Критерії оцінювання

Комплексна контрольна робота оцінюється за 4-бальною національною шкалою.

Оцінка “відмінно ” - ставиться, коли студент демонструє високий (творчий) рівень компетентності, глибокі знання питань матеріалу, вміння аналізувати опанований матеріал, проявляє творчі здібності в розумінні матеріалу, завдання виконав вірно, в повному обсязі, без помилок.

Оцінка “добре ” - ставиться, коли студент демонструє достатній (конструктивно-варіативний) рівень компетентності, належні знання навчальної програми курсу, виконав усі завдання, при цьому допустив незначні помилки і мав невеликі недоліки, показав систематичний характер знань з дисципліни, уміння самостійно робити висновки.

Оцінка “задовільно ” - ставиться, коли студент демонструє середній рівень компетентності, знання основного матеріалу навчальної програми курсу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і професійної діяльності, відповів на основні питання завдань, показав знання рекомендованих джерел, уміння аналізувати зміст питання. Допустив деякі помилки або завдання виконав в неповному обсязі.

Оцінка “незадовільно ” – ставиться студентам, які не могли показати необхідний рівень знань, допустили значні помилки або взагалі не виконали завдання. У відповідях допущені грубі помилки, відсутні знання з головних тем програмного матеріалу.

Типовий приклад відповіді на запитання комплексної контрольної роботи з дисципліни:

“ історія України ”.

Завдання:

1. Охарактеризувати особливості впровадження нової економічної політики в радянській Україні.

2. Проаналізувати епоху палеоліту та її пам’ятки на території України.

Відповідь:

1. Революція та громадянська війна призвели до трагічних наслідків: жорсткої економічної кризи, скорочення виробництва, зубожіння більшої части населення.

Причини катастрофічного внутрішнього стану України були не тільки у війні, але і у використанні політики «ВК», яка зруйнувала промисловість і сільське господарство і підірвала матеріальну зацікавленість трудівників в результатах своєї праці. Націоналізація всієї промисловості, заборона приватної торгівлі, політика продрозкладки привели до поглиблення економічної кризи і викликали масову незадоволеність більшовиками. В першу чергу, серед селянства. На Україні діяли крупні повстанські загони Махно, Орлика, Левченка і інших. Більшовицький режим стояв на порозі нової громадянської війни, або на порозі кардинальної зміни усієї внутрішньої політики.

В березні 1921 року Х з'їзд РКП(б), Російської Комуністичної партії більшовиків, ухвалив рішення про початок Нової Економічної Політики (непу).

Неп був заснований на частковому відновленні ринкових відносин і привів до швидкого економічного підйому країни. Головною задачею непу було створення економічної бази і накопичення необхідних засобів для подальших радянських реформ.

Нова економічна політика в Україні почалася 27 березня 1921 року, коли ВУЦИК прийняв закон «Про заміну продрозкладки продподатком». Неп в Україні мав свої відмітні особливості:

• Розмір продподатку на Україні був більше, ніж в цілому по країні.

• Неп вводився пізніше через голод 1921 року.

• Запровадження непу ускладнювалося діями численних партизанських загонів.

Неп складався з таких засад як: заміна продрозкладки продподатком; можливість брати додаткову землю в оренду у держави; відновлення вільної торгівлі; проведення грошової реформи; крупна промисловість залишалася у державній монополії, але працювала вона на ринкових принципах госпрозрахунку; дрібна промисловість здавалася в оренду, формувався дрібний та середній клас приватних підприємців-непманів; відміна загальної трудової повинності, створення вільного ринку робочої сили.

2. Первіснообщинний лад був самою давньою епохою в історії людства. Саме в первісну епоху на території України зароджується людська цивілізація.

Первіснообщинний лад охоплює кам'яний, бронзовий і частку залізного віку. Самим довгим періодом в історії людства виявився кам'яний вік.

В сучасній українській історіографії кам'яна доба ділиться на три періоди: палеоліт (700 - 10 т. років до н.е.), мезоліт (10 - 6 т. до н.е.) і неоліт (6 - 3 т. до н.е.).

В історії становлення людської цивілізації на території України саме палеоліт зіграв важливу роль.

Первісна людина з'явилася на території України в період раннього палеоліту, приблизно 1 - 1,5 млн. років тому. Вона мігрувала з Передньої Азії через Балкани у Європу. Міграція первісної людини тривала декілька тисячоліть.

Первісна людина мешкала кочовими стадами, займалася полюванням і збиранням. Первісна людина дуже страждала від голоду та важких кліматичних умов, її існування прийшлося на льодовий період.

Приблизно 100 тис. років тому первісна людина навчилася використати вогонь. Це подія значно прискорила еволюцію людини. У період палеоліту відбулася видозміна первісної людини від пітекантропа й неандертальця до кроманьонця («людини розумного»). Використання вогню забезпечила первісну людину теплом, можливістю термічно обробляти їжу, необхідністю пошуку житла, збільшення робочого часу, полегшенням охоти. Вогонь постав засобом згуртування людської громади.

Наприкінці палеоліту стадо перетворюється в більш високу форму організації - родову громаду, де панує колективна власність на знаряддя праці. Основними знаряддями праці первісної людини епохи палеоліту були шкребок, рубало й гострокінцевік, які виготовляли із кремінних порід. Ніякого розділення умов праці на жіночі або чоловічі не існувало. Кожний учасник родової громади виконував любу роботу по виготовленню знарядь праці, ходив на охоту, чергував біля кострища. Але була одна особливість, яку диктували умови існування та виживання первісної людини.

У родовій громаді встановився матріархат, панував груповий шлюб, тому що громада була зацікавлена в численному потомстві як умові виживання.

Відомими археологічними стоянками епохи палеоліту, знайденими на території України є: с. Корольово (Закарпаття), печера Кіїк-Коба, Гінцевська стоянка в Полтавській області. Самою давньою палеолітичною стоянкою вважається с. Корольово (Закарпаття).