Преподавание

Materials of the X International scientific and practical conference

более обширную по объему и более привлекательную для думающих людей задачу – утверждение в социальной практике проектного мышления (или мышления проектами).

Практика показывает, что относительно успешно проектированием социальной работы занимаются общественные организации. И довольно часто авторами успешных социального проекта становятся студенты учебных заведений, которые в силу специфики приобретаемой профессии готовы помочь решить те или иные проблемы социального характера. Это возможно благодаря конкурсу социальных проектов Министерства труда и социального развития Республики Алтай.Наданномэтаперассмотрениясоциальногопроектированияможносуверенность говорить о принципе активизации студентов.

Активизацияозначаетстремлениепомочьлюдям,находящимсявличностном или социально невыгодном положении, справиться с ситуацией таким образом, чтобы они, как и все остальные, смогли использовать имеющиеся возможности.

Гомм выделят три основных вида активизации:

иметь право голоса для себя и своих семей и, следовательно оказывать большее внимание на решение вопросов в социальных службах;

иметь право голоса и в качестве члена группы представителей оказывать большее влияние на процесс планирования социальных услуг;

объединятьсясдругимисцельюсозданиятехвидовсоциальныхуслуг,которые им хотелось бы иметь.

Каждый вид активизации проявляется в социальном проектировании в той или иной мере.

Таким образом, из всего выше сказанного можно сделать вывод о том, что социальное проектирование ничто иное, как принцип активизации студентов. Ведь именно в социальном проектировании студент может, высказать своё недовольствоосложившейсяпроблемеобществаипредложитьновые,кардинальные способы решения данной ситуации. Социальные проекты заставляю людей посмотретьнапроблемусдругойстороны,и«включить»принципактивизациидля дальнейшего процветания общества.

Литература

1.Как разработать и реализовать социальный проект? / под. ред. С.Г. Чудовой. Барнаул, 2004.

2.Непрерывное образование в Западной Сибири: современное состояние и перспективы: материалы четвёртой региональной научно-практической конференции. (12 – 16 июля 2010 года) / Отв. ред. О.К. Сазонова. Горно-Алтайск: РИО ГАГУ, 2010. – 410 с.

3.Принципы активизации в социальной работе/Под ред. Ф.Парслоу; Пер. с англ. под ред. Б.Ю. Шапиро.-М.: Аспект Пресс, 1997. – 223с.

«Fundamental and applied science – 2014» • Volume 8. Pedagogical sciences

4.Faculties and offices of preschool education in higher educational institutions and the organizations of secondary professional education.

5.Preschool pedagogical science.

6.Administrative frames of preschool education. Educational process in the preschool organizations is carried out according to the State obligatory standard of education «Preschool education and training». [2]

According to GOSO in the preschool organizations on a row with state programs of«Balbobek»,«Қайнар»,theUlanProgram«Iamapersonality»issuccessfullyconducted work on the programs «The first step» (1-3 years), «Cute child» (3-5 years), «We go to school» (5-6 years).

For ensuring quality of preschool training of children of 5-6 (7) years with the Ministry two training programs «The general education program of preschool training of children of 5-6 years in the conditions of school», «The program of preschool training of children of 5-7 years in kindergarten» are developed.

The listed programs provide complete development of the identity of the child of preschoolageaccordingtothebasiccompetenceandeducationalareasprovidedbythe standard promote an effective solution of the problem of continuity between preschool and primary school education. Training in a state language in the preschool organizations according to requirements of GOSO is provided since 3 years, includes in the curriculum and is obligatory.

PreparationofpedagogicalshotsonpreschooleducationintheRepublicofKazakhstan is based on the national model of education focused on result, assuming training of theexpertofanewformationowningtheEuropean polylevelofculture,communicativeness,capable creatively and high-professionalism to solve at the modern scientific and practical level with advantage for societyof a task in a pedagogical field of activity. [3]

In 1999 in Kazakhstan obligatory preschool training of children that promoted growth of coverage of children programs of preschool preparation is entered.

In modern conditions development of system of preschool education is substantially caused by that, the question of preparation and retraining of pedagogical shots is how effectively carried out.

Now in 22-t higher education institutions of the republic training of specialists of this profile is carried out. The existing state general education standard of the higher education of the Republic of Kazakhstan in the specialty 5B010100 – «Preschool education and training» provides obtaining by students common cultural level and vocational training. In it the following activities of teachers of higher education institution in formation of professional competence of students are defined: application of pedagogical technologies in teaching subject disciplines (empirical level); implementation of the comprehensive program of training of students for professional activity (theoretical level); the organization practical and research activity of students in the innovative preschool organizations (practical level).

Materials of the X International scientific and practical conference

Thus, modernization of system of the higher pedagogical education is directly connected with the increased requirements to the level of competence of the bachelor on preschool training and education.

In spite of the fact that in the republic the wide experience on training of specialists of preschool education is saved up, higher education institutions are faced still by a number enough serious problems:

–improvement of formation of personal and professional readiness of the student for realization of the created competence;

–correction of the acting educational and methodical equipment on the basis of competence-based approach of training of preschool teachers;

–increase of level of research and design activity of students.

Professional formation of the preschool teacher is standardly set from the point of view of objective requirements to high school preparation, however in strategic objectives, the contents and technologies of higher education there are no the accurate criteria and indicators of its productivity corresponding to values of society and meanings of the specific person.

Within management of training of the teacher in higher education institution on the basis of various approaches (O. A. Abdullina, K.Yu. Belaya, A.A. Veryaev, T.M. Davydenko, I.F. Isaev, A.N. Orlov, L.V. Pozdnyak, S. Ya. Romashina, V.A. Slastenin, I.K.Shalaev,T.I.Shamova)mechanismsofself-developmentofthesubjectwhichcor- nerstone creativity and a reflection are that is widely used in procedures of diagnostics of various aspects of quality of vocational training ofthe expert of preschool education (M.P. Bobrova, G. S. Korotayev, V. E. Morozov, N. V. Ostapchuk, S. N. Silina, V. Androsova, R.K.Aralbayeva, B. O. Arzanbayeva, A. S. Amirova are staticized. N.D.Khrapchenkova, T. I. Imanbekov, Zh. A. Ismailova).

Relevanceofasubjectispresentedbyresultsofthecarried-outproblemanalysis:

-between objective requirements of the theory and practice of preschool education to professional competence of the expert and their absence in criteria of success of vocational training in corresponding qualification, the professional characteristics;

-in methodical ensuring vocational training of future expert of preschool education: on the one hand completeness of theoretical and methodical base of formation of professional and pedagogical readiness and readiness of the expert, on the other hand lack of model of the personality and activity of the graduate at the level of mastering a profession (professional competence);

-in a real condition of training of future expert of preschool education between requirements to scientific methodically providing, maintenance of professional formation of the teacher.

