15.Методи регулювання зед: нетарифні та тарифні. Нетарифне регулювання зед.

Регулюв.ЗЕД – система заходiв, що застос-ся урядом та нацiон-им товаровиробником пiд час iх взаэмодii з націон. партнерами. Митна регламентація підрозділяється на тарифні й нетарифні засоби. Тарифні засоби пов’язані з прямим підвищенням ціни завдяки використанню митних тарифів. Нетарифні засоби прямо не підвищують ціни, але є заходами прихованого протекціонізму. Існують численні методи нетарифного регулювання як адміністративного, так і фінансового характеру. Їх можна згрупувати: 1.Заборона експорту чи імпорту. 2.Кількісні обмеження: 1)Квотування – визначення ліміту обсягу поставок у вартісному чи фізичному вираженні на період часу (квартал, рік та інше) у таких формах: глобальна квота без зазначення конкретної країни-партнера; групова квота для окремих товарів для деяких конкретних країн; індивідуальна квота при зазначенні однієї країни-партнера; антидемпінгова, компенсаційна і спеціальна квоти. 2) Ліцензування – обмеження у вигляді одержання права чи дозволу (ліцензії) від уповноважених державних органів на ввіз чи вивіз продукції з такими видами ліцензій: генеральна з дозволом експортно-імпортних операцій по даному товару чи в дані країни без обмеження кількості угод; глобальна без обмежень поставки чи закупки кількісно чи вартісно; автоматична, яка надається негайно після отримання заяви від експортера чи імпортера; разова (індивідуальна) для однієї угоди на період здійснення останньої. Механізм розподілу ліцензій різноманітний з такими головними формами: аукціон; система явних преференцій з урахуванням колишніх підсумків ЗЕД; розподіл на позаціновій основі за підсумками експертних оцінок. 3) Так звані «добровільні» обмеження експорту, коли експортер зменшує поставки у зв’язку з небезпекою більш негативних бар’єрів. 3. Прихований протекціонізм, зокрема: державні закупки як гарантування реалізації національних товарів з одночасним зменшенням ринкової ніші імпортної продукції; вимоги про обов’язкове використання місцевих компонентів і чинників; технічні бар’єри з вимогами подання сертифікатів якості, екологічної безпеки, виконанням санітарно-гігієнічних ветеринарних і фітосанітарних норм, правил техніки безпеки; антидемпінгові засоби з переслідуванням постачальників іноземної продукції за заниженими цінами; податки й збори на ввіз чи вивіз продукції (прикордонний податок за факт перетину кордону; екологічні, фітосанітарні та інші збори; митні збори за оформлення документів. 4. Фінансові заходи підтримки національних експортерів, зокрема: *субсидії національним експортерам; *експортне кредитування національних постачальників і так зване зв'язане кредитування імпортерів при зобов'язанні закупки товарів тільки у фірм даної країни; *обов'язковий імпортний депозит - попередня застава, яку імпортер повинен внести у власний банк перед закупкою іноземного товару; *стимулювання демпінгу при експорті й антидемпінгові процедури при імпорті.

16. Митно-тарифне регулювання зед: коротка характеристика.

Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою широкого кола засобів, кількість яких постійно зростає. Класичним засобом регулювання зовнішньої торгівлі являються митні тарифи, які по характеру впливу відносяться до економічних регуляторів. Митно-тарифне регулювання виконує дві функції: 1.Протекціоністську (захист вітчизняних товарів від іноземної конкуренції). 2.Фіскальну (поповнення державного бюджету). Митні тарифи можуть бути: - простими, тобто мати єдину ставку для одного товару чи товарної групи незалежно від країни походження; - складними, коли встановлюються дві і більше ставок по кожному товару в залежності від країни походження. Ставки підрозділяються на: - максимальні - діють для країн, з якими відсутні торгові угоди - мінімальні - встановлюються по відношенню до країн, яким надається режим найбільшого сприяння; - префенціальні - встановлюються по відношенню ввозу окремих товарів з окремих країн, в тому числі тих, що розвиваються. Основним елементом митного тарифу являється мито. По своєму змісту і характеру впливу вони теж відносяться до економічних регуляторів. Мито являє собою грошовий збір чи податок, який бере держава з товарів, власності та інших цінностей при перетині кордону. В Укр викор-ся експортні, імпортні і транзитні види стягнень. В свою чергу вони поділяються: 1.По методу нарахування на: - адвалорні (нараховуються у відсотках до митної вартості); - специфічні - (нараховуються в твердій сумі до одиниці виміру ваги, площі, об'єму і т.д.); - змішані - об'єднують і адвалорні, і специфічні. 2.По характеру походження на: - автономні - вводяться тією чи іншою державою в односторонньому порядку; - конвенційні - встановлюються в процесі угоди чи домовленості з іншою стороною. 3.Особливі види мита. До них відносяться:- спеціальне. Використовується для захисту вітчизняних виробників від імпортних конкурентних товарів; для попередження недобросовісної конкуренції; у відповідь на дискримінаційні дії з боку інших держав;- антидемпінгове. Демпінг полягає в проникненні товарів на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче середнього рівня в даних країнах;- компенсаційне - встановлюється у випадку ввозу на територію Укр товарів, при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії. Ставка даного мита не може перевищувати розмір виділеної субсидії.

