- •Тема 1. ЗагальНе положення про інтелектуальну власність
- •Поняття права інтелектуальної власності, його правове забезпечення
- •Об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності
- •Правовий режим прав інтелектуальної власності
- •1. Поняття права інтелектуальної власності, його правове забезпечення
- •2. Об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності
- •3. Правовий режим прав інтелектуальної власності
- •Тема 2. Загальна характеристика об’єкТів та суб’єкТів авторського права та суміжних прав
- •2. Цивільно-правова характеристика об’єктів авторського права і суміжних прав
- •3. Суб’єкти правовідносин у сфері авторського права та суміжних прав
- •Тема 3. Правовий статус суб’єктів авторського права та суміжних прав
- •Правовий режим майнових і немайнових прав суб’єктів авторського права та суміжних прав
- •Міжнародно-правові акти у сфері авторського права і суміжних прав
- •1. Правовий режим майнових та немайнових прав суб’єктів авторського права та суміжних прав
- •2. Міжнародно-правові акти у сфері авторського права та суміжних прав
- •Тема 4. Поняття та структура права промислової власності
- •1. Загальна характеристика та структура права промислової власності
- •2. Cуб’єкти права промислової власності
- •3. Міжнародно-правова охорона промислової власності
- •1. Загальна характеристика та структура права промислової власності
- •2. Суб’єкти права промислової власності
- •3. Міжнародно-правова охорона промислової власності
- •Тема 5. ПравоВе регулювання патентного права
- •1. Поняття та об’єкти патентного права
- •2. Правовий статус суб’єктів патентного права
- •3. Порядок оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •1. Поняття та об’єкти патентного права
- •2. Правовий статус суб’єктів патентного права
- •3. Порядок оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- •Тема 6. Правова охорона нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •2. Правова охорона комерційних таємниць
- •3. Правова охорона результатів селекції, топографій інтегральних мікросхем та наукових відкриттів
- •Тема 7. Правовий режим засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг
- •2. Правова охорона географічних зазначень та комерційних (фірмових) найменувань
- •3. Міжнародно-правова охорона торговельних марок (товарних знаків)
- •Тема 8. Договори у сфері інтелектуальної власності
- •Загальні положення про цивільно-правові договори
- •Порядок укладення, зміни та розірвання цивільно-правових договорів
- •Види договорів у сфері інтелектуальної власності
- •1. Загальні положення про цивільно-правові договори
- •2. Порядок укладення, зміни та розірвання цивільно-правових договорів
- •3. Види договорів у сфері інтелектуальної власності
- •Тема 9. Правове регулювання авторських договорів
- •Цивільно-правова характеристика авторських договорів
- •Правовий режим видавничих договорів
- •Окремі види авторських договорів
- •1. Цивільно-правова характеристика авторських договорів
- •2. Правовий режим видавничих договорів
- •3. Окремі види авторських договорів
- •Питання для обговорення:
- •Вирішіть тестові завдання.
- •Тема 10. Правове регулювання договорів у сфері промислової власності
- •2. Види ліцензійних договорів і ліцензійних платежів
- •3. Правове регулювання договору комерційної концесії (франчайзингу).