The given bases demand search of technologies of ensuring quality of vocational training of future expert of preschool education that is expressed in the solution of tasks of formation of professional competence, development of scientific and pedagogical maintenanceofitsformationandsearchofeffectiveremediesofmonitoringofthisprocess.

12

«Fundamental and applied science – 2014» • Volume 8. Pedagogical sciences

*180131*

Студент Тодожекова А.В. Студент Попова Е. О.

Горно-Алтайский государственный университет, Россия

РАЗРАБОТКА И РЕАЛИЗАЦИЯ СОЦИАЛЬНЫХ ПРОЕКТОВ КАК ОСНОВНОЙ ПРИНЦИП АКТИВИЗАЦИИ СТУДЕНТОВ

В настоящее время одним из основных источников социальных услуг в системе социального обслуживания являются учреждения социального обслуживания населения.

Обучение социальному проектированию сегодня приобретает новую значимость, в связи с разделением государственных учреждений с 2011 года на казённые, бюджетные и автономные. Благодаря этому, большинство учреждений будут сами проектировать свою деятельность и оценивать её эффективность.

Насегодняшнийденьконкурсысоциальныхпроектовпроводятсявомногих регионах России. Постепенно проектная культура проникает и в государственную систему социального обслуживания в Республике Алтай.

Проект в переводе с латинского означает – брошенный вперед, выступающий, выдающийся вперёд. Проект может выступать в качестве совокупности документов (расчёт, чертёж) для создания какого-либо сооружения или здания; предварительного текста какого-либо документа; замысел, план.

Проект – это ограниченное по времени целенаправленное изменение отдельной системы с установленными требованиями к качеству результатов, возможными рамками расхода средств и ресурсов и специфической организацией.

Социальный проект – эффективный инструмент управления, содержащий стандарт деятельности и регламентирующий организацию трудового процесса специалистов социальной сферы.

Также под социальным проектом понимают упорядоченный и самосохраняющийся способ организации общественной жизни, объединённый образцами норм и ценностей,обеспечивающийвзаимозависимостьчастейиихинтеграциювцелое.

Социальное проектирование – вид деятельности, которая имеет непосредственное отношение к развитию социальной сферы, организации эффективной социальнойработы,преодолениюразнообразныхсоциальныхпроблем.Возможности такой деятельности хорошо проявились в практике многих стран, и сегодня без применения проектных технологий трудно представить себе государственную социальную политику. Но с самого начала скажем со всей определенностью: социальное проектирование – не только технология достижения ожидаемого результата в социальной сфере. Наше время выдвинуло на передний план

85

Materials of the X International scientific and practical conference

Аналіз таблиці показав, що пасивні методи навчання орієнтовані, як правило, лише на рівні знання й розуміння, інтерактивні ж – задіють всі рівні навчання. Але все вищезазначене, звичайно, не означає, що потрібно використовувати тільки інтерактивні методи. Для навчання важливі всі види методів і всі рівні пізнання.

Представимо перелік найбільш поширених активних та інтерактивних методів: 1. творчі завдання; 2. робота в малих групах; 3. навчальні ігри (рольові, ділові, освітні); 4. використання суспільних ресурсів (запрошення фахівця, екскурсії; 5. соціальні проекти (змагання, виставки, вистави тощо); 6. розминки (різного роду); 7. вивчення та закріплення нового інформаційного матеріалу (інтерактивна лекція, учень в ролі вчителя, робота з наглядним посібником, кожен вчить кожного); 8. робота з документами (складання документів, письмова робота з обґрунтування своєї позиції); 9. обговорення складних і дискусійних проблем (проектний метод, шкала думок, дискусія, дебати, симпозіум; 10. вирішення проблем (мозковий штурм, дерево рішень, переговори і медіація).

Дужескладнокласифікуватиінтерактивніметоди,такякбагатознихєскладним переплетінням кількох прийомів. Ми пропонуємо дуже умовне об'єднання методів у групи, перш за все за цілями їх використання. Використання тих чи інших методів залежить від різних причин: мети заняття, досвідченості учасників і викладача, їх смаку. Потрібно також обумовити і умовність назви багатьох методів. Часто одна й та ж назва використовується для позначення різного змісту, і навпаки одні й ті ж методи зустрічаються під різними іменами.

Вибір того чи іншого з розглянутих методів навчання, звичайно, не повинен бути випадковим. Однак на практиці нерідко викладач діє за звичними для нього схемам, сформованим в його багаторічній практиці.

Навчальнийпроцес–цединамічнаконструкція,щослідрозуміти.Уживому педагогічному процесі і методи отримують свій розвиток, приймають нові властивості. Об'єднання їх в групи за жорсткою схемою не виправдано, оскільки це стримує вдосконалення навчального процесу. Мабуть, варто йти шляхом їх універсальногопоєднанняізастосування зметоюдосягненнявисокогоступеняадекватності вирішуваним навчальним завданням. На кожному етапі навчального процесу одні методи займають домінуюче, інші – підлегле становище. Одні методи більшою мірою, інші в меншій забезпечують вирішення навчальних задач. Відзначимо й те, що не включення хоча б одного з методів навіть в його підлеглому положенні в рішення задач уроку істотно знижує його ефективність.

Література:

1. Silberman M. Active Strategies. 101 Strategies to Teach Active Learning. – Boston, London etc., 1996. – P.2 – 3.

«Fundamental and applied science – 2014» • Volume 8. Pedagogical sciences

In the conditions of modernization of preschool education it is necessary to develop model of formation of readiness of the expert in the conditions of system of preschool education of the integrity which is based on the principles for scientific and methodical ensuring training of specialists, systemacity, openness, dynamism, self-up- dating, polyfunctionality; the student focused on adaptation to realities of modern education an The importance of scientific and methodical providing consists that the developed technology of the organization of process of formation of readiness of the expert of preschool education when studying elective courses: «Pedagogical bases of updating of the maintenance of preschool education», «Innovative technologies in the preschool organizations», «Development of moral cultural wealth in future experts» it will be introduced in educational process on the specialty «Preschool Training and Education» in higher education institutions;

- the directions of application of foreign experience in training of specialists of preschool education will be offered.

The edition of an educational and methodical complex of vocational training of experts of preschool education is also provided:

1.«Pre-school pedagogy», «Technique of elementary mathematical representations», «Children's psychology» (manuals).

2.Publication of the collective monograph «Scientific and Methodical Bases of Training of Specialists in the conditions of Modernization of Preschool Education».

The model of the expert defines the necessary qualities, properties, knowledge, abilities, features of the personality necessary for successful mastering a certain kind of activity. It includes characteristics of professional activity and professional tasks, and also is the standard of the planned professional qualities of the graduate. Acted as base for creation of competence-based model of future preschool teacher the qualification characteristic determined by the state educational standard, model of activity of theteacheronitsimplementation,andalsoresearchesoflevelofreadinessofuniversity graduates to further professional activity.

