Функція менеджменту визначення мети

МІСІЯ, ФІЛОСОФІЯ І ПОЛІТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ

Місія - це сформульована вищим керівництвом і обнародувана загальна стратегічна мета організа­ції, зміст її існування з погляду інтересів суспільства. Вона дає загальне представлення громадськості про дану організацію, її філософію й імідж, є основою для вироблення конкретних цілей (загальних і специфічних), стратегії, політики, сприяє встановленню визначеного внутріорганізаційного клімату. Місія - це те, заради чого створюється організація, її головна мета, чітко сформульована причина її існування, логічна відправна точка для вибору оптимальних рішень.

Процес розробки і формування місії включає такі етапи:

• визначення в стиснутій, концентрованій формі призначення організації, суті її існування;

• визначення перспективних цілей організації;

• розробка комплексу короткострокових взаємопов' язаних цілей.

Після завершення останнього етапу формування місії як персоналу організації, так і широкій громадсько­сті стає зрозумілим, для чого створена організація і чого вона прагне досягти.

Чітке формулювання місії, її однозначне трактування сприяють розумінню персоналом основної мети і допомагають визначенню і зміцненню єдиної позиції. Поділ поглядів на філософію, вироблення і зміцнення загальної позиції починаються з правильного розуміння таких термінів, як місія, політика, сильні і слабкі сто­рони, можливості і загрози, цілі і задачі, повноваження й обов' язки, факти і думки.

Доповнюють і розширюють зміст терміна "місія" такі поняття, як "філософія" і "політика" діяльності організації.

Цілеспрямованість - це основна риса будь-якої людської діяльності, а цілепокладання - вихідний мо­мент у діяльності менеджера. Встановлення цілей, заради яких організація створюється, функціонує і розвива­ється, є однією з найважливіших задач вищого керівництва.

Мета управління - майбутній стан об'єкта управління, що передбачається досягти загальною працею коле­ктиву підприємства. Практика управління показує, що для кожного підприємства є своя система цілей, серед яких - економічні, соціальні, морально-етичні, організаційно-технічні, перспективні і поточні, загальні і часткові, кінцеві і проміжні, галузеві і територіальні. У той же час цільова функція будь-якого підприємства полягає в за­доволенні попиту населення на конкретні види товарів і послуг шляхом їх постійного виробництва і реалізації.

Цілі організації визначають концепцію її розвитку й основний напрямок ділової активності: чи це бажа­ний стан об' єкта управління, чи результат, що намічається одержати. На досягнення мети, яка стоїть перед організацією і відображає її ідеальний чи майбутній стан, спрямований процес управління. У системі управ­ління організацією цілі виконують ряд важливих функцій:

• відображають філософію організації, концепцію її діяльності і розвитку;

• знижують невизначеність поточної діяльності як організації, так і окремого працівника;

• служать персоналу орієнтиром, допомагають сконцентруватися на досягненні результатів, регулювати власні вчинки і поведінку;

• складають основу критеріїв для виділення проблем, прийняття рішень, контролю й оцінки результатів дій, морального і матеріального заохочення персоналу;

4 доповідач – Алєйник Віталій

КЛАСИФІКАЦІЯ ЦІЛЕЙ І СПОСОБИ ЇХ ФОРМУВАННЯ

За ступенем важливості цілі поділяються на стратегічні, тактичні і поточні.

Стратегічні цілі орієнтують персонал на рішення масштабних і перспективних задач, визначають характер і напрямки діяльності на тривалий період. Визначення чи вибір стратегії фірми - дуже важливий і відповідальний момент. Стратегічні цілі визначають рівень орієнтованості на задоволення потреб персоналу і суспільства в ціло­му, зміст практичної діяльності керівництва і всього колективу. Потрібне глибоке і кваліфіковане пророблення можливих варіантів і ретельне, аргументоване обґрунтування обраної альтернативи. На вибір стратегії значною мірою впливають ступінь ризику, який дозволяє собі вище керівництво, рівень підготовки і досвід керівництва, ступінь залежності підприємства від впливу навколишнього середовища і прийнятих раніше зобов'язань.

Тактичні цілі є проміжними по відношенню до стратегічних і поточних цілей і відбивають окремі етапи діяльності, визначаються якісними і кількісними показниками.

Поточні цілі задаються кількісними показниками на визначений нетривалий період часу.

За часовою ознакою цілі поділяють на довгострокові (5-10 років), середньострокові (1-5 років) і коротко­строкові (до 1 року).

За змістовою ознакою цілі можуть бути економічними, виробничими, технологічними, адміністративни­ми, маркетинговими, науково-технічними, соціальними й іншими.

У процесі формування цілей прагнуть визначити і зафіксувати такі основні кількісні показники, які окрес­люють цілі діяльності організації:

• прибутковість: обсяги прибутку, розміри дивідендів, співвідношення прибутку й обсягу продажів;

• ринки: частка ринку, обсяги продажів, ніша ринку;

• ефективність: відношення витрат до прибутку, витрати на одиницю продукції;

• продукція: конкретний товар, обсяги його продажу;

• фінансові ресурси: структура капіталу, випуск акцій, виплата дивідендів;

• виробничі потужності: споруди, технічне обладнання, транспорт, постійні витрати, кількість виробле­ної продукції;

• організаційні зміни в структурі чи діяльності;

• людські ресурси: потреба в наборі, перекваліфікації, адаптації чи в навчанні.

Цілі діяльності підприємства чи підрозділу можуть бути визначені автократичним чи демократичним способом.

Автократичний (централізований) спосіб визначення цілей передбачає визначення головних цілей керів­ництвом. На їх основі визначають свої цілі нижчі рівні управління. Переваги способу: чіткість формулювання, взаємозв' язок цілей вищого і нижчого рівнів управління, забезпечення сформульованих цілей ресурсами для їхнього виконання, які надаються зверху. Недоліки: неповне врахування особливостей діяльності підприємст­ва чи підрозділу, до якого доводяться цілі, недостатньо повне використання ініціативи людей, які будуть вико­нувати поставлені задачі, можливе неприйняття цих цілей і навіть вчинення опору при їх досягненні.

Демократичний (децентралізований) підхід до визначення цілей полягає в тому, що цілі нижчих рівнів є основою для цілей вищого рівня. Демократичний спосіб визначення цілей має такі переваги: мобілізуються творчі і комунікативні можливості співробітників, чітко визначаються "вузькі місця" у структурі підприємства і в організації його господарської діяльності, досягається єдність цілей співробітників і підприємства чи структурного підрозділу. До недоліків такого способу визначення цілей варто віднести відсутність взаємозв' язків між цілями вищого і нижчого рівня управління.

Функція цілепокладання полягає не тільки у виробленні стратегічних, тактичних і поточних цілей діяль­ності в бізнесі, але і сприяє коригуванню стратегії в залежності від реальної ситуації.

5 доповідач – Шевченко Марина