2.2 Експериментальне дослідження словотворчої здатності дошкільників з онр

Вивчивши проблему словотвору дошкільників і проаналізувавши науково-педагогічну літературу по цій проблемі, ми поставили метою експерименту - виявити рівень сформованості словотвору в дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення. Для цього минулого підібрані дві групи дітей дошкільного віку: контрольна (діти з нормальним мовним розвитком) і експериментальна (діти із загальним недорозвиненням мовлення) по 10 чоловік у кожній.

Списки дітей Таблиця 1.

Список експериментальної групи дітей	Список контрольної групи дітей
1. Надія П. (ОНР III рівень) 2. Алина М. (ОНР III рівень) 3. Дар'я Л. (ОНР III рівень) 4. Настасія П. (ОНР III рівень) 5. Анфіса С. (ОНР III рівень) 6. Андрій М. (ОНР III рівень) 7. Роман М. (ОНР III рівень) 8. Максим Д. (ОНР III рівень) 9. Олександр К. (ОНР III рівень) 10. Іван Б. (ОНР III рівень)	1. Денис Д. 2. Христина М. 3. Роман К. 4. Котячи У. 5. Ігор Р. 6. Жасмин Б. 7. Сергій Ч. 8. Льону М. 9. Антон Ц. 10. Марія П.

експеримент, Що Констатує.

В експерименті, що констатує, застосовувалася методика: «Дослідження здатності словотвору» Алексєєвій М.М., Ляміній В.И.

Метою експерименту, що констатує, було виявлення факту відставання розвитку словотвору в дітей в експериментальній групі в порівнянні з дітьми з контрольної групи.

У таблицях 2, 3 наведені результати розвитку словотвору в контрольній і експериментальній групі (відповідно) на етапі експерименту, що констатує.

Таблиця 2

Результати розвитку словотвору в контрольній групі на етапі експерименту, що констатує.

№ №	И. Ф.	Завдання №1	Завдання №2	Завдання №3	Завдання №4	Завдання №5	Завдання №6
11.	Денис Д.	14	5	5	5	5	10
22.	Христина М.	15	4	4	5	5	10
33.	Роман К.	12	4	5	4	5	9
44.	Котячи У.	15	5	5	5	5	10
55.	Ігор Р.	11	5	4	5	4	8
66.	Жасмин Б.	13	4	4	2	2	8
77.	Сергій Ч.	13	4	4	2	4	10
88.	Льону М.	15	4	5	4	5	10
99.	Антон Ц.	10	3	4	5	5	10
110.	Марія П.	11	4	5	5	5	10

Висновки: у результаті проведення даних завдань було виявлено, що при виконанні 1-1- го завдання 4 дитини мають високий рівень, 6 дітей - дуже високий рівень і немає дітей з низьким і середнім рівнем; при виконанні 2 - го завдання 1 дитина має середній рівень, 6 дітей - високий рівень, 3 дитини - дуже високий рівень і немає дітей з низьким рівнем; при виконанні 3 - го завдання 5 дітей мають високий рівень, 5 дітей - дуже високий рівень і немає дітей з низьким і середньому рівнем; при виконанні 4 - го завдання 2 дитини мають низький рівень, 2 дитини - високий рівень, 6 дітей - дуже високий рівень і немає дітей із середньому рівнем; при виконанні 5 - го завдання 1 дитина має низький рівень, 2 дитини - високий рівень, 7 дітей - дуже високий рівень і немає дітей із середньому рівнем; при виконанні 6 - го завдання 3 дитини мають високий рівень, 7 дітей - дуже високий рівень і немає дітей з низьким і середньому рівнем.

Таблиця 3

Результати розвитку словотвору в експериментальній групі на етапі експерименту, що констатує.

