
- •1. Додатні дробові числа. Порівняння невід’ємних раціональних чисел.
- •2. Основна властивість дробу. Скорочення дробів і зведення дробів до спільного знаменника.
- •3. Додавання, множення, піднесення до степеня.
- •4. Основні закони додавання, множення.
- •5. Віднімання, ділення, добування кореня.
- •6. Деякі властивості арифметичних дій, що виражені рівностями і нерівностями.
- •7. Пропорції і пропорційні залежності. Похідні пропорції.
Невід’ємні раціональні числа
ТЕМА 4
Лекція №6-7: “НЕВІД’ЄМНІ РАЦІОНАЛЬНІ ЧИСЛА”
План:
1. Додатні дробові числа. Порівняння невід’ємних раціональних чисел.
2. Основна властивість дробу. Скорочення дробів і зведення дробів до спільного знаменника.
3. Додавання, множення, піднесення до степеня.
4. Основні закони додавання, множення.
5. Віднімання, ділення, добування кореня.
6. Деякі властивості арифметичних дій, що виражені рівностями і нерівностями.
7. Пропорції і пропорційні залежності.
1. Додатні дробові числа. Порівняння невід’ємних раціональних чисел.
Означення:
Розглянемо усі можливі пари
для
яких ділення т
на п
націло неможливе. Кожній парі таких
чисел, взятих у певному порядку, поставимо
у відповідність новий математичний
об’єкт і позначимо його т/п.
Оскільки
усі невід’ємні цілі числа можна подати
у вигляді символу т/п,
то це дає підстави розглядати 0,
і додатні дробові числа як єдину
сукупність чисел.
Означення: Об’єднання множини усіх невід’ємних цілих чисел з множиною усіх додатних дробових чисел назвемо множиною невід’ємних раціональних чисел.
Отже, будь-яке невід’ємне раціональне число можна зобразити символом т/п, його називають невід’ємним дробом, звичайним дробом.
Означення:
(бути рівним)
Дроби
називаються рівними, якщо виконується
рівність
на множині невід’ємних цілих чисел.
Властивості:
Відношення "буди рівним" володіє властивостями рефлексивності, симетричності, транзитивності.
Доведемо властивість транзитивності.
Якщо
дріб
дорівнює дробу
,
а дріб
дорівнює
дробу
,
де
натуральні або
,
то
дорівнює дробу
.
Доведення:
за означенням
.
Помножимо першу рівність на
,
а другу на п.
.
за властивістю транзитивності на множині
невід’ємних цілих чисел матимемо
.
Оскільки
,
то поділимо на
і отримаємо
.За
означенням
=
.
Означення:
Кажуть, що
число
більше числа
,
а число
менше числа
,
якщо виконується така нерівність
,
при цьому кажуть. Що числа між собою
нерівні
,
а число
.
Властивості: Відношення "бути більшим", "бути меншим" володіють властивістю транзитивності.
Доводиться аналогічно попередній властивості.
Т: Додатні дробові числа більші 0.
Доведення:
Нехай маємо дріб
і число 0. Позначимо
=
а.
Розглянемо добуток па
,
як добуток
додатних цілих чисел. Число 0 =
,
0п
= 0. тп
,
як добуток
додатних цілих чисел. тп
п,
поділимо на
п2
.
За означенням
.
2. Основна властивість дробу. Скорочення дробів і зведення дробів до спільного знаменника.
Т:
(основна властивість дробу) Значення
дробу не зміниться, якщо його чисельник
і знаменник помножити на одне і теж
натуральне число
=
,
.
Доведення:
За
асоціативним та комутативним законами
множення на множині невід’ємних цілих
чисел
.
За означенням "бути рівним"
= =
.
Т: Значення дробу не зміниться, якщо його чисельник і знаменник поділити на одне і теж натуральне число. Яке є їх спільним множником.
Означення: Скороченням дробу називається заміна дробу рівним йому дробом, у якого чисельник і знаменник не мають спільних множників.
Означення: Дріб у якого чисельник і знаменник взаємно прості числа називається нескоротним дробом.
Т: Якщо даний дріб дорівнює деякому нескоротному дробу, о члени даного дробу дорівнюють відповідно членам даного нескоротного дробу помноженим на одне і теж число.
Доведення:
Нехай
=
,
.
З рівності дробів маємо
.
За теоремою про подільність добутку
маємо
.
Отже,
,
але
.
Тому
.
Тоді
.
Звідси
.
Маємо, поділивши на
,
.
Отже,
,
,
що і потрібно було довести.
Наслідок: Два нескоротні дроби рівні тоді і тільки тоді, коли рівні їх чисельники і знаменники.
Доведення:
Необхідність.
=
,
,
.
Оскільки
рівний нескоротному дробу, то за
попередньою теоремою
,
,
тоді
.
Але
.
Отже, к = 1,
тому
,
.
Достатність.
,
,
,
.
Складемо дроби
і
.
Розглянемо відповідні добутки
.
Відомо, що
,
за означенням рівних дробів
=
.
Враховуючи те, що
,
,
матимемо
=
.
Т: Будь-який дріб дорівнює одному і тільки одному нескоротному дробу.
Доведення:
=
,.
.
Припустимо, що існує
=
,
.
Тоді
= =
.
Оскільки обидва дроби нескоротні, то
за попереднім наслідком
.
Властивості (про зміну дробу в залежності від зміни його членів).
Т1: З двох дробів з однаковими знаменниками більший той у якого чисельник більший.
Доведення:
і
.Нехай
.
Тоді на множині невід’ємних цілих чисел
за монотонністю множення
.
Тоді за означенням "бути більшим"
додатних раціональних чисел матимемо
.
Т2: З двох дробів з однаковими чисельниками більший той у якого знаменник менший.
Доведення:
і
,
.
За законом монотонності
.
Якщо т = 0,
то
.або
.
За означенням "бути меншим" на
множині дробових раціональних чисел
.
Означення: Дріб у якого чисельник менший знаменника називається правильним. В інших випадках дріб є неправильним.
Т: При збільшенні чисельника і знаменника на одне і теж число, дріб збільшиться, якщо він правильний, зменшиться, якщо він неправильний але нерівний одиниці і не зміниться, якщо він рівний одиниці.
Доведення:
Доведемо другу частину. Нехай
– неправильний дріб. Тоді
.
Потрібно довести, що
або
.
Перейдемо
до дробів з однаковими знаменниками за
основною властивістю дробів.
і
.
Порівняємо
і
.
Скористаємося дистрибутивним законом
і порівняємо
і
.
Перші доданки однакові, порівняємо
другі доданки
і
.
За законом монотонності перейдемо до
порівняння т
і п.
За умовою
.
Отже,
.