Thus, being guided by requirements of the State educational standard in the specialty 5B010100 «Preschool training and education» in range of definition of primary activities of the teacher organizer of preschool education and scientific and methodical development of models of competence, an attempt to create competence-based model of the preschool teacher is made as the structure consisting of three groups of competency to reveal typology of universal and subject competences of future expert, and also to fill them substantially.

Universal competence are abasic basis for professional formation of the expert of any sphere of activity in the conditions of modern market economy, they provide normal activity of the person in society. At the characteristic of universal competence the accountingofthe mainpotentialswhich thepersonalityhastopossessisimportant:the informative, moral, creative, communicative potentials defining an orientation on self-

Materials of the X International scientific and practical conference

determinationinsystemofthepublicrelations.Fromthisitfollowsthatuniversalcompetence represent system of knowledge, abilities, the qualities of the personality promoting success of its professional activity.

The considerable part of components of universal competence is acquired by teachers out of educational activity. However it is necessary to emphasize that some socially significant qualities of the personality aren't constant categories.

With change of a social and economic society organization also ideas of an assessment of personal qualities change. It means that separate socially significant qualities of the personality are mobile in time and the directions of their transformation are dictated by objective social and economic conditions. And it, in turn, means that the modern competent teacher is obliged to trace these processes and to be to ready adequately objective conditions to react to the arising innovations, competently to use them both in personal development, and in the solution of pedagogical problems.

Therefore, professional competence is a result of that internal work of the identity of the teacher in the course of whom external, having passed through subjectivity of the personality, is overworked and accustoms it, generating not realized ability in a concrete pedagogicalsituationtoresolveaspecificpedagogicalproblemsometimesisaccurate.

The following component of competence-based model of future expert of a preschool profile are subject competence which the expert of a pedagogical profile has to possess, and defining its success in pedagogical activity. The formation of these competence promotes self-realization and competitiveness of the teacher in labor market, does process of professional formation of the personality complete and system. [4]

Believing that conflictological competence is one of the most important general characteristics of professionalism, makes the part of the general communicative competence including awareness on the range of possible strategy of behavior in the conflict and ability adequately to realize these strategy in a concrete life situation.

On the basis of it in the most general view it is possible to define conflictological competenceasabilitytoholdacontradictionintheproductiveconflictformpromoting its permission. Conflictological competence is considered as the cognitive and regulatory subsystem of professionally significant party of the personality including the corresponding special knowledge and abilities.

Conflictological competence can be considered at two levels:

•The first provides abilities to recognition of signs of the happened conflict, to its registration for deduction of the contradiction embodied in it, and possession of ways of regulation for permission.

•The second provides ability to project the conflicts, necessary for achievement of certain results, and to design them directly in interaction situations; possession of ways of the organization of productively focused conflict behavior of participants and the parties of interaction.

Considering that fact that the expert has to possess as the general, and private competence within concrete professional activity, the model of future teacher has to contain both all-professional, and special competence. Therefore, being guided by the

14

«Fundamental and applied science – 2014» • Volume 8. Pedagogical sciences

3)інтерактивні,денавчанняпобудованонавзаємодіївсіхучнівіпедагога.Ці методи найбільше відповідають особисто орієнтованому підходу, так як вони припускають спільне навчання (колективне, навчання у співпраці), причому і учні, і педагог є суб'єктами навчального процесу. Педагог частіше виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи, творця умов для ініціативи учнів.

Використання пасивних, активних та інтерактивних методів широко практикувалося в системах освіти багатьох країн. Особливо цікавий для нас досвід американських колег, оскільки в останні десятиліття ХХ століття там проводилися численні експерименти і наукові дослідження в області інтерактивних методів, розроблені детальні вказівки для вчителів. Всі ці методи та напрацювання сприяють активному використанню інтерактивних методів.

Проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) дослідження показали, що інтерактивні методи дозволяють різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу. Результати цього дослідження відображені в таблиці, що отримала назву «піраміда навчання», з якої видно, що найменший відсоток засвоєння мають пасивні методики (лекція 05%, читання – 10%), а найбільший – інтерактивні (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших, або негайне застосування – 90%).

Можна критично оцінювати цю «Піраміду» через те, що важко точно виміряти«засвоєнняматеріалу».Дотогож,мизнаємочудовихвикладачів,чиїлекції, майже дослівно закарбувалися в нашій пам'яті. Бувають також учні, що чудово засвоюють матеріал при читанні (розвинена зорова пам'ять). Але можна і погодитися з тим, що в середньому закономірність, виражену «пірамідою», можуть простежити практично всі педагоги.

З іншого боку, незважаючи на свою спірність, «Піраміда» спонукає до роздумів про роль методів викладання, звертає увагу на важливість інтерактивних методів. Тенденція, що відображена у «Піраміді» вірно відображає високий потенціалінтерактивнихметодів,щодозволяютьвестиобговореннявгрупах,практикувати і відпрацьовувати вміння та навички на уроці і в реальному житті. І це не випадково, оскільки інтерактивні методи задіють не тільки свідомість учня, але і його почуття, а також волю (дію, практику), тобто включають у процес навчання, «цілісної людини».

Місце пасивних, активних та інтерактивних методів також добре ілюструє так звана «таксономія Блума» – таблиця рівнів і цілей навчання і розвитку пізнавальнихнавичок,розробленагрупоюамериканськихпсихологівіпедагогівпідкерівництвом професора Бенджаміна Блума. Термін «таксономія» означає систематизацію об'єктів за певними критеріями з метою створення певної послідовності (ієрархії).Блумзапропонувавієрархіюнавчальнихцілейпоїхскладності.Таблиця використовується вчителями практиками, і показує, що рівень знань (інформації) є лише початковим етапом в навчанні (хоча і обов'язковим, базовим) Навчання повинне тривати далі, і педагог повинен ставити перед собою й інші цілі.

83

Materials of the X International scientific and practical conference

Література

1.Ливер Б.Лу. Обучение всего класса. – М.: Новая школа, 1995.

2.Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / За ред. С.Ю. Ніколаєвої.- К.: Ленвіт, 2002 . – С. 249-255.

3.Холодная М.А. Виды познавательных стилей // Практична психологія і соціальна робота. – 2003. – №9. – С. 1229.

*180129*

Ломакіна Л.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»,Україна

ВИБІР ТА ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Опанування змістом навчання багато в чому визначається методами, які застосовує викладач. Оптимальним є такий вибір методів, який спирається на вимоги теорії навчання про відповідність методів змісту навчання, особливостям контингенту учнів, кількості навчального часу і т.ін. Разом з тим, керуючись теорією, не слід забувати, що навчання – справа творча, в якій багато залежить від накопиченого досвіду, особистих здібностей і схильностей викладача, а також від наявних засобів навчання.

