- •Конспект лекцій
- •Лекція 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.
- •Поняття про предмет дослідження науки «Регіональна економіка, екологія».
- •Місце дисципліни в системі наукових дисциплін, його мета і завдання.
- •Теоретико-методологічні основи «Регіональної економіки, екології».
- •Поняття про предмет дослідження науки «Регіональна економіка».
- •Місце дисципліни в системі наукових дисциплін, його мета і завдання.
- •Теоретико-методологічні основи «Регіональної економіки».
- •Лекція 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •Економічні закони і закономірності розміщення продуктивних сил.
- •Принципи розміщення продуктивних сил.
- •Фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •Економічні закони і закономірності розміщення продуктивних сил.
- •Принципи розміщення продуктивних сил.
- •Фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •Основні форми територіальної організації господарства.
- •Основи економічного районування.
- •Основні форми територіальної організації господарства.
- •Основи економічного районування.
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 4. Регіон в системі територіального поділу праці.
- •Нові парадигми та концепції регіону.
- •Типологізація регіонів.
- •Поняття про територіальний поділ праці.
- •Територіальний поділ праці як основа формування економічних районів.
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •Поняття регіональної економіки та регіональної політики.
- •Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •Напрями регіональної політики.
- •Поняття регіональної економіки та регіональної політики.
- •Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •Напрями регіональної політики.
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •Проблеми реалізації регіональної економічної політики.
- •Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.
- •Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
- •Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіону.
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Суть господарського комплексу.
- •Народногосподарський комплекс України.
- •Суть господарського комплексу
- •Народногосподарський комплекс України
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 8. Природний та трудоресурсний потенціал України.
- •Природні передумови.
- •Природно-ресурсний потенціал України.
- •Демографічні передумови розміщення продуктивних сил.
- •Трудоресурсний потенціал.
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.
- •Суть і класифікація міжгалузевих комплексів.
- •Паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-лісовий, будівельнийкомплекси.
- •Комплекс галузей легкої промисловості.
- •Агропромисловий комплекс
- •Рекреаційний комплекс
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Виробнича інфраструктура регіону
- •Соціальна інфраструктура
- •Виробнича інфраструктура регіону
- •Соціальна інфраструктура
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Сучасне економічне районування України
- •2. Центральноукраїнський економічний район
- •3. Західноукраїнський регіон
- •4. Донецький-Придніпровський регіон
- •5.Північно-Східний регіон
- •6.Південний регіон
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція і європейські та інші світові структури
- •Економічна інтеграція. Економічні союзи
- •Форми зовнішньоекономічної діяльності. Зони спільного підприємництва.
- •Зовнішньоекономічні звязки України.
- •Економічна інтеграція. Економічні союзи
- •Загальносвітові об'єднання
- •Спеціальні об'єднання
- •Світові фінансові об'єднання
- •Форми зовнішньоекономічної діяльності. Зони спільного підприємництва.
- •Зовнішньоекономічні звязки України.
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Основні загальноекономічні показники розвитку регіону та аналіз його економічного потенціалу
- •Характеристика загального рівня соціально-економічного розвитку регіону
- •Характеристика загального рівня соціально-економічного розвитку регіону
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 14. Наукові засади раціонального природокористування.
- •2. Екосистеми та їхня структура
- •3. Критерії ефективності та основні етапи господарювання в цариніприродокористування в Україні
- •4. Принципи раціонального природокористування
- •1. Предмет, метод і завдання екології
- •2. Екосистеми та їхня структура
- •3. Критерії ефективності та основні етапи господарювання в царині природокористування в Україні
- •4. Принципи раціонального природокористування
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 15. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації.
- •Контроль та управління якістю атмосферного повітря, води, ґґрунтів. Екологічний моніторинг і його види.
- •Основи екологічного нормування.
- •Система екологічної інформації.
- •Контроль та управління якістю атмосферного повітря, води, ґґрунтів. Екологічний моніторинг і його види.
- •Основи екологічного нормування.
- •Система екологічної інформації.
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишньоо середовища.
- •Пріоритетність природоохоронних інтересів.
- •Організаційна структура управління природоохоронною сферою.
- •Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності.
- •1.Пріоритетність природоохоронних інтересів.
- •2.Організаційна структура управління природоохоронною сферою.
- •3.Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності.
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 17. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності.
- •Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування.