№	И. Ф.	Завдання №1	Завдання №2	Завдання №3	Завдання №4	Завдання №5	Завдання №6
11.	Надія П.	8	3	3	3	3	6
22.	Алина М.	5	2	2	0	0	6
33.	Дар'я Л.	8	2	2	0	0	6
44.	Настасія П.	7	2	2	3	3	8
55.	Анфіса С.	5	1	2	0	0	5
66.	Андрій М.	5	2	2	0	0	4
77.	Роман М.	11	2	2	3	3	7
88.	Максим Д.	8	1	2	0	0	5
99.	Олександр К.	10	2	2	0	0	4
1100.	Іван Б.	6	2	2	0	0	5

Висновки: у результаті проведення даних завдань було виявлено, що при виконанні 1-1- го завдання 3 дитини мають низький рівень, 5 дітей - середній рівень, 2 дитини - високий рівень і немає дітей з дуже високим рівнем; при виконанні 2 - го завдання 9 дітей мають низький рівень, 1 дитина - середній рівень і немає дітей з високим і дуже високим рівнем; при виконанні 3 - го завдання 9 дітей мають низький рівень, 1 дитина - середній рівень і немає дітей з високим і дуже високим рівнем; при виконанні 4 - го завдання 7 дітей мають низький рівень, 3 дитини - середній рівень і немає дітей з високим і дуже високим рівнем; при виконанні 5 - го завдання 7 дітей мають низький рівень, 3 дитини - середній рівень і немає дітей з високим і дуже високим рівнем; при виконанні 6 - го завдання 2 дитини мають низький рівень, 7 дітей - середній рівень, 1 дитина - високий рівень і немає дітей з дуже високим рівнем.

Таким чином, тестування за даною методикою показало вихідний рівень словотвору в контрольній і експериментальній групі. У контрольній групі цей рівень помітно вище, ніж в експериментальній групі.

Формуючий експеримент.

На етапі формуючого експерименту заняття проводилися з експериментальною групою. Метою формуючого експерименту було формування словотворчих умінь у дошкільників з ОНР.

Для формування словотворчих умінь у дошкільників з ОНР була розроблена програма занять із використанням спеціальних вправ. При підборі вправ ураховувалися вікові особливості дошкільників з ОНР.

Матеріал формуючого експерименту.

Вправи для закріплення форми множини:

1. «Один - багато».

Ціль: виявити вміння дітей самостійно утворювати іменники множини від іменника однини.

Хід: Логопед показує картинку із зображенням одного предмета й пропонує дитині знайти картинку із зображенням цього ж предмета, але у великій кількості.

Картинки: куля - кулі, будинок - будинку, цебро - цебра й т.д.

Логопед показує картинку й називає: кулю.

- А в тебе, - запитує логопед, - що на картинці?

Відповідь дитини: У мене на картинці кулі.

У такий спосіб пропонується назвати всі картинки ( 5-6 картинок).

2. «Лови й називай».

Логопед: Я буду кидати м'яч і називати слова, які позначають один предмет; ти, кидаючи м'яч, будеш мені називати слово, що позначає багато предметів.

Ця гра нагадує нам правила гри «Один багато».

Логопед кидає м'яч дитині, називаючи слово «будинок»; дитина повертає м'яч, називаючи слово «будинку». Учити дитини сполучити рух зі словом. Логопед називає від п'яти до восьми слів.

3. Утворення форми множини слів з використанням картинок, на яких зображений один предмет (машина, парта, сосна, гора, дуб, береза). При цьому підбираються такі картинки, які дають можливість утворювати форму множини слів із закінченням «ы».

4. «Зміни слово». Логопед називає слово в однині й кидає м'яч одному з дітей, що повинен назвати форму множини.

5. Придумування слів, що позначають кілька предметів.

Вправи для уточнення форми родового відмінка:

1. «Угадай, чиї це речі». Дітям пропонуються картинки, на яких зображені: бабуся в хустці, мама в халаті, дівчинка в шубі, чоловік у капелюсі й ін., а також картинки із зображенням окремих предметів (хустка, халат, капелюх, шуба, і ін.). Спочатку діти розглядають картинки. Логопед називає один із предметів. А діти називають, кому належить цей предмет (Це хустка бабусі; Це халат мами; Це шуба дівчинки й т.д.).

2. «Угадай, чиї це хвости». На одній картинці дані зображення тварин без хвостів, на іншій - зображення хвостів. Логопед показує зображення хвоста й запитує, кому належить цей хвіст.

Вправи для уточнення форми давального відмінка:

1. Гра «Кому потрібні ці речі». Дітям пропонуються картинки, на яких зображені вчитель без вказівки, маляр без кисті, перукар без ножиців, мисливець без рушниці, рибалка без вудки, продавець без ваг і т.д., а також зображення предметів. Діти розглядають картинки й називають, кому що потрібно (вказівка потрібна вчителеві, вудка потрібна рибалці й т.д.).