Оскільки зміст навчання надзвичайно складний, методи засвоєння цього змісту надзвичайно різноманітні. У зв'язку з цим однією із складних проблем теорії навчання є класифікація методів. Спроби класифікувати методи навчання робилися на основі найрізноманітніших критеріїв: на основі критерію у вигляді джерела знань методи поділялися на вербальні, наочні, електронно-інформа- ційні, предметно-практичні і т.ін.; на основі критерію характеру пізнавальної діяльності учнів методи ділилися на репродуктивні та продуктивні і т.ін. Однак для педагогічної практики всі ці класифікації виявилися мало корисними. Універсальних класифікацій немає і не може бути. У процесі навчання викладач застосовує як правило свій комплекс методів. Тому останнім часомпри характеристиці загально дидактичних методів виділяються ті з них, які використовуються у вивченні всіх навчальних дисциплін незалежно від їх специфіки і характеризуються певною своєрідністю, деякими власними ознаками. Найбільш продуктивними загально педагогічними методами вважаються:

1)пасивні,деучнівиступаютьвролі«об'єкта»навчаннятаповиннізасвоїти

івідтворити матеріал, який передається їм вчителем – джерелом знань. Основні методи це лекція, читання, опитування;

2)активні, де учні, що навчаються є «суб'єктом» навчання, виконують творчі завдання, вступають в діалог з учителем. Основні методи це творчі завдання, запитання від учня до вчителя, і від учителя до учня;

82

«Fundamental and applied science – 2014» • Volume 8. Pedagogical sciences

qualificationcharacteristicoftheexpertofpreschooleducationdeterminedbythestate educational standard it is necessary to allocate special to competence, characterizing readiness of the expert in narrow area of professional activity, that is activity in the sphere of preschool education.

All structural components of professional competence are directed on practical activitiesoftheexpertofpreschooleducationintheformofabilitiestoresolveconcrete pedagogical situations. Professional readiness of the teacher, that is his general ability to mobilize the available knowledge, experience, personal and social qualities and values which are gained in the course of educational activity and make professional competence of future expert.

So,thecreatedcompetence-basedmodelshowsthespecificsofactivityoftheexpertof preschool education which is caused in creating favorable conditions for safe and creative activity of staff of the preschool organizations for the purpose of strengthening of health of children, their education and development according to requirements of modern society. Therefore,formingcompetence-basedmodeloffutureexpertofpreschooleducation,attempt is madeis greatestpossibleto considerspecificsofits professionalactivity andtoformulate thelistofthespecialpedagogicalcompetencenecessaryforsuccessfulimplementationofthe professionalactivityintheconditionsofpreschooleducation.

The list of the used sources

1.ThestateprogramofadevelopmentofeducationoftheRepublicofKazakhstan for2011–2020approvedbytheDecreeofthePresidentoftheRepublicofKazakhstan of December 7, 2010 No. 1118.

2.State obligatory standard of preschool education and training (2008).

3.Dzhadrina M., G.Z.Bayzhasarova, etc. Theoritically-metodological aspects of development of school and preschool education in the conditions of orientation to result. Almaty. 2006. –255 p.

4.Bicheva I.B. Development of professional competence of pedagogical shots of preschool educational institutions. – M, 2003. – 180 p.

*179855*

Мырзаханова И.А.- Ph D докторант, эксперт Кдыралиева Ж.Б.- магистр, эксперт

Оқытудың жаңаша технологияларын пайдаланып оқушының деңгейін көтерудің жолдары

ИНТЕЛЛЕКТУАЛДЫ ҰЛТ ҚАЛЫПТАСТЫРУ ҒЗИ

«Келер ұрпақ алдында зор жауапкершілік жүгін арқалап келеміз» деген Елбасы Н.Ә.Назарбаевтың сөзі ұстаз қауымына үлкен тапсырыстарды артып отыр. Еліміздің болашағы көркейіп, өркениетті елдер қатарына қосылуы, бүгінгі

15

Materials of the X International scientific and practical conference

ұрпақбейнесіменкөрінеді.Дүниежүзілікозықтәжірибелергесүйеніп,жаңатипті оқыту, яғни әр баланың табиғи қабілетін дамыту үшін қолайлы жағдайлар жасай отырып, оны жан-жақты дамыту керек. Нарықтық қатынастар негізінде қалыптасып келе жатқан Қазақстан Республикасының орта білім беру жүйесіндегінегізгіприоритеттердіңбіріоқушылардыңмүдделерінқолдауболып табылады [1]. Осыған орай әрбір мұғалімнің ең негізгі міндеті әрбір оқушының білім алуға деген қызығушылығын арттырып, олардың шығармашылық шабытының тууына жағдай жасау. Осының негізінде ең негізгі педагогикалық міндет шешіледі: Қазақстан Республикасының азаматын қалыптастыру, өмірлік мамандығын анықтау және оның өмірге деген дұрыс көзқарасын қалыптастыру. Осыған орай біздің мақсатымыз интербелсенді оқыту технологиясының (ИОТ) бірі ретінде, жаңа әдістерді енгізу. Жаңа оқыту технологияларымен оқыту арқылы оқушылардың білім сапасын арттыру. Мысалы:

Алекс Осборнның «Миға шабуыл» (мозговой штурм) оқыту технологиясын пайдалану арқылы білім беру. «Миға шабуыл» – технологиясы үш этаптан тұрады. Сынып міндетті түрде шағын топқа бөлінеді. Бірінші топ «қатысушылар», екінші топ «комиссия мүшелері». «Қатысушылар» ортаға қойылған тақырып бойынша көптеген идеялар мен проблеманың шешеу жолдарын, жаңа нұсқалар мен мақсатын көрсетіп береді. «Комиссия мүшелері» (оқушылар өзі) көрсетілген ұсыныстарды өңдеп, қорытындысын жасайды.

1-этап: Басты мәселе ортаға қойылады. Мысалы, Оқытушы мәтіннен 4-5 басты сөздерді таңдап, тақтаға жазылады. «а» нұсқасы: Жұптарға миға шабуыл әдісімен осы терминдерге жалпы түсініктеме беруге және олар келесі мәтінде қалай қатысатынын болжауға 5 минут беріледі.

«б» нұсқасы: Оқушыларға топта немесе жеке түрде берілген басты терминдерді қолданып баяндаманың өз нұсқасын құру және жазу ұсынылады.

Негізгі мазмұнымен танысуда оқушы «өздерінің» нұсқасы мен «түпкі мәтін» нұсқасын салыстырады. Сипатталған тапсырма әдетте «шақыру» сатысында қолданылады, бірақ «рефлексия» сатысында басты терминдерге қайта оралып және табылған сәйкестіктер мен қайшылықтарды талдау орынды. Берілген түрді қолдану елестетуді, қиялдауды дамытады, түпкі мәтінмен танысуда зейінді белсендендіруге көмектеседі. Пәндік сала шектеусіз.

2-этап: Басты қағида топтағы (идея) ой-сананың саны. Қаншалықты ой көп болса, соншалықты плюс. Кез келген ойды, фантастикалық ойларды да ортаға салуға болады. Ойға шектеу болмауы тиіс. Ешқандай кері сыни бағалауға болмайды, тіпті сандырақ ойлардың өзін дұрыс деп талқыланады. Кез келген идеяны бір-бірімен қиыстырып, жақсартып байланыстырулары тиіс.

