Показники «якості» зв’язку між рівнем ндр та рівнем нових і (вдосконалених) технологій в інноваційному просторі України [4].
Роки |
Обсяг НДР (млн. грн.) |
Кількість впроваджених технологій |
Кількість використаних рацпропозицій (млн. грн.) |
Коефіцієнт генерування нових технологій |
Приріст, % до минулого року |
Коефіцієнт вдосконалення технологій (млн. грн.) |
Приріст, % до минулого року |
|
1 |
2 |
3 |
4=2:1 |
5 |
6=3:1 |
7 |
2000 |
1809,6 |
1403 |
38744 |
0,775 |
× |
21,41 |
× |
2001 |
1975,4 |
1421 |
37700 |
0,719 |
-7,22 |
19,08 |
-10,86 |
2002 |
2155,1 |
1142 |
35400 |
0,530 |
-26,34 |
16,43 |
-13,93 |
2003 |
2821,2 |
1482 |
31873 |
0,525 |
-0,87 |
11,30 |
-31,22 |
2004 |
3417,4 |
1727 |
30790 |
0,505 |
-3,80 |
9,01 |
-20,25 |
2005 |
4017,9 |
1808 |
29326 |
0,450 |
-10,96 |
7,30 |
-18,99 |
2006 |
4724,1 |
1145 |
27718 |
0,242 |
-46,14 |
5,87 |
-19,61 |
2007 |
5939,7 |
1419 |
н/д |
0,239 |
-1,43 |
н/д |
н/д |
Про стагнацію державної інноваційної політики України свідчить і те, що на нашу країну припадає лише 0,004% загальносвітової кількості щорічних патентних заявок,0,04% загальносвітових доходів від продажу ліцензій і 0,05 % загальносвітової вартості
високотехнологічного експорту. Відставання від країн – технологічних лідерів за цими показниками на одного працівника сфери НДР досягає 2-3 порядків. Фахівці вважають, що це свідчить уже не про просте відставання, а про системний розрив [9].
Основними причинами, які гальмують розвиток інноваційної діяльності в Україні є такі:
недосконалість законодавства щодо стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності з боку держави. Закони України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки» (2001р.), «Про інноваційну діяльність» (2002 р.), «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні» (2003 р.), «Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій» (2004 р.) недостатньо стикуються між собою, є фінансово не забезпеченими і не дозволяють запровадити відповідні механізми їх реалізації;
незадовільне фінансування науки та науково-дослідних робіт. Так, український показник валових внутрішніх витрат на НДР на душу населення за паритетом купівельної спроможності в доларах США майже вдвічі нижчий від російського й на порядок нижчий за показники інших країн (двадцятиразове відставання від лідерів у галузі фінансування НДР – Швеції та Ізраїлю (рис. 10.3.)).
Рис. 10.3. Рівні валових внутрішніх витрат на дослідження та розробки