Лекція 6

1. Коливний контур — електричне коло, складене з резистора, ємності та індуктивності, в якому можливі коливання напруги й струму.

Послідовний RLC-коливальний контур:

v - джерело напруги

i - сила струму через контур

R - резистор в

L - індуктивність

C - ємність

2. Квазістаціонарний струм

Нехай довжини кола чисельно дорівнює l і якщо за час , необхідний для передачі цього збурення у найвіддаленішу точку кола, сила струму змінюється незначно, то миттєве значення струму в усіх перерізах кола будуть однакові. І тоді струми, які задовольняють дану умову називаються квазістаціонарними.

Для струмів, що періодично змінюються, умова квазістаціонарності має вигляд:

, де Т – період даних змін

3. Незатухаючі коливання

. Вимушеними називаються незатухаючі коливання, що відбуваються під дією періодичної сили. Щоб в реальній коливальній системі отримати незатухаючі коливання, треба компенсувати втрати енергії. Така компенсація можлива за допомогою якого-небудь періодично діючого чинника X(t), який змінюється за гармонійним законом:

х(t)=хo cos t.

4 Згасаючі коливанняБудь-який реальний контур володіє активним опором. Енергія, накопичена в контурі, поступово витрачається в цьому опорі на нагрівання, внаслідок чого вільні коливання затухають Затухання коливань прийнято характеризувати логарифмічним дикриментом затухання Коливальний контур часто характеризують його добротністю, яка визначається як величина, обернено пропорційна логарифмічному дикрименту затухання:У випадку слабкого затухання

5 Якщо опір контура зменшувати до нуля  , тоді в   контурі виникають незатухаючі коливання, для яких справедливі такі співвідношення:

.

Період вільних незатухаючих коливань дорівнює

,де величину   називають хвилевим опором контура.

6. Резона́нс — явище сильного зростання амплітуди вимушеного коливання у разі, коли частота зовнішньої сили збігається з власною частотою коливань. Резонанс характеризують інтенсивністю, напівшириною спектральної лінії та добротністю. Здебільшого резонанс наближено описують кривою Лоренца

де ω — частота зовнішньої сили, ω — частота власного коливання, Γ — стала затухання, яку називають також шириною лінії. Часто приводиться також γ= Γ/2 — півширина лінії.

Лекція №7

1.Вихрове́ електри́чнепо́ле — електричне поле, щовиникає в результатізміни магнітного поля за законом електромагнітноїіндукції.

Вихровеелектричне поле безпосередньо не пов'язане з електричними зарядами і його лініїнапруженості не можутьпочинатисячизакінчуватися на цих зарядах, а є замкнутими, як і лініїіндукціїмагнітного поля.

Робота вихровогоелектричного поля при переміщенніодиничного позитивного заряду по замкнутому нерухомому провіднику чисельнодорівнює е.р.с. індукції в цьомупровіднику.

2.Струм зміщення

Максвелл допустив, щосамезміннеелектричне полевиконує роль струму на ділянці між електродами, яке назвав струмомзміщення. Таким чином, струми провідності в провідниках електричного кола замикаються струмами зміщення між пластинами

Сила струму зміщення

Густина струму зміщення

3.

4. Електромагнітне поле — це поле, яке описує електромагнітну взаємодію між фізичними тілами.

Електромагнітне поле характеризується векторними величинами напруженістюелектричного поля  , вектором електричноїіндукції  , вектором магнітноїіндукції   й напруженістюмагнітного поля  .Увакуумі  , .

У середовищіціспіввідношеннянесправедливі через процесиполяризації та намагнічування. В загальномувипадку , ,

де   — вектор поляризації, а   — вектор намагніченості.

Електромагнітне поле створюється зарядами.Електромагнітне поле, яке породжується зарядами й струмами, дієна заряди й струми в фізичнихтілах.

Сила, з якоюелектромагнітне поле діє на зарядженучасткуназивається силою Лоренца.

Електромагнітне поле взаємодієтакож через своюмагнітнускладовуіз спінами часток.