- •Тема 1. Організація цивільної оборони • в сучасних умовах і 10
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях . 196
- •Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій 216
- •Тема 8. Підготовка населення
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •1.2. Цивільна оборона України
- •1.2.1. Завдання Цивільної оборони України
- •1.2.2. Організаційна будова цивільної оборони України
- •1.2.3. Сили і засоби Цивільної оборони
- •1.2.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання
- •1.3. Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •1.4. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади
- •1.5. Фінансування заходів цивільної оборони
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації мирного часу
- •2.1. Основи класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Метеорологічні небезпечні явища
- •Природні пожежі
- •Масові інфекційні хвороби
- •2.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.3.1. Транспортні аварії, катастрофи.
- •2.3.2. Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Наслідки радіаційних аварій
- •2.3.3. Хімічно небезпечні об'єкти
- •2.3.4. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •2.3.5. Гідродинамічні аварії
- •2.4. Надзвичайні ситуації терористичного походженні
- •Тема 3. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •3.11 Ядерна зброя
- •Проникаюча радіація ядерного вибуху
- •Радіоактивне зараження місцевості
- •Електромагнітний імпульс ядерного вибуху (емі)
- •3.2. Хімічна зброя
- •Фізико-хімічні характеристики отруйних речовин.
- •Токсикологічні характеристики отруйних речовин
- •Класифікація отруйних речовин
- •3.3. Біологічна зброя
- •Заходи застосування біологічної зброї.
- •Тема 4. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Основи оцінки радіаційної обстановки.
- •4.1.1. Розв'язання типових завдань при оцінці радіаційної обстановки.
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- •Прийняті допущення при оцінці хімічної обстановки
- •Визначення глибини зони зараження сдор
- •Визначення площі зони зараження
- •4.3. Оцінка інженерної обстановки
- •4.4. Оцінка пожежної обстановки
- •Тема 5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1. Основні принципи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •5.2. Основні способи захисту населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- •5.3. Оповіщення населення при загрозі надзвичайної ситуації
- •5.4. Укриття населення в захисних спорудах
- •5.5. Організація евакуаційних заходів
- •5.6. Застосування засобів індивідуального захисту і медичні засоби захисту
- •5.6.1. Засоби захисту органів дихання
- •5.6.2. Засоби захисту шкіри
- •5.6.3. Медичні засоби захисту
- •5.7. Режими радіаційного захисту населення
- •ТЕма 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Основи стійкості роботи промислових підприємств
- •6.2. Вимоги до стійкості функціонування промислових підприємств
- •6.2.1. Вимоги до планування і забудови міст
- •6.2.2. Вимоги до проектування і побудови промислових об'єктів
- •6.2.3. Вимоги до будівництва комунально-енергетичних систем. Вимоги до систем електрозабезпечення
- •6.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •6.3.1. Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу на об'єкти господарювання
- •6.3.2. Дослідження стійкості роботи об'єктів господарювання в нс
- •6.4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів
- •Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •7.1. Рятувальні та інші невідкладні роботи (рінр)
- •7.2. Спеціальна обробка
- •Тема 8. Підготовка населення з цивільної оборони
- •8.1. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •8.2. Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки
6.2.2. Вимоги до проектування і побудови промислових об'єктів
Нові промислові підприємства /об'єкти/ повинні будуватися з урахуванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу об'єкта.
Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати розосереджено. Відстань між будівлями має забезпечувати протипожежні розриви. Ширина протипожежного розриву визначається за формулою:
Ь=Н1 + Н2+15м,
де Н1'\Н2 - висота сусідніх будинків.
Будівлі адміністративно-господарського і обслуговуючого призначення розміщують окремо від основних цехів. Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленими або пониженої висоти, прямокутної форми. Це зменшить парусність будівлі і збільшить опір ударній хвилі будь-якого вибуху. Висока стійкість до дії ударної хвилі властива залізобетонній будівлі з металевими каркасами в бетонній опалубці.
Для підвищення стійкості до пожеж в будинках застосовуют
вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисну обробку горючи
елементів будівлі. В кам'яних будинках перекриття повинно бути
виготовлене з армованого бетону або з бетонних плит. Велика за розмірами будівля поділяється на секції незгораючими стінами.
В ряді випадків при проектуванні та будівництві промислових,]
будівель і споруд має бути передбачена можливість герметизації
приміщень від проникнення радіоактивного пилу. Це особливо
важливо для підприємств харчової промисловості і продоволь
чих складів.
В складських приміщеннях планують якомога менше вікон та дверей. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин, (бензин, нафта, мазут та ін.) повинні розміщуватись в окремих блоках заглибленого або напівзаглибленого типу біля або за межами об'єкта.
Деякі унікальні види технологічного устаткування потрібно розміщувати в більш міцних спорудах (підвалах, підземних спорудах) або будівлях з легких незгоряючих конструкцій павільйонного типу, під навісом або відкрито. Це обумовлюється тим, що в багатьох випадках устаткування може витримати набагато більший надлишковий тиск ударної хвилі, ніж будівля, в якій воно знаходиться. При зруйнуванні будівлі внаслідок падіння конструкції розміщене в них устаткування буде виходити з ладу.
