2. Оцінка внутрішньої вартості підприємства методом скоригованих чистих активів

Метою даного розділу є визначення ринкової вартості підприємства обраним методом та оцінка її динаміки протягом встановленого періоду аналізу. Ринкова вартість підприємства визначається за даними основного документу – Балансу (форми № 1 фінансової звітності) на початок та кінець року. Допоміжними документами виступатимуть Звіт про фінансові результати роботи підприємства (форма № 2 фінансової звітності), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3), Звіт про власний капітал (форма № 4) за відповідні обрані періоди аналізу.

Майновий підхід до оцінки вартості бізнесу заснований на визначенні суми витрат ресурсів на його відтворення або заміщення з урахуванням факторів фізичного та морального зносу. Цей підхід є найбільш ефективним, коли інвестор (покупець) збирається порівняти витрати на придбання бізнесу (підприємства) з витратами на створення аналогічного суб’єкту господарювання. Одним з ефективних та найбільш поширених у сучасній практики оцінки вартості бізнесу методів даного підходу є метод чистих активів.

М

(1)

етод чистих активів застосовується, коли очікується, що суб’єкт господарювання володіє значними матеріальними активами, а також функціонуватиме у найближчому майбутньому. Вартість бізнесу (підприємства) визначається оцінкою вартості величини його чистих активів (формула 1):

ВП=ЧА

З

(2)

гідно з чинним українським законодавством та положеннями (стандартами) бухгалтерської звітності чисті активи визначаються вирахуванням із вартості усіх активів підприємства вартості його зобов’язань (формули 2, 3):

ЧА=А-З

Ч

(3)

А=(НА+ОА+ВМП)-(ДЗ+КЗ),

НА - вартість необоротних активів, тис. грн.,

ОА - вартість оборотних активів, тис. грн.,

ВМП – витрати майбутніх періодів, тис. грн.,

ДЗ - вартість довгострокових зобов’язань, тис. грн.,

КЗ - вартість короткострокових зобов’язань, тис. грн.

ЧАпоч=(678301+151053+539)-(4230+156582)= 669081,00 тис. грн.

ЧАкін=(597699+297344+711)-(60745+193708)= 641301,00 тис. грн.

Через те, що балансова вартість майна підприємства та джерел його формування в умовах інфляційних процесів в економіці, в умовах зміни вартості грошей у часі не надає реальної оцінки його величини, у світовій та вітчизняній практиці оцінки вартості бізнесу застосов\ують категорію «скориговані чисті активи» (формула 4), вартість яких відповідає, згідно даному методу, ринкової вартості бізнесу. Коригування статей балансу полягає у ціновому приведенні та нормалізації бухгалтерської звітності.

Ч

(4)

А*=А*-З*

Коригування активів і зобов’язань підприємства представлено наступною послідовністю:

1. Ідентифікація та оцінка ринкової вартості нематеріальних активів підприємства.

Під нематеріальними активами підприємства розуміють умовну вартість об’єктів інтелектуальної вартості, узагальнену оцінку результату творчої діяльності і засобів індивідуалізації юридичних осіб (підприємств). Це специфічний актив у балансі підприємства, який є найбільш чутливим до дії фактору часу та морального зносу та у зв’язку з цим потребує коригуванню для визначення реальної його вартості.

При коригуванні нематеріальних активів α береться у розмірі 50%, оскільки підприємство належить до сфери транспорту.

(5)

НА*=НА(1-α),

НА – нематеріальні активи підприємства за відповідний період аналізу за залишковою вартістю, тис. грн.

НАпоч*=214*(1-0,5)= 107 тис. грн.

НАкін*=9024*(1-0,5)= 4512 тис. грн.

2. Оцінка незавершеного будівництва щодо обґрунтованої ринкової вартості.

Н

(6)

Б* = НБ*(1-β),

НБ* не розраховується, оскільки на початок року вартість незавершеного будівництва складала 32073 тис. грн., на кінець року – 10012 тис. грн..

3. Визначення обґрунтованої ринкової вартості основних фондів підприємства.

Основні засоби підприємства в рамках даного методу враховуються за залишковою відновлюваною вартістю без урахування амортизації, яка є втіленням морального та фізичного зносу. Отже, скоригована вартість основних фондів на початок року складає – 503261, а на кінець року -526993 тис. грн.