- •Тема 11. Захист прав на об’єкти авторського права та суміжних прав
- •1. Поняття та особливості захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •2. Види порушень авторських і суміжних прав
- •3. Захист авторських і суміжних прав
- •1. Правовий режим захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •2. Види порушення авторських і суміжних прав
- •3. Захист авторських і суміжних прав
- •Тема 12. Захист прав на об’єкти промислової власності
- •2. Види порушень прав на об’єкти промислової власності
- •3. Державні та недержавні організації в системі охорони і захисту інтелектуальної власності
- •Література до тем:
- •Наукова література:
- •Додатки ліцензійний договір про використання знаку для товарів I послуг № ___________
- •1. Предмет договору
- •2. Права та обов’язки сторін
- •3. Перевірка якості
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Вирішення спорів
- •6. Строк дії договору
- •7. Порядок зміни і припинення дії договору
- •8. Інші умови
- •9. Юридичні адреси та платіжні реквізити сторін
- •Перелік товарів I послуг, для позначення яких надається ліцензія на використання знаку
- •Техніко-якісні показники товарів I послуг, для позначення яких надається ліцензія на використання знаку
- •Порядок перевірки техніко-якісних показників товарів I послуг, для позначення яких надається ліцензія на використання знаку
- •Договір на переуступку права на патент автором підприємству
- •Юридичні адреси і реквізити сторін
- •Авторський ліцензійний договір на комерційне використання програмного засобу
- •1. Зміст договору
- •2. Предмет договору
- •3. Права та обов'язки сторін
- •4. Ціна договору і порядок розрахунків
- •5. Відповідальність сторін
- •6. Додаткові умови
- •7. Строк дії договору
- •8. Розірвання договору
- •8.3. Ліцензіар має право розірвати Договір у випадках:
- •Верховний суд україни
- •Від 28 лютого 2008 року
- •Про стягнення компенсації за порушення авторських прав
- •Верховний суд україни судова палата у господарських справах постанова від 1 листопада 2005 року
- •Післямова
- •Навчальне видання
- •Актуальні питання права інтелектуальної власності Навчальний посібник
3. Окремі види авторських договорів
Також до різновидів авторських договорів відносять авторські договори на музичні твори. Так, Жилінкова О. В. дає наступне визначення, що авторський договір на музичний твір - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона - автор (чи інший право володілець) зобов’язується створити та передати музичний твір, або передати майнові права на музичний твір, або надати дозвіл на використання музичного твору іншій стороні - користувачеві, а друга сторона зобов’язується сплатити за це винагороду та здійснити певні дії.
Трапляються часті випадки, коли основним засобом використання твору є його привселюдне виконання, тут виникає питання про укладення постановочного договору.
Постановочний договір укладається, коли основним способом використання твору є його публічне виконання, зазначає Дроб’язко В.С. Його предметом можуть бути драматичні твори, музика або лібретто опери, балету, оперети і т.п., що використовуються театрально-видовищними організаціями (театрами, філармоніями, цирками, концертними організаціями тощо) шляхом постановки на сцені. Предметом поставочного договору може бути будь-який твір — як оприлюднений, так і неоприлюднений. Особливий акцент варто зробити на тому, що твори, по відношенню до яких укладається постановочний договір, можуть бути як не оприлюдненими, так і уже відомими публіці.
У області кіно і телебачення діють сценарні договори. Сценарний договір регламентує відносини, пов'язані з використанням літературного твору, за яким знімається кінофільм, телефільм, здійснюється радіо- або телепередача, проводиться масово-видовищний захід тощо. Суть сценарного договору визначається тим, що правовідношення, що він регламентує обумовлюються необхідністю використання тексту, по якому знімається кінофільм, телефільм, робиться радіо або телепередача, проводиться масово-видовищний захід і т.д. Сценарним договором передбачається використання твору в зміненій формі, такі договори національна правова доктрина поділяє опираючись на вид твору, якого стосується сценарій, що створююється на основі твору: кінофільм художній, документальний, науково-популярний, видовий і ін.
Отже, сценарний договір — це договір про створення сценарію, для здійснення будь-якого задуманого масового видовища, кіно- або телефільму, радіо- чи телемовлення.
За сценарним договором автор зобов'язується передати або створити і передати замовнику сценарій для здійснення будь-якого видовища у визначений договором строк. Замовник зобов'язаний розглянути поданий твір, схвалити, відхилити чи запропонувати його доопрацювати. Безперечно, сценарний договір платний. Сторонами в договорі виступають автор, яким завжди є фізична особа, та замовник, яким може бути як фізична, так і юридична особа.
Звичайно, частіше замовниками виступають саме юридичні особи, які мають спеціальні можливості для здійснення сценарію, — виконавців, приміщення, технічні засоби тощо. Замовником може виступати і фізична особа, принаймні, законодавство не містить перепон для такого висновку. Будь-яка фізична особа може замовити сценарій для реалізації його в кіно- чи відеофільмі про свій життєвий шлях, родовід тощо. Це може бути сценарій не тільки про свій життєвий шлях, а й про творчий шлях свого батька (матері) тощо.