17. Митна вартість та порядок її визначення. Тамож.стоимость (ТС) – основа для начисления налогов. Стоимость тов-в на момент пересечения ими границы является расчетной величиной. Стоим.тов., которую продавец назначил покупателю и указал в счете назыв. фактурной стоим товара. ТС тов. определяется при импорте с учетом фактурной стоимости тов. 6-ю методами. 1.опр-ние ТС по цене договора. При опр.ТС к цене прибавляются дальнейшие расходы, если они не вкл-сь в цену, в частности: 1)расходы, понесенные пок-м; 2)роялти и лицензионные платежи, касающиеся оцениваемых тов.; 3)соответствующая часть выручки от любой дальнейшей перепродажи, передачи или использования оцениваемых товаров на таможенной тер Укр.; 4)расходы на транспортировку оцениваемых товаров в аэропорт, порт или иное место ввоза на таможенную тер Укр.; 5)расходы на погрузку, выгрузку и обработку оцениваемых товаров, связанные с их транспортировкой в аэропорт, порт или иное место ввоза на таможенную тер. Укр.; 6)расходы на страхование этих товаров. 2.опр-ние ТС по цене договора об идентичных тов, за ТС принимается ст-ть сделки с идентичными тов-ми, которые продаются на экспорт в Укр. из той же страны и время экспорта которых совпадает со временем экспорта оцениваемых товаров или является максимально приближенным к нему. 3.опр-ние ТС по цене договора о подобных(аналогичных) тов., Цена договора о под-х (ан-х) тов.-х принимается за основу для определения ТС тов-в, если эти тов-ы ввезены примерно в том же количестве и на тех же коммерческих условиях, что и оцениваемые тов-ы. 4.опр-ние ТС на основе вычитания стоимости.Вычитают такие компоненты: 1)расходы на выплату комиссионных, фактически уплаченных или подлежащих уплате, либо обычные торг. надбавки, которые делаются для получения прибыли и покрытия общих расходов в связи с продажей на таможенной тер Укр тов-в того же класса и вида. 2)обычные расх, понесенные в Укр. на погрузку, выгрузку, транспортировку, страхование, и другие связанных с такими операциями расходы; 3)суммы ввозной таможенной пошлины, налогов, сборов и других обязательных платежей, подлежащих уплате в Укр в связи с ввозом или продажей тов-в. 5.опр-ние ТС на основе прибавления стоимости. За основу принимается предоставленная производителем оцениваемых тов-в или от его имени информация об их стоимости, которая должна состоять из сумм: 1)стоимости материалов и расходов, понесенных произв-м при произв-ве оцениваемых тов.; 2)объема прибыли и общих расходов, равного сумме, которая обычно отражается при продаже товаров того же класса или вида, что и оцениваемые товары, изготавливаемые произв-ми в стране экспорта для экспорта в Укр; 3)общих расходов при продаже в Укр из страны вывоза тов того же класса или вида, т.е. расходов на погрузку, разгрузку и обработку оцениваемых тов, их транспортировку до аэропорта, порта или другого места ввоза на таможенную терр Укр, расходов на страхование этих тов и других расходов, связанных с ввозом этих тов в Укр. 6.резервный метод опр-ния ТС. В случае если таможенная стоимость товаров не может быть определена путем последовательного исп-ия методов, указанных ранее, ТС оцениваемых тов определяется с использованием способов, которые не противоречат законам Укр и совместимы с соответствующими принципами и положениями Генерального соглашения по тарифам и торговле.