3-этап: Бағалау. Мұғалім өз ойын, оқушылардың қандай бағытта бара жатқандығын, дұрыс-бұрыс жолын осы этапта көрсете алады.

Бұл әдіс бізге не береді? «Миға шабуыл» әдісі яғни адамның ой-өрісін, дамытады. Бірінің ойын екіншісі бірден түсініп, жалғастырып, өз идеяларын қосып толықтыра түсуге үйренеді. Әдістің маңыздылығы, мақсаты ортаға

16

«Fundamental and applied science – 2014» • Volume 8. Pedagogical sciences

4)інноваційний(здатністьпороджуватиновіідеї,створюватиновіпродукти

–організаційні, комунікативні);

5)смислопошуковий(здатністьзнаходитиноверозумінняпроблеми)[3;16]. Було б логічно виділити студентів з різними пізнавальними стилями в

окремі групи, але дослідження показують, що при такому розподіленні результати не покращуються. Правильне рішення може виглядати наступним чином: у процесі навчання треба створити умови для формування та розвитку пізнавального стилю кожного студента. При цьому студенти з різними стилями повинні мати змогу обирати свою лінію навчання у межах одного начального простору (на занятті і у позакласній діяльності).

Б. Лу Лівер порівняла «західні» (традиційна для західної культури орієнтація налогікутапорядок)та«незахідні»підходидонавчаннятавиділилатакіриси:

1)У західному підході домінує ліва півкуля (вербально-аудіальний стиль; переважає пояснення та контроль результатів), тоді як у незахідному – домінує права півкуля (домінує вільне пояснення з опорою на цілісну уяву).

2)У західному стилі спостерігається контекст-незалежність (матеріал без контексту, тестовий контроль, заучування, запам’ятовування) у незахідному – контекст-залежність (зв’язок матеріалу з оточенням, твори на вільну тему).

3)Західний стиль концентрується на деталях, контрастах; незахідний – на порівнянні, пошуку нових рис.

4)Західний стиль залучає дедуктивний стиль мислення (правила, обґрунтування), тоді як незахідний залучає індуктивний стиль (приклади, винятки з правил, втомлюваність від пояснень).

5)Західний стиль передбачає аналітичність мислення (інформація з підручника, аналіз та пояснення навчального матеріалу), незахідний – синтетичність мислення (вивчення оригінальних текстів, цінування загальної ідеї та можливості її розвивати).

6)Для західного стилю характерна імпульсивність (швидкий темп, зміна видів діяльності), для незахідного стилю характерна рефлективність (потребує час на роздуми, концентрується на одній діяльності, переважають довгострокові проекти. [1].

Навчання студентів надає широкі можливості для поєднання цих стилів та створення різних завдань на одному навчальному просторі. Ми широко застосовуємо фахові автентичні тексти з метою подальшого їх аналізу та реферування, написання анотацій. На основі цих текстів створюються реальні ситуації для обговорення на заняттях («Лист до психолога»), рольові ігри. Студенти також залучаються до розробки методичного матеріалу (картки, роздатковий матеріал, пошук літератури).

Міжпредметні зв’язки (обговорення матеріалу, що вивчається на заняттях з психології) теж сприяє індивідуалізації навчального процесу.

81

Materials of the X International scientific and practical conference

*179959*

Осадча О.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ВПЛИВ ПІЗНАВАЛЬНИХ СТИЛІВ СТУДЕНТІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Проблема розвитку творчої особистості стає все актуальнішою в умовах становлення України як зрілого суспільства на міжнародній арені. У зв’язку з цим постає питання, чи забезпечують компоненти навчального процесу продуктивні результати, чи зберігається при цьому індивідуальність студента. Якщо ми кажемо, що програма з іноземних мов дуже складна, і студенти не можуть виконати її, значить програма складена неправильно. Низька результативність занять, відсутність прогресу може бути пояснена об’єктивними факторами: недостатня початкова підготовка, мала кількість аудиторних годин, досить важкий матеріал, але все ж треба звернути увагу на пошук нових шляхів викладання іноземної мови, звернувшись при цьому до досліджень відомих педагогів та психологів. Цікавим в цьому відношенні здається приклад з Альбертом Ейнштейном, який у підлітковому віці вважався дуже слабким учнем. Але, коли пізніше він поступив до ліцею, де використовувалися методи з опорою на розвиток досвіду, почався ріст його інтелектуальних здібностей. На думку Б.Лу Лівер, «всі учні, без винятку, можуть вчитися. Єдине, до чого вони можуть бути нездатні – це вчитися так, як передбачено конкретною програмою або вчителем» [1; 6].

Вметодицінавчанняіноземнихмоврозробленірізноманітніформиреалізації індивідуального підходу: самостійна робота (self-directed learning); самостійне оволодінняіноземноюмовоюшляхомвикористанняпідручників,алепідкерівництвом вчителя (autonomous learning); самостійна домашня робота (home learning);

індивідуальна робота з вчителем (one-to-one teaching); оволодіння мовою в спеціалізованих центрах (self-access centers). Під індивідуальним підходом мається на увазі навчання студентів за єдиною програмою, але з урахуванням їх індивіду- ально-психологічних особливостей [2; 250].

До індивідуально-психологічних особливостей відносяться пізнавальні стилі студентів. У кожної людини при сприйнятті інформації активізується притаманнимйомустильпізнання.Існує декілька класифікаційпізнавальнихстилів. Якщовзятикритеріймірисамостійності,творчогопідходудозавдання,томожна виділити 5 основних стилів:

1)адаптивний (пошук рішення поставленої будь-ким проблеми; перевага алгоритмічних прийомів інтелектуальної роботи);

2)евристичний (винахід більш ефективних методів);

3)дослідницький (самостійне формування цілей власної діяльності з орієнтацією на збір інформації з проблеми);

80

«Fundamental and applied science – 2014» • Volume 8. Pedagogical sciences

қойылатын ойдың, идеяның шектеусіздігінде, қиялға еркіндік беруде. Ең бастысы бұл диспут немесе пікірталас, психологиялық сеанс емес. Топпен бірлескен шығармашылық жұмыс [2].

«Игі істер сандықшасы» (Копилка хороших поступков). Әр бір оқушыны пәнге деген қызығушылығын ояту барысында, кез келген сыныпта «игі істер сандықшасы» болуы шарт. Ол қобдишаға апта соңында 5-10 минут уақыт бөліп, демалысты жақсы өткізу үшін пайдаланған өте ұтымды. Мысалы, өте қиын, қызықты жаттығулар, ұзын-қысқа жолды өлеңдер жаттап, сол бір аптада қандай қиынды-жеңіл істер атқарғандығының ішінен үш жағымды іс-әрекетті теріп алып, қағаз бетіне түсіру. Сол жасаған жақсы әрекеттер үшін өзіңді-өзің мақтау. М: «Алима сен өлең жолын жақсы талдадың, өте көркем жеткізе білдің» -деген секілді қағаз бетін түсіріп, 5 минут көлемінде жазып өткізу. Осылайша әр аптада игі істерімізді қобдишаға жинаймыз. Бұл жаттығуды үйде де, ұйықтар алдында күнделікті жасаған жақсы істерінді қағаз бетіне түсіріп отырсан әр бір жасаған қадам жемісті болмақ. Бұл әдіс оқушылардың өзіне деген құрметін арттырмақ және де болашаққа деген көзқарасын жақсы жағынан көрсетпек.

