1.1. Нормування повітрообміну за надлишковим теплом

Для приміщень із надлишковим виділенням тепла кількість припливного повітря визначається за формулою:

м³/год, (1)

де Q_надл – надлишкове тепло, яке визначається різницею тепла, що надходить в приміщення (Q_надх) та втратами тепла з приміщення (Q_відх), ккал/год; с – масова питома теплоємність повітря при постійному тиску, причому ; – густина зовнішнього (припливного) повітря, кг/м³ (Додаток 2); t_вн і t_зовн – температура відповідно внутрішнього і зовнішнього повітря, C, причому температура припливного повітря приймається на 5 – 10 C нижчою, ніж температура повітря в приміщенні.

1.2. Нормування повітрообміну за шкідливими речовинами

Для приміщень, в повітря яких виділяються шкідливі речовини (пари, гази чи пил), повітрообмін визначають за їх кількістю:

, м³/год, (2)

де G – кількість шкідливої речовини, що виділяється у приміщення за годину, мг/год; C – концентрація шкідливої речовини у повітрі, яке видаляється (≤ ГДК), мг/м³ (Додаток 3); C_о – концентрація шкідливої речовини у припливному повітрі (≤ 0,3 ГДК), мг/м³.

1.3. Нормування повітрообміну за вологовиділенням.

Під час виділення у приміщенні надлишкової вологи кількість припливного повітря визначають за формулою:

, м³/год, (3)

де ∑m – сумарна кількість надлишкової вологи в приміщенні, г/год, причому ∑m = n ∙ W,

де n – кількість працюючих; W – кількість вологи, яку виділяє організм людини протягом години, г/год (Додаток 4);  – густина повітря при температурі приміщення, кг/м³ (Додаток 2); d_вн, d_зовн – вміст вологи відповідно у внутрішньому та зовнішньому повітрі при заданій температурі (абсолютна вологість), у грамах на 1 кг сухого повітря г/кг, причому , де  – відносна вологість повітря, %; р_нас (або d_макс) – максимальний вміст вологи у повітрі при заданій температурі, г/кг (Додаток 5).

1.4. Нормування повітрообміну за кількістю людей

При значній кількості людей, які знаходяться у виробничому приміщенні, необхідна кількість повітря визначається за формулою:

, м³/год, (4)

де І – мінімальна кількість повітря, яка повинна подаватися з розрахунку на одну людину (працівника) згідно санітарних норм (якщо на одного працівника припадає до 20 м³ об’єму приміщення , то І = 30 м³/год; якщо об’єм більше 20 м³, то І = 20 м³/год); n – кількість людей, які одночасно перебувають у приміщенні.

1.5. Нормування повітрообміну за його кратністю

Для приміщень, де немає шкідливих викидів (або кількість їх незначна), приплив (витяжку) повітря можна визначити за кратністю повітрообміну К (відношення кількості припливного повітря L, м³/год до об’єму приміщення V_п, м³):

, м³/год, (5)

Кратність повітрообміну показує, скільки разів протягом години необхідно замінити весь об’єм повітря для створення оптимального мікроклімату (Додаток 6).