2. Відповіді на питання по картинці (хто кому що дає?). Наприклад: Бабуся дає внучці стрічку; Тато дарує мамі квіти; Мама дає дочці ляльку.

3. «Гості». На картинці зображений стіл, на якому тарілки з різними частуваннями (яблуко, рибка, морквина, кістка, гриби). Логопед пояснює: «Ведмежа чекає гостей. На тарілках він приготував угощенье для своїх гостей: яблуко, рибу, морквину, кісточку. Як ви думаєте, кому приготовлене частування? Кому морквина? (морквина - зайчикові) і т.д.».

Вправи для уточнення форми знахідного відмінка:

1. «Хто самий спостережливий». Діти повинні називати, що вони бачать: «Я бачу стіл, стілець, вікно» і т.д.

2. Відповіді на питання, що вимагають постановки іменника в знахідному відмінку:

1. Що ти візьмеш на урок фізкультури? На урок малювання? На урок ручної праці?

2. Що ти любиш?

3. Що ти намалюєш червоним олівцем? Зеленим олівцем? Жовтим олівцем? і т.д.

Вправи для уточнення форми орудного відмінка:

1. Відповіді на питання «хто чим працює?» по картинках (перукар - ножицями, маляр - кистю й т.д.).

2. Додати слово до дієслова: малювати олівцем, мести мітлою, писати ручкою, копати лопатою, пиляти пилкою, зачісуватися гребінцем, шити голкою, різати ножем.

3. Назвати пари предметів по картинках: книжка з картинками, кішка з кошенятами, чашка із блюдцем, кошик із грибами, ваза із квітами.

Вправи для уточнення форми місцевого відмінка:

«Допоможи твариною знайти свій будиночок». Пропонують дві групи картинок: на одних зображені тварини, на інші - їхнього житла. Логопед пропонує дітям допомогти твариною знайти свій будиночок, згадати, хто де живе. Відповідаючи на запитання, діти кладуть зображення тварини поруч із зображенням його житла.

Вправи для формування вміння вживати уменьшительно-ласкательные й зневажливо-збільшувальні суфікси.

1. «Великий маленький».

Ціль: виявити вміння дітей утворювати за допомогою суфіксів іменників уменьшительно-ласкательного значення.

Устаткування: Картинки із зображенням більших і маленьких предметів.

Хід: Червоні кружки - великої й маленький. Логопед пропонує назвати, що на картці: маленьке коло, велике коло.

Логопед пропонує дитині назвати кружки без слів «великий» і «маленький».

Це? - показує на маленький кружок.

Відповідь дитини: кружок.

А це? - показує логопед на велике коло.

Відповідь дитини: коло.

Логопед: Допоможи мені, будь ласка, треба розібрати картинки.

Маленькі предмети на картинках покласти під кружечком, більші предмети - під навкруги.

Логопед ставить перед дитиною підношення з картинками із зображенням більших і маленьких предметів і стежить за ходом виконання дитиною завдання.

Під маленьким кружком малюнки: ялинка, кулька, мячик.

Під більшим колом малюнки: ялинка, куля, м'яч.

Логопед пропонує назвати спочатку більші предмети, а потім маленькі.

Відповідь дитини: ялинка, куля, м'яч; ялинка, кулька, мячик.

2. Вправа у вживанні уменьшительно-ласкательных і зневажливо-збільшувальних суфіксів змагання двох команд: Хлопчика-З-Пальчика й Івана-Богатиря:

Хлопчик-з-Пальчик Іван-богатир

Иванушка Іван

рубашечка рубашища

чобітки сапожища

кармашек карманище

ремінець ремнище

сокирка сокирище

сабелька саблища

ніжка ножища

ручка ручища

глазик глазище

вусики усищи

голосок голосище

носик носище

силушка силища.

«Луна» (утворення складних слів)

листи падають – листопад сам ходить – самохід

сніг падає – снігопад мед носить – медонос

вода падає – водоспад дзвонить попусту – пустодзвін

зірки падають – зорепад сіно косить – косовиця

розводить сади – садівник скрізь ходить – всюдихід

розводить лева – лісівник база для нафти – нафтобаза

перевозить ліс – лісовоз ходить на атомній енергії – атомохід

сам летить – літак пил ссе – пилосос

воду возить - водовоз.