Эвристикалық әдіс Ежелгі Грецияда қолдана бастаған. (Исскуство решить задач). Мұғалім сұрақ қою арқылы оқытады. Сұрақтар қойылады, сұраққа жауап іздеу арқылы кез келген тақырыпты оқушылар өздері ізденіп ашып алады. Эвристикалық әдіске, логикалық әдістер, методикалық әдістер, ғылыми жұмыстар, өнертапқыштық, шығармашылық жұмыстар жатады. Сұрақ арқылы берілген тапсырманың мәнін ашу.

1. Симпозиум. Оқушылар үйге берілген тапсырма бойынша дайндалып келеді. Соның ішінде бірнеше оқушы сол тақырыпқа жан-жақты дайындалып, сынып алдында өз баяндамаларын сыныптастарының алдында оқып, сұрақтарына жауап береді. Пікірлердің қақтығысуы мен қарама-қайшылықтарына назар аударып пікірсайыс ұйымдастырылады. Сынып ішінде пікірлер екі жақты болып, әртүрлі көзқарастар келтірілгені орынды. Жағдаяттар(ситауциялар) арқылы үйрену, нақты ситацияларды талдау, кейс-стади. Ситуация практикадан (өмірден алынуыкерек)Практикалықмаңызыбарбұлситуация(мәселен,бизнестарихынан немесе практикасынан алынған оқиға) оқушылар сыныпта талқылау барысында, шығармашылық атмосфера тудыру керек, яғни ол барлық оқушыларға қызық болып, пікір алмасу мен таластарға әкелу керек.Ситуацияда ақпарат мөлшері көп болуы керек. Ситуация өзекті проблеманы шешуді талап етуі керек. Мысалы: М.Әуезовтың «көксерек» повесі бойынша.

– Құрмаштың орнында болсаң, не жасар едің? Шығарманың басты идеясы қандай деп ойлайсыз? т.б [3].

Қорытындылай келгенде, оқытудың жаңа әдістері баланың оқуға деген құштарлығын,ынтасын,ниетіноятуынасептігінтигізеріанық.Сабақбарысында әдіс-тәсілдерді ұтымды пайдалану оқушылардың шығармашылық, интеллектік қабілетінің дамуына ықпалын тигізеді. Вильям Глассердің тұжырымы бойынша білімнің 10 – оқығанда, 20 -тыңдағанда, 30 -көзбен көргенде, 50 көзімен

17

Materials of the X International scientific and practical conference

көріп, тыңдағанда, 70 пікір таластырғанда, 80 тәжірибе жасағанда игеріледі демекші, осы ұстанымды ойға түйе отырып, қолданғанымыз абзал.

Әдебиеттер тізімі

1.«Мектеп оқушыларын кредиттік білім жүйесіне баулу» Ғылыми педагогикалық журнал(география және табиғат). Алматы. 2005ж. № 3 /Б.Налмышева/

2.Метод мозгового штурма. Материал из Википедии – свободной энцикло-

педии

3.Инновационные методы обучения -- новые пути развития школьного и вузовского образованияFB.ru: http://fb.ru/article/4376/innovatsionnyie-metodyi- obucheniya----novyie-puti-razvitiya-shkolnogo-i-vuzovskogo-obrazovaniya

Аннотация В статье рассмотрено обучение по новым методам обучения для улучшения

качества образования и проявления интереса учащихся Annotation

In the article, educating is considered on the new methods of educating for the improvement of quality of education and professing interest of students

*179863*

Жумабаева А.Е. – д.п.н., профессор; Оспанов Т.К. – Заслуженный деятель РК, к.п.н., профессор;

Кдырбаева А.А. – к.ф-м.н., профессор; Таджиева М.К. – магистр педагогики, ст. преподаватель; Еркебаева С. – магистр педагогики, ст. преподаватель; Омарова Г.Ж. – магистр педагогики, ст. преподаватель

Научные сотрудники ВНИК КазНПУ им. Абая

КОНЦЕПЦИЯ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ ДОШКОЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

ВПЕДАГОГИЧЕСКОМ ВУЗЕ

Всовременных условиях развитие системы дошкольного образования и повышение его качества находятся в прямой зависимости от кадровой политики и в значительной степени обусловлено тем, насколько эффективно осуществляется вопрос подготовки и переподготовки педагогических кадров. Поэтому разработка концепции подготовки специалистов дошкольного образования является важным направлениемвсистеменепрерывногообразованиячеловека.

Концепция подготовки специалистов дошкольного образования определяет общую стратегию, основные направления, приоритеты, задачи профессиональной

18

«Fundamental and applied science – 2014» • Volume 8. Pedagogical sciences

сабырлы қарым-қатынаста болу іскерліктерін, басқа адамдардың кемшіліктеріне, әлсіздіктеріне, қателіктеріне шыдамды болуды үйретеді.

Аталған тәсіл көмегімен адам шиеленіс жағдайларды реттеп, ұстамдылыққа, күрделі жағдайларда байсалдылық, сабырлық сақтауға үйренеді. Өзін-өзі түзету адамға өз мінез-құлқын, кемшіліктерін, қателіктерін және басқа адамдарға деген қарым-қатынасын өзгертуге мүмкіндік береді. Өзін-өзі түзету адамның өзіне сын тұрғысынан қарауына байланысты болады. Адамзат тарихында ұлы адамдарға өмірлік бағдарламасын нақты орындауға көмектескенөзін-өзітүзетумысалдарыөтекөпкездеседі.Өзін-өзітүзетуөзін-өзі жетілдірудің тиімді тәсілдерінің бірі.

Л.Н.Толстой «Өзін жетілдіруге деген ұмтылыстан басқа еш нәрсе адамның өз игілігі мен басқа адамдардың игілігіне септігін тигізе алмайды»- деп бекер айтпаған [4].

Тәрбиенің демократиялық жүйесі баланың, басқа адамдар ықпалына бағыныштыболмай,керісіншеөзініңқабілеттеріменкүштерінбағалап,өздамуын өздігінше анықтауға үйрететін бірден-бір жүйе болып саналады. Тәрбиенің осындай нәтижесі тек қана педагог пен өсіп келе жатқан баланың тығыз ынтымақтастығы негізінде ғана мүмкін болады.

