11. Порядок дій у разі пожежі

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:

• негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• вжити (при можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

• якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;

• у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газоаварійну тощо).

11. Смолоскипові системи.

Для спалювання газів, що видаляються з устаткування й комунікацій, передбачають смолоскипові системи. Вони складаються з:

• магістрального трубопроводу для газів скидання,

• сепараторів для видалення з газів рідини,

• смолоскипового стовбура для відкритого спалювання газів

Для розрахунку загальнозаводських смолоскипових магістралей, загальна кількість газів, що направляються на смолоскипову установку, приймають на 20% більше максимального газового потоку від всіх цехів установок.

Якщо буде потреба ізолюють або обігрівають за допомогою парової сорочки.

Смолоскип розміщається з обліком «троянди вітрів» на території цеху, заводу. Площадку навколо смолоскипа обмежують і позначають.

Магістральна лінія, що веде до смолоскипа, у низьких місцях повинна мати сепаратори для збору конденсату й мати до них ухил.

Смолоскипова система повинна мати огнепреградитель і гідрозатвор, для запобігання влучення повітря в систему. Передбачається подача повітря й пари.

11. Аварійні ємності

У випадках аварії або пожежі вогненебезпечні рідини повинні бути спрямовані з устаткування в сусідні апарати або в аварійні ємності. Аварійні лінії повинні мати достатній прохідний перетин і необхідний ухил, мінімальна кількість відводів і поворотів, не повинне бути засувок.

Обсяг аварійного резервуара повинен бути не менш обсягу найбільшої ємності й не менш 30% сумарного обсягу.

Час t, необхідне для евакуації продукту з ємності самопливом:

де: F – площа дзеркала рідини в ємності, м2

Н –висота стовпа рідини в ємності, м

– коефіцієнт витрати (= 0,62 для нафти)

– площа перетину аварійної лінії, м2

g – прискорення сили ваги, м/с

14. Вогнеперепонувачі та запобіжні затвори

Огнепреградители - захисні пристрої, що вільно пропускають паро-, запалі- або газовоздушную суміш, але не проникне полум'я. Вони встановлюються на дихальних лініях резервуарів, мерников і апаратів із ЛВЖ і горючими газами. Огнепреградители являють собою корпус із металевою насадкою у вигляді гофрованих пластин, пакета металевих сіток, фольгових касет, графіту, мінеральної вати, кілець Рашига.

Принцип дії огнепреградителей полягає в тім, що минаюча через них горюча суміш розбивається в насадці на тонкі струмки. При окислюванні суміші в каналах малого діаметра тепловтрати перевищують тепловиділення й горіння припиняється.

Для запобігання поширення полум'я по виробничих комунікаціях застосовують сухі вогнеперепонувачі, рідинні запобіжні затвори, затвори із твердих здрібнених матеріалів, що автоматично закриваються засувки й заслінки, водяні завіси, швидкодіючі вогнеперепонувачі.

Вогнеперепонувачі сухі - захисні устрої на трубопроводах, які вільно пропускають потік рідини або газів через тверду вогнезахисну насадку, але затримують полум'я, гасять його. За побудовою вогнеперепонувачі відрізняються, але принцип їхньої захисної дії завжди однаковий.

Принцип роботи вогнеперепонувача заснований на гасінні полум'я у вузьких каналах у результаті втрати тепла із зони реакції до стінок каналів. Саме насадка вогнеперепонувача розбиває горючу суміш, що рухається, на тонкі струмки, що різко збільшує тепловиділення й поширення-пломені припиняється.

Здатність до гасіння вогнеперепонувачів залежить від геометричних розмірів пламегасящего елемента, діаметра каналів й їхньої висоти. Геометричні розміри пламегасящего елемента визначаються властивостями середовища й класом вогнестійкості вогнеперепонувача.

Залежно від призначення й місця установки вогнеперепонувачі діляться на два типи:

• резерварні, призначені для захисту резервуарів, апаратів і трубопроводів від проникнення полум'я з боку відкритої в атмосферу;

• комунікаційні, призначені для локалізації пла мени в якій-небудь частині апарата, резервуара або трубопроводу, коли поява полум'я можливао по обидва боки вогнеперепонувача.

Вогнеперепонувачі діляться на два класи вогнестійкості залежно від тривалості збереження пламегасящих властивостей при впливі полум'я:

I клас - вогнеперепонувачі, що зберігають пламегасящие властивості нг менш двох годин;

II клас - вогнеперепонувачі, що зберігають пламегасящие властивості протягом нетривалого часу, достатнього для перекриття газового потоку або приведення в дію систем пожежогасіння.

Вогнеперепонувачі складаються з корпуса, пламегасящего елемента й приєднувальних штуцерів.

У якості елемента що гасить полум”я елемента в сухих огнепрегради-телях використають насадки із гранульованих тіл (кульки, кільця, гравій), з волокон (азбестове волокно, скляна вата), касети із прямими вузькими каналами, сітчасті елементи, елементи з пористих металокерамічних і металлово-локнистых матеріалів.

У насадочних вогнеперепонувачах насадка фіксується жорстко в корпусі сітками або більше міцними ґратами. Всі елементи вогнеперепонувача повинні мати достатню механічну міцність, щоб витримати тиск, що виникає при детонації й мати мінімальний гідравлічний опір для проходження газу через вогнеперегороджуючий елемент. Це досягається установкою клапанів і вибором співвідношення товщини шаруючи насадки й площі поперечного переріза вогнеперепонувача.

Сухими вогнеперепонувачами захищають дихальні лінії резервуарів, мерників, проміжних ємностей, напірн-баків й аналогічних апаратів з горючими рідинами, температура яких близька або вище температури спалаху; пароповітряні лінії рекуперациійних установок, лінії газової обв'язки резервуарів із ЛВЖ і т.п.

Розрахунки вогнеперепонувачів ведуть за діаметром каналу. Діаметр каналу вогнеперепонувача, що гасить, приймають по досвідченим або розрахунковим даним.

Для підвищення надійності гасіння полум'я діаметр отворів приймається на 20 - 25% менше обчисленого критичного.

Сталеві або мідні сітки мають понад 200 отворів на 1 див2, гравій, скляні кульки, d = 3 - 4 див шаром, товщиною не менш 150 мм.

Прохідний перетин корпуса огнепреградителя повинне бути більше перетину трубопроводу, на якому встановлений огнепреградитель, щоб знизити опір проходження пар або газів.

Для підвищення надійності роботи огнепреградителей на особливо відповідальних ділянках у сполученні з огнепреградителями встановлюють розривні мембрани.

Останнім часом застосовують автоматичні системи відсічення полум'я, механічної або гідравлічної дії.

Рідинні запобіжні затвори – це захисні устрої, гасіння полум'я в яких відбувається в момент барботажу палаючої газоподібної суміші через верству рідини. Конструкції гідрозатворів досить різноманітні.

Ефективність роботи гідрозатвора забезпечується певною висотою шаруючи рідини, через який проходить палаюча суміш, а також дробленням газового потоку на пухирці або струмки. Припиненню горіння сприяє насичення палаючої суміші парами рідини, через яку суміш барботує. Цей факт пов'язаний зі зменшенням рівня рідини й повинен ураховуватися для забезпечення надійної й ефективної роботи гідрозатвора. Крім того, гідрозатвори повинні надійно затримувати поширення вибухової хвилі.