«Назви скільки».

Картинки перевернені, дитина їх не бачить.

Ціль: Виявити вміння дітей узгоджувати числівники (2 і 5) з іменниками в роді, числі, відмінку.

Ходу гри: Перед дитиною картинки, які перевернені. Логопед пропонує назвати, що на картці.

- Це (дитина навмання називає будь-який предмет).

Логопед перевертає картинку й пропонує назвати, що на картці (м'яч). Так перевертаються послідовно всі картинки.

Логопед: Назви предмети, які намальовані на картках.

Дитина називає: м'яч, ялинка, цебро, машина.

- Перед тобою 4 картки, але в мене ще й п'ята, подивися, - логопед пропонує дитині картку із зображенням двох кружків. - Що на картці?

Відповідь дитини: Кружки.

Логопед: скільки кружків?

Відповідь дитини: Два.

Логопед кладе картку із зображенням двох кружків перед картинками.

Логопед: Назви предмети, додаючи число 2.

Зразок: два м'ячі, дві ялинки ...продовжуй.

Логопед міняє першу картку на картку із зображенням п'яти кружків, попередньо запропонувавши дитині закрити очі.

Логопед: Відкрий ока й подивися, що змінилося.

Дитина: Нова картка.

Логопед: Порахуй, скільки кружків на картці.

Логопед пропонує назвати ті ж картинки, але додавати число 5.

Зразок: 5 м'ячів, 5 ялинок.

Контрольний експеримент.

Контрольний експеримент проводився по тій же методиці «Дослідження здатності словотвору» Алексєєва М.М., Ляміна В.И., що й що констатує.

Метою контрольного експерименту було виявлення підвищення загального рівня сформованості словотворчих умінь в експериментальній групі в порівнянні з рівнем сформованості словотворчих умінь на момент експерименту, що констатує.

Проводячи повторне діагностування рівня сформованості словотворчих умінь після формуючого експерименту, були отримані наступні результати.

Таблиця 4.

Результати розвитку словотвору в контрольній групі на етапі контрольного експерименту

№	Ім'я Ф.	Завдання №1	Завдання №2	Завдання №3	Завдання №4	Завдання №5	Завдання №6
1	Денис Д.	14	5	5	5	5	10
2	Христина М.	15	4	4	5	5	10
3	Роман К.	12	4	5	4	5	9
4	Котячи У.	15	5	5	5	5	10
5	Ігор Р.	11	5	4	5	4	8
6	Жасмин Б.	13	4	4	2	2	8
7	Сергій Ч.	13	4	4	2	4	10
8	Льону М.	15	4	5	4	5	10
9	Антон Ц.	10	3	4	5	5	10
10	Марія П.	11	4	5	5	5	10

Висновки: у результаті проведення даних завдань було виявлено, що при виконанні 1-1- го завдання 4 дитини мають високий рівень, 6 дітей - дуже високий рівень і немає дітей з низьким і середнім рівнем; при виконанні 2 - го завдання 1 дитина має середній рівень, 6 дітей - високий рівень, 3 дитини - дуже високий рівень і немає дітей з низьким рівнем; при виконанні 3 - го завдання 5 дітей мають високий рівень, 5 дітей - дуже високий рівень і немає дітей з низьким і середньому рівнем; при виконанні 4 - го завдання 2 дитини мають низький рівень, 2 дитини - високий рівень, 6 дітей - дуже високий рівень і немає дітей із середньому рівнем; при виконанні 5 - го завдання 1 дитина має низький рівень, 2 дитини - високий рівень, 7 дітей - дуже високий рівень і немає дітей із середньому рівнем; при виконанні 6 - го завдання 3 дитини мають високий рівень, 7 дітей - дуже високий рівень і немає дітей з низьким і середньому рівнем.

Таблиця 5.

Результати розвитку словотвору в експериментальній групі на етапі контрольного експерименту.