Жеке тұлғаның дамуы мен қалыптасуы, оның өмірдегі орнын өзі анықтауы адамның өз-өзімен және оны қоршаған ортамен үйлесімділікте жүргізілуі кажет.

ҚОЛДАНЫЛҒАН ӘДЕБИЕТТЕР:

1.КорчакЯ.Воспитаниеличности:Кн.ДляучителяМ.:1992.-287с.Стр51.

2.Хмель Н.Д. Теоретические основы профессиональной подготовки учителя. – Алматы: 1998. – 320 с.

3.Педагогика. Уч.пособие для студентов пед.вузов и пед.колледжей /под ред. П.И. Пидкасистого. – М.: 2004. – 608 с.

4.Бейсенбаева А.А. Теория и практика гуманизации школьного образования. Алматы.,1998.

5.Жампеисова К.К. Формирование основ политической культуры старшеклассников в целостном педагогическом процессе школы. Алматы., 1993.

6.Станкин М.И. Психология общения: курс лекций. – М.: 200. -304 с.

7.Психология и педагогика. /Под ред. С.А. Хмелевской. 2002.-176 с.

8.Гершунский Б.С. Философия образования для XXI века. -М. 1985.

79

Materials of the X International scientific and practical conference

Өзін-өзі тәрбиелеу адамның рухани қажеттіліктерін қалыптастыруға бағытталған. Адамның өзін-өзі жетілдіріп, өзімен жұмыс істеуінде кітаптардың маңыздылығы зор. Өйткені, кітаптар бізді жақсы адам болуға ынталандырады, қызықты адамдармен таныстырады. Өзін-өзі тәрбиелеудің маңызды бөлігі - мотивтерді, ынтаны дамыту. Жақсы, ақ ниетті болуға талпынбай, адамзаттың білімдер байлығын, адамзат мәдениетін игеруге тырыспай жан-жақты тәрбиелі және білімді адам болу мүмкін емес.

Психологиялық-педагогикалық ғылымдарда өзін-өзі тәрбиелеудің кең қолданылатын тәсілдері болып өзіне-өзі баға беру, өзіне-өзі бұйыру, өзін-өзі құптау, өзін-өзі түзету және т.б. саналады [3].

Өзін-өзі тәрбиелеу өзін-өзі бағалаудан басталады. Өзін-өзі бағалаудың негізін жеке адамның өзі қабылдаған құндылықтар жүйесі, тұлғаның жеке маңыздылықтар жүйесіқұрайды.Өзін-өзібағалауадамныңөзінбасқаадамдарменсалыстыруарқылы қалыптасады, және осындай салыстыру табиғи түрде жүргізіледі де өте қызықты болды. Тұтас педагогикалық процесстегі қатынастар жүйесіне енгеннен бастап бала өзін басқа балалармен салыстырып, зерттеп, мынандай сұрақтарға: «-Неге мен осындаймын?», «Басқалар мені қалай қабылдайды?», «Өмірде мен қандай жетістіктерге жете аламын?»-деген сұрактарға жауап іздеп, өзінің барлық мүмкіндіктерін көрсетуге тырысады. Өзін-өзі нақты бағалау, өзін-өзі тәрбиелеудің мақсаттарын дұрыс құрастыруға мүмкіндік береді. Өзін-өзі бағалау жоғарлатылған, нақты, төмендетілген болуы мүмкін. Тұрақты және жаңа ақпараттар әсеріне, жинақтаған тәжірибесіне, қоршаған адамдардың пікірлеріне байланысты өзгеріп отыратын бейімделгіш өзін-өзі бағалау түрі адамның дамуы мен тиімді еңбек етуі үшінеңқолайлыбағалауболыпсаналады.

Өзіне-өзібұйырудегенімізадамныңөзіне-өзібергенқысқа,үздік-үздікүкімі. Өзіне-өзі бұйыру адам өзін нақты бір іс-әрекет жасау керектігіне сендіріп,

енді басқаша әрекет жасауға болмайды деп сезгенде ғана қолданылады. Бұйырықты түрде өзінен бір іс-әрекетің орындалуын талап ету қажеттілігі адамның өз кемшіліктерін анық көріп тұрып, бірақ сол жоспарланған істі орындауға күші жетпей тұрған кезде қолданылады. Өзіне-өзі бұйыру еріктік процесспен тығыз байланысты. Өзіне-өзі бұйыруда жаттығу үшін адам өзіне дауыстап бұйырық беріп оны қайта-қайта қайталап орындап отыруы қажет. Өз бұйырыгын екі апта аралығында орындап жүрген адамда өз бұйырығын автоматты түрде орындау әдеті пайда болады.

Адамның өзін-өзі тәрбиелеуде өзін-өзі құптаудын маңызы зор. Әр адамның есінде өздерінің үлкен жетістіктерге жеткен кездері жақсы сақталып қалады. Адамның жетістіктері оған рухани, интеллектуалдық, күш-жігерлік қорларының ішкі мүмкіншіліктерін байқатып, өмірдің жаңа белестерін жеңе алатынына сенімділіктудырады.Кейбірөмірлікжағдайлардаадам«өткендіойлап»осындай жағдайдан қалай жол тауып шыққанын еске түсіргені абзал. Өзін-өзібақылау–адамныңөзіс-әрекеттерін,психикалықпроцесстерменкөңіл- күйлерін түсінуі, бағалауы және реттеуі. Бұл тәсіл адамға айналадағылармен

78

«Fundamental and applied science – 2014» • Volume 8. Pedagogical sciences

подготовкибудущихспециалистоввсфередошкольногообразованияимеханизмы их реализации. Концепция развивает основные принципы формирования профессиональной компетентности специалистов дошкольного образования Республики Казахстан, определенные государственными документами: Стратегическим планом развития Республики Казахстан до 2020 года, Государственной программой развития образования Республики Казахстан на 2011-2020 годы, Международной конвенцией о правах ребенка, Декларацией Всемирной конференции по высшему образованию, рекомендациями Совещания министров образования европейских стран в Болонье и др. (1,2)

Современное дошкольное образование характеризуется наличием диверсификации как необходимого и достаточного разнообразия видов образовательных учреждений, образовательных и оздоровительных услуг, подходов к их предоставлению. Последнее десятилетие нынешнего века привнесло радикальные изменения в систему общественного дошкольного воспитания. На смену типовой, унифицированной программе пришли вариативные, на смену «детскому саду» появились новые типы учреждений : дошкольное образовательное учреждение (ДОУ), дошкольная организация образования (ДОО), различные центры раннего развития детей.

