та бюджетних ліній.
- •74. Психологічні теорії споживацького попиту.
- •75. Соціологічні та культурологічні теорії споживацького попиту.
- •76. Місткість ринку та методики її визначення.
- •77. Особливості вивчення можливостей продажу товарів споживчого та виробничого призначення.
- •78. Головні напрямки маркетингових досліджень показників діяльності фірм- конкурентів.
- •79. Маркетингові дослідження товару.
- •80. Визначення сегменту ринку та критерії його вибору.
- •81. Особливості сегментування ринку товарів виробничого призначення.
- •82. Особливості сегментування ринку споживчих товарів.
- •83. Оцінка доступності ринку.
- •84. Оцінка можливостей освоєння сегменту ринку.
- •85. Товарна політика підприємства та її складові.
- •86. Модифікація та модернізація товару.
- •87. Визначення місця товару на ринку.
- •88. Зміст диверсифікації товарної політики.
- •89. Стратегія концентричної (горизонтальної) диверсифікації.
- •90. Стратегія вертикальної диверсифікації.
- •91. Латеральна (повздовжна) диверсифікація.
- •92. Матриця а.Ансофа та її зміст.
- •93. Класифікаційні ознаки організаційних схем управління продуктом.
- •94. Венчурні підрозділи та їх призначення.
- •95. Розмежувальні та інтеграційні схеми управління продуктом.
- •96. Визначення поняття «життєвий цикл товару».
- •97. Види життєвих циклів товару.
- •98. Зміст етапу упровадження товару на ринок.
- •99. Стратегія інтенсивного маркетингу етапу упровадження товару на ринок.
- •100. Стратегія вибіркового проникнення етапу упровадження товару на ринок.
- •101. Стратегія широкого проникнення етапу упровадження товару на ринок.
- •102. Стратегія пасивного маркетингу етапу упровадження товару на ринок.
- •103. Зміст етапів зрілості і спаду товару.
- •104. Модифікація ринку на стадії зрілості товару.
- •105. Модифікація товару на етапі його зрілості.
- •106. Модифікація маркетингових засобів на етапі зрілості товару.
- •107. Визначення поняття «новий товар» та оновні критерії новизни.
- •108. Головні критерії попередньої оцінки можливостей створення нового товару.
- •109. Переваги та ризики створення стандартного товару.
- •110. Необхідність створення нової продукції для економічного розвитку фірм.
- •111. Етапи планування нової продукції.
- •112. Генерування ідей нової продукції.
- •113. Попередній аналіз можливостей виробництва і збуту нової продукції.
- •114. Аналіз економічної доцільності випуску нової продукції.
- •115. Склад робіт з проектування нового товару.
- •116. Розвиток виробництва і збуту нового товару.
- •117. Дизайн нового товару.
- •118. Інформаційне забезпечення створення наукомісткої та високотехнологічної продукції.
- •119. Маркетингове забезпечення інноваційного продукту.
- •120. Етап визнання споживачами нових товарів.
- •121. Етап процесу розповсюдження (дифузії) нових товарів.
- •122. Порядок вилучення застарілих товарів з ринку.
- •123. Товарні марки та їх позначення.
- •124. Зміст поняття «фірмовий стиль».
- •125. Призначення і функції упаковки.
- •126. Головні вимоги до первинної та додаткової упаковки.
- •127. Призначення штрихового кодування інформації.
- •128. Знаки відповідності та їх призначення.
88. Зміст диверсифікації товарної політики.
У світовій економіці переважає тенденція диверсифікації, тобто розширення товарної номенклатури, створення нової продукції для нових ринків. Диверсифікація дає переваги в конкурентній боротьбі, оскільки підвищує можливості маневрування за умов змінної кон’юнктури, забезпечує стійку частку ринку, знижує ризик впровадження інноваційних продуктів, збільшує ефективність використання результатів науково–дослідних робіт, дає змогу підприємству опановувати інші галузі. Розрізняють три види стратегій диверсифікації товарної політики: стратегія концентричної диверсифікації, стратегія вертикальної диверсифікації та латеральна диверсифікація.
89. Стратегія концентричної (горизонтальної) диверсифікації.
Стратегія концентричної (горизонтальної) диверсифікації. Підприємство додає до товарів усталеної номенклатури нову продукцію, яка виробляється з використанням тих самих технологій або потребує аналогічних маркетингових програм. Наприклад, підприємство з виготовлення побутових пластмас починає виробництво деталей з тих же матеріалів для машинобудування.
90. Стратегія вертикальної диверсифікації.
Стратегія вертикальної диверсифікації базується на тому, що діюча виробнича програма доповнюється продукцією попереднього та наступного ступенів. Так, виробництво напоїв доповнюється виготовленням пляшок і створенням мережі власних кафе.
91. Латеральна (повздовжна) диверсифікація.
Латеральна (повздовжена) диверсифікація здійснюється тоді, коли підприємство приймає рішення ввійти в галузі, які не збігаються з його головною діяльністю, а тому немає жодного взаємозв’язку між традиційною та новою продукцією. подібна диверсифікація є надто ризикованою, і таку спробу можуть дозволити собі лише фірми зі значним науково–технічним, технологічним та фінансовим потенціалом. отже, диверсифікацію спрямовано на досягнення максимального зиску від наявних товарів і ринків, розширення збуту, на залучення нових категорій покупців.
92. Матриця а.Ансофа та її зміст.
У найбільш узагальненому вигляді маркетингові стратегії диверсифікації можна відобразити у вигляді матриці відомого американського економіста Х. Ансофа, яку він оприлюднив у Гарвардському університеті в 1957 р.
маркетингові стратегії диверсифікації
Ринки товарів |
Існуючі товари |
Нові товари |
Існуючі |
Стабілізація позицій |
Розвиток товару |
Нові |
Розвиток ринку |
Повна диверсифікація |
Матриця свідчить, що загалом підприємство може мати чотири стратегії.
Спробувати одержати максимально можливий зиск від товарів, що виробляються, та ринків, які контролюються.
Розширити географію ринків для майбутніх дій.
Збагатити асортимент товарів.
Здійснити повну диверсифікацію — нові товари на нових ринках.
93. Класифікаційні ознаки організаційних схем управління продуктом.
Головними варіантами організаційних структур служби маркетингу на підприємстві можуть бути: функціональна, товарна, ринкова, товарно-ринкова (мішана) структура.
Функціональна структура — найефективніша за обмеженої номенклатури товарів, котрі реалізуються на невеликій кількості ринків.
Товарна структура застосовується фірмами, які випускають широкий асортимент продукції.
Ринкова організаційна структура застосовується в разі діяльності підприємства на незначній кількості ринків.
У даному варіанті поряд з функціональними керівниками є керуючі роботою з різними ринками. Кожен з останніх розробляє плани реалізації продукції на своєму ринку і контролює їх виконання. За такої структури максимум уваги приділяється роботі зі споживачами та врахуванню їх потреб.
Товарно-ринкова організаційна (змішана) схема застосовується, коли продуцент виробляє широкий асортимент товарів і працює з великою кількістю ринків. У цій структурі є ті, хто керує роботою з ринками, й ті, хто керує роботою з товарами. Інколи на підприємствах створюється невеликий незалежний відділ з різних спеціалістів, котрі керують усіма процесами розробки нового товару.