Наша хімія лякає Європу

Після аварії на Чорнобильській АЕС до України сформувалося особливе ставлення, в якому присутні не лише співчуття і бажання допомогти, а й певна настороженість та недовіра — дуже часто наша держава декларує одне, а робить зовсім інше. Про зону надзвичайної екологічної ситуації відомо далеко за межами України — міжнародні організації проводять постійний моніторинг. У Калуші відбулося засідання круглого столу, під час якого міжнародні експерти обговорювали питання, як не допустити виникнення транскордонної еколого-техногенної надзвичайної ситуації. Організатори зустрічі — Націо­нальний інститут стратегічних досліджень і Проект Єврокомісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи — PPRD. На думку Джона Вілена, експерта Програми PPRD, процес вивезення ГХБ із країни відбувався з численними порушеннями, технологія пакування і перевезення гексахлорбензолу у біг-бегах на залізничних напіввідкритих платформах — неприпустима з погляду екологічної безпеки. Міжнародні експерти так і не почули відповіді на запитання, чому утилізацію ГХБ довірили ізраїльській фірмі? Чим пояснити, що виконавця екологічно небезпечних робіт визначили без тендера? Ситуація зацікавила експертів ще й тому, що вони не знай­шли цієї фірми у списку підприємств, які займаються перевезенням та утилізацією небезпечних речовин — таких компаній небагато, фахівці їх знають.

Експерти зійшлися на тому, що екологічна ситуація в Калуші залишається вкрай складною. Вони визнали недостатньо ефективною діяльність державних органів влади, які здійснюють управління екологічною та соціально-економічною ситуацією. На їхню думку, недооціненими є високі ризики втрати іміджу України в разі забруднення річки Дністер.

Побував у Калуші і координатор місії ООН в Україні Олів’є Адам, після чого висловив стурбованість, що наразі не вдалося вирішити проблеми з утилізацією гексахлорбензолу та з укріпленням дамби хвостосховища №2 і Домбровського кар’єру, хоча коштів на це було виділено достатньо. Він також зазначив, що торік ООН пропонувала фінансову підтримку, але уряд від неї відмовився. Оскільки екологічна ситуація ще й досі залишається напруженою, ООН готова запропонувати свою допомогу.

Нещодавно в Києві відбулася Глобальна конференція журналістів, на якій активно обговорювали і проблеми екології. Дехто з наших колег чув про ситуацію в Калуші, а журналісти проекту SCOOP навіть запропонували співпрацю — європейців дуже цікавить, чому українські чиновники відфутболюють рекомендації науковців Норвезького геотехнічного інституту, які у складі спільної технічної місії ЄС—ООН досліджували ситуацію в Калуші. Наші екологи можуть розповісти, чому столичні та місцеві можновладці відмовляються від допомоги зарубіжних фахівців та експертів — хто ж пускає чужих туди, де розсовують по кишенях мільйони бюджетних гривень?! Щоб дізнатися, як було використано «екологічні» гроші, громадська організація «Зелений Рух Карпати» звернулася до Рахун­ко­вої палати України з проханням провести аудит.