Вариативность дошкольного образования диктует необходимость обдуманного, обоснованного выбора содержания образования будущих педагогов, выбора образовательных систем, комплексных и парциальных программ для детей дошкольного возраста, современных педагогических технологий, учебников, методических рекомендаций и пособий. Поэтому одной из первоочередных задач педагогической науки становится обеспечение подготовки педагогов дошкольного образования в контексте обновления образовательныхстандартов,программ,методовиформобучения..Сростомсетидошкольных организаций растет и потребность в квалифицированных педагогах. Приоритетными направлениями развития дошкольного образования являются разработка теоретических основ дошкольного воспитания и обучения и реализация компе- тентностно-ориентированного подхода, который направлен на формирование у будущих специалистов ключевых компетентностей, позволяющих им успешно адаптироваться вусловиях современнойэкономики, смены технологий,динамичного развития социальных отношений.

Совершенствование профессиональной подготовки педагогов неразрывно связано с реализацией системно-целостного, компетентностного, личностного и деятельностного подходов к образованию.

Диалектическая концепция воспитания рассматривает педагогический процесс в его взаимосвязи с другими явлениями. Диалектика требует аналитического подхода к различным явлениям, в том числе и к педагогическим, выявляя и устанавливая, что есть в педагогической действительности целое, что есть часть, что общее и единичное.

19

Materials of the X International scientific and practical conference

Категории и законы диалектики должны освещаться не на отвлеченном материале, а на конкретных явлениях педагогической действительности, работать на профессиональную подготовку, формировать педагогическую направленность мыслительных действий будущего воспитателя.

Поэтому знание студентами сущности и особенностей реализации педагогическоговзаимодействия с детьми,понимание ими еговедущиххарактеристик, движущих сил, механизмов, способов организации и овладение ими широким спектром интерактивных педагогических технологий становится важнейшей задачей профессиональной подготовки будущих педагогов в условиях вузовского обучения, важнейшей задачей которого является разработка и использование межкультурногоподходаприменительнокпрофессионально-ориентированному обучению (3).

На этом основании в качестве обновления содержания дошкольного образования можно рассматривать взаимосвязанное коммуникативное и социокультурное развитие с усилением социокультурного компонента как источника знаний о своей стране, как способа сопоставления культур, их взаимопроникновения, как условия признания равноправия и равноценности культур и существования общечеловеческих ценностей. Концепция модернизации подготовки педагогов дошкольного образования, предлагаемая нами, основана на сочетании, взаимодействии и взаимосодействии положений системно-целостного, компетентностного и личностно-деятельностного подходов в образовании. В частности, считаем, что опоранасистемно-целостныйподходобеспечиваетобъективноепознаниесодержа- ния и структуры профессиональной подготовки как системы, определяет взаимосвязи и взаимозависимости, отношения ее компонентов, оптимизирует логику проектирования модели и процесса осуществления подготовки специалиста; личностно-деятельностный подход ориентируtт на развитие личности и способствуетсозданиюусловийдляреализациииразвитияличностногопотенциала, формированию необходимых знаний, умений и навыков в процессе обучения будущей профессиональной деятельности; компетентностный подход позволяет планировать конкретный результат образования не как суммы усвоенной информации, а способность человека действовать в различных ситуациях при решении профессиональных педагогических задач и акцентирует внимание на его гарантированноедостижение.

Составной частью целостного процесса формирования личности будущего педагога дошкольного образования яляется теоретическая подготовка, включающая в себя методологические, общекультурные и общенаучные, психо- лого-педагогические, методические и специальные теоретические знания.

Качество теоретичекой подготовки специалиста зависит от целей и задач, содержанияисредств,методовиорганизационныхформпедагогическогопроцессаи от того, на каком уровне его проектируют: методологическом, психологическом, педагогическом, методическом и предметном. Поэтому считаем правомерным выделить условно так называемую методологическую, психологическую,

20

«Fundamental and applied science – 2014» • Volume 8. Pedagogical sciences

*179805*

Омарханова З.О.

А.С.Пушкин атындағы №1 мектеп-гимназиясы

ӨЗІН – ӨЗІ ТӘРБИЕЛЕУ: ТӘСІЛДЕРІ МЕН ЕРЕКШЕЛІГІ

Адамның өмірдегі орнын өзі белгілеу мәдениеті тәрбие мазмұнының маңызды бөлігі болып саналады. Адамның өмірдегі өз орнын өзі белгілеу мәдениеті оны жеке өмірініңжәнежекебакытыныңжауаптысубъектісіретіндесипаттайды.

Тұлғаның коғамдық сана-сезімінің дамуының белгілі бір сатысында, адам өзінің жеке басы үшін тек сыртқы мақсаттарды ғана емес, сонымен қатар өзінөзі тәрбиелеу мақсаттарын да түсінеді. Ол өзіне-өзі тәрбиенің субъектісі ретінде қарай бастайды. Өзінің тұлға ретінде қалыптасуы, оның жеке белсендігінсіз мүмкін еместігін түсіне бастайды.

Өзін-өзі тәрбиелеу – адамның өз тұлғасын қалыптастыруға, өмірдегі өз орнын өзі белгілеуіне, өзін-өзі дамытуға, өз қабілеттерін өзі іске асыруға бағытталған мақсатты, саналы, жүйелі түрде өздігінен жүргізетін іс-әрекеті. Өзін-өзі тәрбиелеу тәрбие процессінің құрамды белігі және тұлғаның өзін-өзі дамытуындағы ең маңызды күш болып саналады [1].

Тәрбиелеу мен өзін-өзі тәрбиелеу бір педагогикалық өрісте орналасып, тұлғаны қалыптастыру деген тұл-ас процесстің екі жағы болып саналады. Әр-бір педагог тек тәрбиенің заңдылықтарын біліп қана қоймай, сонымен қатар өзін-өзі тәрбиелеудің әлеуметтік-психологиялық механизмдерін жақсы түсінуі керек.

Тұтас педагогикалық процессте әр балада өзін-өзі тәрбиелеуге деген қажеттілік әр-түрлі жас кезеңдерінде байқалады. Осы қажеттілік әсіресе балалардың жасөспірімдік шағында анығырақ байқалады. Себебі, балалар осы шақтарында өздерінің жеке «Мен»-дерін үнемі іздеу үстінде болады, түрлі спортгық секциялар, үйірмелер, қызығушылықтары бойынша клубтарға қатысады. Дәл осы кезеңде олардың жеке күңделіктерін бастап өз ойларын жазулары, өз мінез-құлықтары мен сезімдерін бағалаулары, ұл балалар мен қыз балалар үшін арнап құрастырған сауалнамаларын қызыға толтырулары, түрлі заттарды әуестікпен жинастырулары кездейсоқ процесс емес. Қазіргі кезде мектептерде міңдетті түрде өзін-өзі тану сабақтары енгізілуде, өзін-өзі тану мектептері де бар. Өзін-өзі тәрбиелеу өте ұзақ және адамның бүкіл өмірі бойы жалғасатын процесс екенін айта кету қажет.

Өзін-өзі тәрбиелеу адамның жеке «Мендігін»- жүйелі түрде зерттеуін, қажымас қайраттылықты, үлкен ерік-жігерлік күшті қажет етеді. Өзін-өзі тәрбиелеу мектебі адамнан көптеген күш-қайратты жоғары дәрежедегі