- •Показники економічної ефективності природозахисних витрат.
- •Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.
- •1.Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування.
- •2.Показники економічної ефективності природозахисних витрат
- •3.Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій
- •Інформаційні джерела
- •Лекція 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •Організаційна структура управління раціональним природокористуванням та охоронного довкілля у сша, Японії, Канаді.
- •Структура державного управління природоохоронними програмами.
- •Економічні важелі управління природокористуванням.
- •Міжнародне співробітництво в царині охорони навколишнього середовища.
- •Інформаційні джерела
Комплекс галузей легкої промисловості.
Легка промисловість відноситься до галузей із складною структурою, що об'єднує такі підгалузі: текстильну; швейну; трикотажну; шкіряну; взуттєву; хутрову.
Підгалузі легкої промисловості забезпечують населення тканинами, трикотажними виробами, готовим одягом, взуттям. Крім того, продукцією виробничого призначення - кордом, технічними тканинами, канатами, рибальськими сітками і т. ін.
Для легкої промисловості характерна концентрація та спеціалізація виробництва. Підприємства галузі наближені до районів споживання, сировинних ресурсів та центрів зосередження трудових ресурсів.
Провідне місце в структурі легкої промисловості займає текстильна промисловість. Основними галузями текстильної промисловості в Україні є бавовноочисна, бавовняна, шовкова, лляна, конопледжутова, трикотажна, текстильно-галантерейна, первинної обробки льону та луб'яних культур, промисловість нетканих матеріалів.
На розміщення текстильної промисловості впливають ряд соціально-економічних факторів і в першу чергу - споживчий та наявність трудових ресурсів.
Швейна промисловість - галузь легкої промисловості, на підприємствах якої виготовляють швейні вироби різного призначення як із тканини так і шкіри, хутра, оздоблювальних матеріалів, фурнітури. В розміщенні галузі важливу роль відіграють як споживчий фактор так і наявність трудових ресурсів. Галузь поширена майже в усіх великих містах України.
Шкіряна промисловість - галузь легкої промисловості, підприємства якої в результаті фізико-хімічної і механічної обробки шкур тварин одержують в основному вичинену шкіру. Підприємства галузі випускають жорсткі та м'які шкіряні товари, замшу й лаковану шкіру, сирицю, технічну шкіру, штучне хутро.
До найбільших виробничих об'єднань шкіряної промисловості можна віднести Бердичівське, Івано-Франківське, Київське та Львівську шкіряну фабрику "Світанок". У Луцьку та Тернополі заводи синтетичних та штучних шкір.
Головним споживачем шкіряної промисловості є взуттєва промисловість, що тяжіє до районів споживання та зосередження робочої сили. В країні існує 36 підприємств галузі. Найбільші з них зосереджені в Луганську, Києві, Львові, Чернігові, Дніпропетровську.
Основне призначення харчової промисловості - виробництво продуктів харчування. Харчові концентрати, консерви, заморожені овочі та фрукти не псуються при перевезенні та довгому зберіганні. їх розвиток дозволяє ліквідувати розбіжності в постачанні населення продовольством, пов'язані з неоднаковими природними умовами територій.
Харчова промисловість розвивається повсюди, де постійно проживає населення. Цьому сприяє поширення сировини та повсюдне споживання харчових продуктів. За показником питомої ваги в загальному обсязі валової продукції промисловості галузь поступається лише машинобудуванню (15% на 1998 рік).
За характером сировини, що використовується, галузі харчової промисловості розділяються на 2 групи:
а) . галузі, що використовують сировину, котра пройшла попередню переробку;
б) галузі, що використовують необроблену сировину.
До районів виробництва сільськогосподарської сировини тяжіють галузі першої групи (цукрова, плодоовочеконсервна, рибна, маслоробна, круп'яна), бо вага її готової продукції менша, ніж початкової сировини. Це пов'язано з обезводненням (сушіння фруктів) та утворенням великих відходів при переробці, псуванням при довготривалому транспортуванні та зберіганні (молоко). Через це сировина повинна перероблюватися швидше та перевозитися не далі ніж на 50-60 км. Географія підгалузей харчової промисловості залежить не тільки від наявності сировини, але і від розмірів сировинної бази.
На основі відходів харчової промисловості створені виробництва цінних кормових добавок, кормів, вітамінів та антибіотиків.