
- •9. 1.Соціально-трудовий конфлікт його сутність і місце в системі соціальних протиріч.
- •В духовному житті:
- •В політичному житті:
- •В економічному житті:
- •В соціальній сфері:
- •9. 2.Різновиди соціально-трудових конфліктів їх причини та функції
- •9. 3. Умови виникнення конфлікту з конфліктної ситуації і стадії його протікання
- •9.4. Методи управління соціально-трудовими конфліктами які сприяють їх подоланню.
- •9.5. Стратегії переговорів у вирішенні конфліктів соціально-трудового характеру1
- •Тактики, які використовують в стратегіях співробітництва, переговорів, боротьби1
- •9. 6. Посередництво і головні умови досягнення успіху у переговорах
- •Діагностичні запитання щодо потреб сторін у співпраці
- •9.7. Страйки як крайній захід колективних трудових суперечок, їх суть, різновиди і проблеми врегулювання та вирішення
- •9.8. Соціальне партнерство його примирна функція в досягненні злагоди в колективному трудовому спорі(конфлікті)
- •Тест до теми розділу
- •01. Конфлікт - це :
- •04. Усунення об’єкту конфлікту шляхом взаємних зусиль називається...
- •05. На переговорах доцільно...
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література для поглибленого вивчення
- •Інша література
9. 3. Умови виникнення конфлікту з конфліктної ситуації і стадії його протікання
Конфлікт як вища стадія розвитку протиріч в стосунках людей, соціальних груп, соціальних інститутів і суспільства в цілому виникає з конфліктної ситуації як граничного загострення протиріч при наявності певного інциденту тобто приводу(див. Рис 9.1)
Рис.9.1. Алгоритм виникнення конфлікту з конфліктної ситуації
Конфлікт як процес розвивається по стадіях, які розглядаються представниками різних наук і наукових шкіл по-різному, але ці стадії можна привести до такої послідовності: див рис. 9.2.):
спочатку в суб'єкта (особистості, групи, спільності) виникає почуття незадоволеності (як протиріччя між потребами, бажаннями, інтересами і можливостями),
почуття незадоволеності переростає в стан фрустрації, що відбивається на поведінці;
власний стан усвідомлюється і починається пошук причин, умов і винуватців,
формується внутрішня установка, мотивація до усунення фрустрації;
у залежності від вибору засобів до її усунення, або приймаються міри щодо цивілізованого вирішення конфліктної ситуації, або починається демонстрація конфліктної поведінки.
Ці етапи правомірно віднести до передконфліктної стадії. При своєчасній діагностиці і правильному керуванні на цих етапах можна знайти конструктивне рішення.
Істотною умовою, що визначає можливість цивілізованого їх вирішення протиріч, є наявність або відсутність бажання зрозуміти іншу сторону. Дія даної умови визначається особистісними властивостями ініціатора конфлікту і наявністю (або відсутністю) необхідної інформації.
Індикаторами наявності протиріч у соціально - трудовій сфері можуть служити: зниження продуктивності праці, якості продукції, різке зменшення кількості пропозицій по поліпшенню результатів праці й економії ресурсів, підвищення рівня плинності персоналу, ріст числа випадків травматизму і захворюваності, погіршення взаємин між працівниками і т.д. Сюди ж можна віднести поява слухів, фактів нашіптування, пліток.
Джерелами напруженості в трудовому колективі, що може перерости в конфлікт, проблеми, пов'язані з розмірами заробітку, його розподілом, низькою дисципліною працівників, несприятливими умовами праці, неритмічністю, співвідношенням вигідних і невигідних робіт, неясністю критеріїв оцінки результатів праці, плинністю кадрів, недоліками в інформуванні працівників про кінцеві результати діяльності фірми, погано налагодженим обліком, наявністю ринкової конкуренції Кожна з цих проблем досить складна за своєю суттю і вимагає специфічних методів діагностики й усунення. Однак усі вони підвладні діям компетентного керівництва і відносяться до таких що виявляються і вирішуються на передконфліктній стадії.