На підприємствах, які виготовляють або споживають сильнодіючі отруйні і вибухонебезпечні речовини, при будівництві чи реконструкції необхідно передбачити захист ємкостей і комунікацій від зруйнування ударною хвилею або падаючими конструкціями, а також заходи, які виключають розливання отруйних і ви-Зухонебезпечних речовин.
Душові приміщення проектують з урахуванням використання х для санітарної обробки людей, а місця для миття машин - з ура-суванням використання їх для знезаражування автотранспорту.
Дороги на території об'єкта мають бути з твердим покриттям забезпечувати зручний і найкоротший шлях між виробничими їудівлями, спорудами і складами; в'їздів на територію об'єкта по-іинно бути не менше двох з різних напрямків.
6.2.3. Вимоги до будівництва комунально-енергетичних систем. Вимоги до систем електрозабезпечення
Електрозабезпечення є основою будь-якого виробництва. І Іорушення нормальної подачі електроенергії на об'єкт або окремі ділянки виробництва може призвести до повної зупинки роботи об'єкта.
Для надійного електрозабезпечення в умовах надзвичайних ситуацій при його проектуванні і будівництві враховують основні ішмоги, які випливають із завдань цивільної оборони.
Електрозабезпечення повинно здійснюватись від енергосистем, до складу яких входять електростанції, що працюють на різних видах палива. Великі електростанції потрібно розміщувати одна від одної і від великих міст на відстані, не меншій двох радіусів зон можливих руйнувань.
Районні понижуючі станції, диспетчерські пункти енергосистем і мережі електропередач належить розташовувати за межами зон можливих сильних руйнувань.
Постачання електроенергію великих міст і об'єктів, які не перестають працювати в надзвичайних умовах, необхідно передбачити від двох незалежних джерел. Прй електропостачанні об'єкта від одного джерела повинно бути не менше двох вводів з різних напрямів.
Трансформаторні підстанції необхідно надійно захищати, їх стійкість повинна бути не нижчою від стійкості самого об'єкта.
Електроенергію на ділянки виробництва належить подавати по електрокабелях, прокладених в землі на глибині 0,8 - 1,2 м.
Крім цього, необхідно створювати автономні резервні джерела електропостачання. Для цього можна використовувати пересувні електростанції на залізничних платформах, автопричепах та інші електростанції, не включені в енергосистему.
В містах, розміщених на берегах морів та річок, необхідно створювати берегові пристрої для прийому електроенергії з корабельних електроустановок.
Система електропостачання повинна мати захист від впливу
електромагнітного імпульсу ядерного вибуху.
Вимоги до систем водопостачання
Нормальна робота багатьох підприємств залежить від без
перервного їх забезпечення технічною і питною водою. Потреба промислових підприємстві у воді порівняно велика. Так, витрати зоди на виробництво тонни хімічного волокна становлять близьте 2000 м3.
Порушення у постачанні водою промислових об'єктів може призвести до їх зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в районі стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї.
Для підвищення стійкості постачання об'єктів водою необхід-
то, щоб система водопостачання здійснювалась не менше, ніж від
і,вох незалежних джерел, одне з яких бажано підземне.
В містах і на об'єктах трубопроводи водопостачання в усіх
іипадках закільцьовують. Водопровідне кільце об'єкта повинне
іаповнюватись від двох різних міських магістралей. Постачання
іб'єктів водою з відкритих водойм (рік, озер) має виконуватись :истемою головних споруд, розташованих поза зоною можливих
:ильних зруйнувань.
Стійкість мережі водопостачання підвищується при заглиб-.енні в грунт усіх ліній водопроводу і розташування належних ідрантів і відключаючих пристроїв на території, яка не буде за-аленою, а також пристроїв перемичок, які дозволять відключити юшкоджені ланки і споруди.
На підприємствах треба передбачити оборотне використання оди для технічних цілей, що зменшує загальну потребу у воді і, ідповідно, підвищує стійкість водозабезпечення.
Вимоги до систем газопостачання
На багатьох виробничих об'єктах газ використовується як па-иво, а на хімічних підприємствах - і як вихідна сировина.
При порушенні мережі газ може стати причиною вибуху, пожежі. Для більш надійного постачання газ повинен подаватися в місто і на промислові об'єкти двома незалежними газопроводами.
Газорозподільні станції необхідно розташовувати за межами міста з різних сторін. Газова мережа закільцьовується і прокладається під землею на глибині 0,6 - 1,7 м. На газовій мережі у визначених місцях встановлюють автоматичні відключаючі пристрої, які спрацюють від надлишкового тиску ударної хвилі.
Крім того, на газопроводах слід встановлювати відключаючу апаратуру з дистанційним управлінням і крани, які автоматично перекривають подачу газу при розриві труб, що дозволяє відключити газові мережі певних ділянок і районів міста.
Виконання вимог, норм проектування, інженерно-технічних заходів цивільної оборони сприяє нормальному функціонуванню промислових підприємств і забезпеченню робітників, службовців не тільки в надзвичайних умовах мирного і воєнного часу, але покращує умови праці і проживання людей.