
- •Розділ з матеріали для загальноосвітніх навчальних закладів
- •II. Земельна ділянка
- •III. Основні приміщення
- •IV. Природне та штучне освітлення. Організація і вимоги до зорової роботи учнів
- •4.2. Штучне освітлення
- •V. Повітряно-тепловий режим
- •VI. Вентиляція та опалення
- •VII. Водопостачання та каналізація
- •VIII. Обладнання основних приміщень
- •IX. Оргацізація навчально-виховного процесу
- •X. Організація харчування
- •Організація медичного обслуговування
- •V. Вимоги безпеки праці й виробничої санітарії до організації трудового навчання й літніх практичних робіт учнів у сільськогосподарському виробництві
- •IV. Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії) біології та лаборантської
- •Освітлення
- •V. Вимоги безпеки під час проведення занять з біології
- •5.5. Правила безпеки під час проведення практичних занять
- •VI. Вимоги до зберігання матеріалів та інструментів, небезпечних для здоров’я учнів
- •VII. Відповідальність, обов’язки та права посадових осіб
- •II. Нормативні посилання
- •V. Вимоги безпеки під час проведення занять у кабінеті фізики
- •Вимоги безпеки під час роботи з проекційною апаратурою
- •5.2. Вимоги безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів
- •VI. Права, обов’язки та відповідальність посадових осіб
- •II. Нормативні посилання
- •III. Загальні положення
- •Пожежна безпека
- •Загальні вимоги
- •Правила безпечної роботи з кислотами і лугами
- •Правила безпечної роботи з органічними розчинниками
- •5.5. Правила електробезпеки
- •Зберігання токсичних речовин
- •Подання першої (долікарської) медичної допомоги потерпілим
- •7.2. Перша допомога при опіках
IV. Природне та штучне освітлення. Організація і вимоги до зорової роботи учнів
4.1. Природне освітлення
Всі учбові приміщення середніх загальноосвітніх навчально- виховних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях, світло повинно падати на робочі місця ліворуч. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється направлення світлового потоку праворуч, спереду від учнів, окрім майстерень по обробці металу, де повинен переважати правоохоронній або прямий світло- розподіл. При загальній площі класної кімнати 64 м і більше обов’язково слід передбачити додаткове освітлення через рекреаційні приміщення. Якщо глибина приміщення більше 6,0—6,5 м, то необхідне двобічне освітлення. Висота вікна при правосторонньо- му освітленні повинна бути не меншою 2,2 м при наявності глухої перегородки висотою 0,8 м від підлоги (при висоті приміщення 3,0 м). Допускається використовувати матове скло для освітлення внутрішньої світлонесучої стіни на висоті 0,8—1,0 м від глухої перегородки і далі 1,2—1,4 м віконне скло до стелі (при загальній висоті засклення 2,2 м). Можливе додаткове освітлення світлом через прохідні коридори (не рекреаційні), умивальні, роздягальні при спортивних залах. Штучне освітлення допускається тільки в актовому залі, кіноаудиторії, санітарних вузлах, приміщеннях кладових, охолоджуючих камер при кухні, допоміжних приміщеннях для працівників кухні, радіовузлах, дикторських, інвентарних і душових при спортивному залі. Орієнтація вікон навчальних приміщень повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97.
Кожна з орієнтацій навчальних приміщень потребує додаткових технічних і організаційних заходів: при північних орієнтаціях слід передбачити штучні установки УФО, продовження строку опалювального сезону; при стрічковому заскленні, а також орієнтації на південь—схід, південь—захід, захід обов’язково устатковувати сонцезахисні засоби (скло з різною світлопропускною можливістю для спектра світла, штори із тканини з хорошими світло- пропускними можливостями— поплин, штапель, підйомно-поворотні жалюзі і т. ін.); світлозахисні пристрої повинні мати світлі кольори з коефіцієнтом відбиття не менше як 0,4, штори для затемнення кабінетів не повинні знижувати рівень природного освітлення приміщень.
Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску.
Зона освітлення, яка забезпечує високий рівень зорової функції — 1000—1200 лк. Нормування умов природного освітлення проводиться за відносною величиною — коефіцієнтом природного освітлення (КПО).
Рекомендований гігієністами рівень природного освітлення (600 лк) на робочій поверхні можливий при КПО 2,5%, а оптимальний рівень (1260) при КПО 5%. КПО в навчальних приміщеннях школи повинен відповідати нормам. При однобічному боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленій від вікон, на перехресті вертикальної поверхні характерного розрізу приміщень і умовної робочої поверхні (або підлоги). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО нормується по середині приміщення на перехресті вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні або підлоги. При верхньому і боковому природному освітленні нормується середнє значення КПО на перехресті вертикальної поверхні, характерного розрізу приміщень і умовної поверхні (або підлоги).
Рівномірність освітлення на робочому місці — це відношення мінімального освітлення до максимального і повинна складати не більше 0,3.
Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК), який залежить від розміру вікон, конфігурації їх, кількості. Найбільш раціональна форма вікон — прямокутна, висота 2—2,5 м, ширина 1,8—2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15—0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більша 0,5 м, висота підвіконня 0,7— 0,8 м, а в перших-других класах — 0,6 м; СК 1:4—1:5. Для забезпечення нормованої величини СК слід передбачити:
кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5°; коефіцієнт затінення менше 3; висадження високих дерев на відстані не меншій як 10 м від вікон школи;
—забороняється розміщення на підвіконні в навчальних приміщеннях кімнатних квітів;
очищення віконного скла 1-2 рази на місяць зсередини приміщень і не менше 3 разів на рік знадвору; колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим, світло-коричневим. Ці кольори можуть добавлятися як відтіночні до білого, сірого, світло-сірого; стелю, верхні частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати в білий колір, коефіцієнт відбиття якого 0,8; в кабінетах технічних засобів навчання (ТЗН) стіна, яка є фоном до екрана (телевізор, кінопроектор), повинна бути пофарбована в жовтий або світло-коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.
На всі полімерні матеріали, які використовуються для виготовлення меблів, настилу підлоги в школі, слід мати дозвіл МОЗ України.
Оптимальне відношення яскравості є для: «зошит-парта» 4:1, «класна дошка-зошит» 1:5—1:6,5, «вікно-зошит» 7:1, «класна дошка-вікно» 1:12. Допустимими рекомендуються наступні співвідношення яскравості для поверхні: «зошит-парта» 2:1—3:1, «класна дошка-зошит» 1:3,1:8—1:10, «вікно-зошит» 15:1—17:1, «класна дошка-вікно» 1:5.
Оптимальні і допустимі з гігієнічної точки зору якісні показники природного освітлення для основних поверхонь навчального процесу можуть бути при відповідних коефіцієнтах відбиття поверхонь «зошит-парта» при коефіцієнті відбиття парти—0,16, а допустимі при Р=0,3, для поверхонь «класна дошка-зошит» і «класна дошка-вікно» при Р дошка =0,45, при цьому середній коефіцієнт відбиття повинен складати не менше 0,45.