Якщо протиріччя не усвідомлене на передконфліктній стадії і не прийняті заходи щодо їх усунення, е слугує інцидентом(приводом) для початку стадії власне конфлікту. При відсутності в сторін взаєморозуміння, розвиток конфлікту йде звичайно по наступному шляху:
• мобілізація ресурсів у відстоюванні своїх інтересів:
• використання чи сили погрози (демонстрації) сили у відстоюванні своїх інтересів, поява жертв конфлікту;
• мобілізація контр-ресурсів, поширення конфлікту, домінування конфлікту у свідомості сторін, подальше використання сили і ріст числа жертв:
• тупикова ситуація, припинення взаємодії, спільної діяльності, розпад системи.
Результати протікання цієї стадії сторонами конфлікту є деструктивними.
Але з метою недопущення такого етапу в конфлікті і переведення його в конструктивне русло потрібне його регулювання з метою розв’язання і завершення Тому останній етап так і називається:
РЕГУЛЮВАННЯ, І ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНО – ТРУДОВОГО КОНФЛІКТУ.
Звичайно зовнішньою ознакою вирішення конфлікту є завершення(усуненя,вичерпання) інциденту, тобто активного зіткнення протиборчих сторін. Однак, все не так просто: звичайно учасники конфлікту продовжують переживати фрустраційний стан і конфлікт може відновитися. Тому слід віддавати собі звіт в тому, що конфлікт рідко вирішується повністю; він найчастіше лише регулюється.
C
ТАДІЇ
ПРОТІКАННЯ КОНФЛІКТІВ
ПЕРЕДКОНФЛІКТНА СТАДІЯ,ВИНИКНЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ. Будь-який соціальний конфлікт виникає поступово, через накопичування соціальної напруженості, відхилення майбутніх учасників від прийнятних норм співробітництва,в т.ч. накопичування емоційної напруги у індивідів - майбутніх учасників конфлікту.
ЗРОСТАННЯ НАПРУЖЕНОСТІ І СТАНОВЛЕННЯ КОНФЛІКТНОЇ СИТУАЦІЇ.
На цій стадії відбувається під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників ,що провокують (невиконання керівництвом своїх обіцянок і зобов'язань,конфронтація персоналу управління з робітниками,підбурюваювальна діяльність певних груп, обмеження соціальних пільг і т.п..) становлення реальної конфліктної ситуації, починається конфліктне протистояння , що виступає інцидентом..
ІНЦИДЕНТ або привід, випад однієї з сторін, що приводить сторони з статичного стану в динамічний(конфліктну поведінку).Як правило інцидент це суб’єктивне явище нвідміну від конфліктної ситуації яка є об’єктивним явищем.
БЕЗПОСЕРЕДНЬО КОНФЛІКТ, ЙОГО РОЗВИТОК. Ця стадія характеризується передусім наявністю безпосередньго зіткнення конфліктуючих, активних дій спрямованих на зміну поведінки суперників(деструктивним або конструктивним протіканням).
РЕГУЛЮВАННЯ, ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНО - ТРУДОВОГО КОНФЛІКТУ. Звичайно зовнішньою ознакою вирішення конфлікту є завершення(усуненя,вичерпання) інциденту, тобто активного зіткнення протиборчих сторін. Однак, все не так просто: звичайно учасники конфлікту продовжують переживати фрустраційний стан і конфлікт може відновитися. Тому слід віддавати собі звіт в тому, що конфлікт рідко вирішується повністю;він найчастіше лише регулюється.
Рис.9.2. Стадії розвитку і протікання конфліктів
Особливої уваги при вивченні проблеми соціально трудових конфліктів заслуговує якраз ця остання стадія. Дійсно чи, можна конфлікт попередити або просто «прикрити»? З Точки зору відомого німецького соціолога-дослідника конфліктів Р. Дарендорфа, з трьох принципово можливих ситуацій: відміна (попередження) соціального конфлікту, його придушення і регулювання можлива лише остання - РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО КОНФЛІКТУ.
Адже якщо поставити за мету попередити виникнення соціального конфлікту, то потрібно знайти таку соціальну систему, в якій би не виникли протиріччя. А протиріччя ці рано чи пізно проявляються.. З іншого боку, якщо конфлікт придушити силою, то це приведе лише до загострення стосунків сторін, а протиріччя що лежать в його основі навряд чи зникнуть.