№	Ім'я Ф.	Завдання №1	Завдання №2	Завдання №3	Завдання №4	Завдання №5	Завдання №6
1	Надія П.	12	5	5	5	5	9
2	Алина М.	12	4	4	3	3	8
3	Дар'я Л.	13	4	4	3	3	8
4	Настасія П.	13	4	4	5	5	10
5	Анфіса С.	10	3	2	1	2	7
6	Андрій М.	10	3	2	1	2	7
7	Роман М.	14	5	5	5	5	10
8	Максим Д.	11	3	3	2	3	8
9	Олександр К.	12	4	4	3	3	8
10	Іван Б.	9	4	4	2	3	8

Висновки: у результаті проведення даних завдань було виявлено, що при виконанні 1-1- го завдання 7 дітей мають високий рівень, 3 дитини - дуже високий рівень і немає дітей з низьким і середнім рівнем; при виконанні 2 - го завдання 3 дитини мають середній рівень, 5 дітей - високий рівень, 2 дитини - дуже високий рівень і немає дітей з низьким рівнем; при виконанні 3 - го завдання 2 дитини мають низький рівень, 1 дитина - середній рівень, 5 дітей - високий рівень, 2 дитини - дуже високий рівень; при виконанні 4 - го завдання 4 дитини мають низький рівень, 3 дитини - високий рівень, 3 дитини - дуже високий рівень і немає дітей із середньому рівнем; при виконанні 5 - го завдання 2 дитини мають низький рівень, 5 дітей - середній рівень, 3 дитини - дуже високий рівень і немає дітей з високим рівнем; при виконанні 6 - го завдання 2 дитини мають середній рівень, 6 дітей - високий рівень, 2 дитини - дуже високий рівень і немає дітей з низьким рівнем.

Діаграма 1. Порівняльний аналіз результатів експериментальної групи в що констатує й контрольному експерименті при виконанні завдання № 1.

У результаті проведеного експерименту, спрямованого на формування словотворчих умінь у дошкільників з ОНР, було виявлено, що в контрольному експерименті, у порівнянні із що констатує, виріс рівень уміння правильно називати тварин і їхніх дитинчати в ед. і мн. числі.

Діаграма 2. Порівняльний аналіз результатів експериментальної групи в що констатує й контрольному експерименті при виконанні завдання № 2.

У результаті проведеного експерименту, спрямованого на формування словотворчих умінь у дошкільників з ОНР, було виявлено, що в контрольному експерименті, у порівнянні із що констатує, виріс рівень уміння вживати в мовленні іменники з уменьшительно-ласкательными суфіксами.

Діаграма 3. Порівняльний аналіз результатів експериментальної групи в що констатує й контрольному експерименті при виконанні завдання № 3.

У результаті проведеного експерименту, спрямованого на формування словотворчих умінь у дошкільників з ОНР, було виявлено, що в контрольному експерименті, у порівнянні із що констатує, виріс рівень уміння вживати в мовленні найменування предметів посуду.

Діаграма 4. Порівняльний аналіз результатів експериментальної групи в що констатує й контрольному експерименті при виконанні завдання № 4.

У результаті проведеного експерименту, спрямованого на формування словотворчих умінь у дошкільників з ОНР, було виявлено, що в контрольному експерименті, у порівнянні із що констатує, виріс рівень язикового чуття, сприйняття й розуміння словотворчих форм.

Діаграма 5. Порівняльний аналіз результатів експериментальної групи в що констатує й контрольному експерименті при виконанні завдання № 5.

У результаті проведеного експерименту, спрямованого на формування словотворчих умінь у дошкільників з ОНР, було виявлено, що в контрольному експерименті, у порівнянні із що констатує, виріс рівень уміння знаходити помилки у вживанні способів словотвору.

Діаграма 6. Порівняльний аналіз результатів експериментальної групи в що констатує й контрольному експерименті при виконанні завдання № 6.

У результаті проведеного експерименту, спрямованого на формування словотворчих умінь у дошкільників з ОНР, було виявлено, що в контрольному експерименті, у порівнянні із що констатує, виріс рівень уміння утворювати слова

Із цього треба, що рівень словотвору в дітей з контрольної й експериментальної групи на етапі контрольного експерименту слабко розрізняється. Таким чином, за допомогою формуючого експерименту, була успішно відвідана робота з формування словотворчих умінь у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення.