Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція3.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
27.29 Кб
Скачать

Змістовий модуль 3. Особистість як суб’єкт конфлікту

  1. Особистість в конфліктній ситуації. Особливості конфліктних особистостей.

  2. Загальна характеристика внутрішньоособистісного конфлікту.

  3. Психологічні умови попередження і розв’язання внутрішньоособистісних конфліктів.

Література [3,11,13,17,19,20,27 ]

  1. Особистість в конфліктній ситуації. Особливості конфліктних особистостей.

Особистість – стійка система соціально-важливих рис, що обумовлені системою суспільних відносин, культурою та біологічними особливостями.

Психологічна структура особистості - це система визначених якостей індивіда, які відрізняють його від інших. Психологічна структура поділяється на п'ять основних підструктур особистості:

  1. спрямованість;

  2. можливості;

  3. характер;

  4. природні властивості особистості {темперамент);

  5. внутрішня уява особистості про себе, її "Я-образ".

Спрямованість - це система потреб, мотивів, інтересів особистості. Вона включає різноманітні властивості індивіда (пере конання, ідеали, ідейні установки, світогляд тощо). Ця підструктура формується вихованням, вона не має безпосередніх природних задатків.

Потреби - це усвідомлена необхідність у будь-чому, яка спонукає до дії. Потреби поділяються на первинні (потреби в їжі, воді, сні тощо) і вторинні (вони виникають у процесі пізнання світу, набуття життєвого досвіду: потреби успіху, поваги, влади тощо).

Спонукання - це бажання задоволення потреб, яке ґрунтується на відчутті браку чого-небудь. Психологи визначили, що саме потреби та спонукання - основний мотив до дії.

Мотиваційна поведінка ґрунтується на потребах і спонуканні людини.

Мотив - внутрішнє спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням визначених потреб; сукупність внутрішніх і зовнішніх умов, які зумовлюють активність особистості.

Можливості - це здібності людини, які визначають успіх у її діяльності (знання, навички, вміння, досвід творчої діяльності).

Характер - це сукупність індивідуальних, психічних особливостей та властивостей (рис) індивіда.

Природні властивості особистості - це те, що закладено в ній від народження і, як правило, характеризується такими ди­намічними характеристиками, як активність і емоційність.

Темперамент - це сукупність індивідуальних, природжених психологічних рис особистості, які залишаються порівняно постійними при різноманітних мотивах та меті діяльності людини і проявляються через її реакцію на життєві ситуації.

"Я-образ" ("Я-концепція") - характеристика, яка визначає поведінку особистості в конфлікті; внутрішня уява індивіда про себе.

"Я-реальне" - це "Я" в теперішньому, воно є синтезом установок самосприйняття і самовідношення. Наприклад, я -студент економічного факультету денної форми навчання.

"Я-ідеальне" - сукупність якостей і характеристик, які індивід хотів би бачити в себе.

"Я-конструктивне" - наше бачення свого майбутнього, воно трансформує елементи нашого ідеального в мету діяльності.

"Я-фізичне" - фіксує загальну уяву про тілесні параметри особистості, її привабливість. Наприклад, я середнього зросту, розумний, освічений, цікавий у спілкуванні.

"Я-емоційне", "я-розумове" - наскільки ми задоволені собою, своїм розвитком.

"Я-соціальне" - це відношення до себе з точки зору місця в соціальних відносинах.

Сформоване самосприйняття особистості лежить в основі взаємовідносин цієї особистості з

Основні структури внутрішнього світу особистості, що вступають у конфлікт:

1) мотиви, які відображають прагнення особистості різного рівня (потреби, інтереси, бажання і т.д.) (поняття «хочу»);

2) цінності, які втілюють в собі суспільні норми і є еталонами належного (поняття «треба»);

3) самооцінка – самоцінність себе для себе (поняття «можу»);

Серед умов виникнення внутрішньоособистісного конфлікту виділяють:

1. Особистісні умови – наявність складного внутрішнього світу, розвинутої ієрархії мотивів, системи почуттів, схильності до самоаналізу;

2. Ситуативні умови:

- зовнішні – об’єктивні перешкоди; вимоги суспільства. Як правило, це спричиняється недоступністю цілі для людини, що викликає стан фрустрації (психологічний розлад переживання невдачі). Виділяють чотири види ситуацій, що викликають фрустрацію:

  1. фізичні перепони(ув’язнений, негода, немає грошей);

  2. відсутність об’єкту для задоволення потреби (хочу каву, а магазин закритий);

  3. біологічні обмеження (розумово-відсталі люди з фізичними вадами);

  4. соціальні умови.

- внутрішні – протиріччя між значущими, приблизно рівної сили відносинами, яке сприймається як нерозв’язане. Вони поділяються на дві групи проблем:

а)проблеми вибору з двох різних прагнень:

  • конфлікт потреб (самому хочеться з’їсти і пригостити треба);

  • конфлікт між соціальною та потребою (любов та норма);

  • конфлікт соціальних норм (дуель та церковь);

  • конфлікт цінностей;

  • конфлікт між цінністю та нормою;

  • конфлікт між цінністю та потребою.

б)несвідомий внутрішній конфлікт (повністю не розв’язані в минулому конфліктні ситуації, які забуті).

Виділяють чотири найбільш розповсюджених типи поведінки в конфліктних ситуаціях:

  1. Агресивна поведінка, що сприяє розвитку конфлікту.

  2. Поведінка, схильна до компромісу.

  3. Поведінка, схильна до підкорення, тобто до прийняття рішень протилежної сторони.

  4. Поведінка, схильна до уходу від конфлікту.

Всіх людей умовно віднести до того чи іншого типу конфліктної поведінки.

На думку В.І, Сперанського конфліктних людей можна поділити на дві групи:

  • ті, які конфліктують – постійні опоненти існуючому порядку, постійні «негативісти», яких цікавить не пошук істини , а відмінна від інших особиста позиція

  • конфліктогенні – найчастіше стають джерелом емоційних конфліктів, егоцентричні, із завищеною самооцінкою, вміють привертати до себе прихильність, нездатні до тривалих стосунків.

Психологи виділяють наступні види конфліктних особистостей:

  • конфліктна особистість демонстративного типу;

  • конфліктна особистість ригідного типу;

  • конфліктна особистість некерованого типу;

  • конфліктна особистість надточного типу;

  • конфліктна особистість безконфліктного типу.

Внутрішні і зовнішні протиріччя особистості взаємопов’язані (переведення внутрішніх конфліктів у зовнішні і навпаки).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]