Об'єктом договору є літературний сценарій, який має відповідати обумовленим у договорі умовам і вимогам. Умови сценарію за загальним правилом визначаються у творчій заявці, яка складається і затверджується замовником, де окреслюється основна ідея сценарію, визначаються сюжетна лінія, характеристики виконавців. У сценарії має бути викладено повний, детальний і послідовний опис дій, діалогів, вчинків тощо.
Права і обов'язки сторін у сценарному договорі виникають з моменту його підписання. Зазначені права і обов'язки сторін і складають зміст сценарного договору. При цьому на автора покладається ряд обов'язків, визначених договором. Твір має бути переданий у визначений строк, не передаватися третім особам без дозволу замовника та ін. Автор має право і зобов'язаний брати участь в реалізації свого твору.
Сценарний договір близький до постановочного, проте його головною відмінністю є те, що літературний сценарій доповнюється, змінюється і переробляється, для того, щоб бути максимально наближеними до потреб кінематографу. У той час як постановочний договір регулює відношення, що виникають між сторонами при привселюдному виконанні твору.
Окрему групу договорів складають договори про використання творів образотворчого мистецтва в театральних постановках, у кіно - та телефільмах. Створювані художником для оформлення спектаклів малюнки декорацій і костюмів, безперечно, є творами образотворчого мистецтва і тому є об'єктами авторського права і правової охорони. За ескізами, що створені художником, виготовлюються декорації, шиються костюми. Відносини театрів з художниками-постановниками оформляються по-різному. В одних театрах на оформлення кожного спектаклю з художником укладається договір, в інших є штат своїх художників. Вони створюють ескізи декорацій і костюмів у порядку службових обов'язків.
Договір художнього замовлення є угодою, за якою автор зобов'язується створити і передати замовнику в установлений договором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зобов'язується сплатити автору обумовлену винагороду.
За загальним правилом зображення в образотворчому творі будь-якої особи без її згоди не допускається. Із цього загального правила практикою вироблені окремі винятки. Згоди зображеної особи не вимагається, якщо вона позувала за плату, а також коли це робиться в державних чи громадських інтересах.
Ескізи, етюди та інші підготовчі матеріали залишаються власністю автора. При цьому, якщо договір художнього замовлення розірваний з будь-яких підстав достроково, твір залишається у власності автора.
Автор твору, в якому зображена певна особа, не має права на опублікування, відтворення і розповсюдження твору. Зображена в творі особа має право вимагати заборони випуску твору у світ або припинення його розповсюдження, якщо для неї це виявиться з тих чи інших причин небажаним.
Право на зображення мають також діти зображеної особи, той із подружжя, який пережив померлу особу. За зображеною особою це право зберігається протягом усього її життя.
Серед договорів художнього замовлення на створення твору образотворчого мистецтва певне місце посідають пам'ятники та меморіальні скульптурно-архітектурні споруди чи комплекси. Пам'ятники для встановлення на могилах померлих родичів створюються на замовлення громадян або установ. Але якщо пам'ятники чи меморіальні скульптурно-архітектурні споруди мають своїм призначенням увіковічення певних крупних подій, що мають державне, громадсько-політичне значення, а також увіковічення видних державних, громадських та політичних діячів, видних діячів науки і культури, то такі твори можуть створюватися лише за рішеннями директивних органів держави. На підставі таких рішень укладаються договори на їх створення.
Твори образотворчого мистецтва часто використовуються в промисловості. Таке використання можливе лише на підставі окремого договору користувача з автором. Це вже буде договір не художнього замовлення, а договір на використання вже готового твору. Проте це не означає, що майбутній користувач не може укласти з автором договір художнього замовлення. Як у будь-якому іншому договорі у зазначеному договорі мають бути визначені ті ж самі умови — об'єкт твору, масштаби його використання, розмір, порядок обчислення та виплати авторської винагороди.