4. Аналіз та оцінка довгострокових і короткострокових фінансових вкладень здійснюється відповідно до рівня їх котирування на фондовому ринку.

Довгострокові вкладення на початок року – 136041тис. грн., кінець року складають 31641 тис. грн., короткострокові на початок року – 1504 тис. грн., на кінець року – 85209 тис. грн.

5. Визначення ринкової вартості довгострокової дебіторської заборгованості.

Справедлива вартість довгострокової дебіторської заборгованості (ДДЗ*) залежить від реальності її повернення або можливістю реалізувати права на її стягнення. В умовах інфляційної національної економіки темпи знецінення даного активу зумовлюють необхідність лише часткового його урахування в складі майна підприємства:

(7)

ДДЗ*=ДДЗ•γ,

ДДЗ – довгострокова дебіторська заборгованість підприємства за відповідний період, 18242 тис. грн.

γ– умовний коефіцієнт, який приводить балансову вартість активу до її справедливої, γ=0,5

ДДЗ*поч=6712•0,5=3356 тис. грн

ДДЗ*кін=18242•0,5=9121 тис. грн.

6. Інші статті розділу І активу балансу підприємства доцільно враховувати за балансовою вартістю.

7. Аналіз та оцінка товарно-матеріальних запасів підприємства за ринковою вартістю.

Через обмеженість доступу до управлінської інформації підприємства розглянемо умовну ситуацію, коли ринкова вартість товарно-матеріальних запасів, які частково втратили власну первісну якість (5% та 6% від загального обсягу відповідно на початку та наприкінці року), дорівнює ціні їх можливої реалізації за купівельною вартістю з 23%-вою знижкою.

РВтмз=25728-1286,4+(((10579+7021+8128)*0,05)*0,77)=25432,13 тис. грн.

РВтмз=88896-4444,8+(((44873+36933+7090)*0,05)*0,77)=87873,7 тис. грн.

8. Ринкова оцінка дебіторської заборгованості за товари роботи, послуги здійснюється залежно від імовірності її погашення з виділенням безнадійної, перспективної та гарантованої:

(8)

ДЗ* = ДЗ_пв – РСБ,

ДЗ_пв – первісна вартість дебіторської заборгованості підприємства, тис. грн.

– резерв сумнівних боргів, тис. грн.

ДЗ*поч = 43688 + 6969 = 50657 тис. грн.

ДЗ*кін = 19241 + 6428 = 25669 тис. грн.

9. Вважатимемо за неможливе коригування поточних та довгострокових зобов’язань підприємства через обов’язковість та невідкладність їх виконання.

Гудвіл – сукупність факторів, що дозволяє зробити висновок про майбутнє перевищення прибутковості даної компанії у порівнянні з середньою прибутковістю аналогічних фірм (наприклад, таких факторів, як репутація компанії, вигідне місце розташування, упізнавання торгівельної марки); також само майбутнє перевищення прибутковості через дію цих факторів або його грошова оцінка у теперішньому часі.

Вартість гудвілу розраховується за формулою 9:

(9)

,

– різниця між дохідністю активів підприємства та середньо ринковою дохідністю активів аналогічних підприємств, ( ), %

– вартість активів підприємства до коригування, тис. грн.

– галузевий коефіцієнт капіталізації доходу (табл.2), %.

GWн =(22,55*829354)/9 = 2077992,52 грн

GWк =(25,21*895043)/9 = 2507114,9 грн

Різниця у рівнях доходності визначається наступним чином (формула 10):

(10)

,

- рентабельність активів підприємства за відповідний період аналізу, %

- середньоринкова дохідність активів аналогічних підприємств (табл.2), %

∆R=52,55-30 = 22,55 %

∆R=55,21-30 = 25,21 %

Рентабельність активів підприємства визначається за формулою 11:

(11)

,

- чистий прибуток підприємства в аналізованому періоді, тис. грн.

Rпр_н = (435846/829354)*100 = 52,55 %

Rпр_н = (494145/895043)*100 = 55,21 %

На етапі 4 (рис.3) визначається ринкова вартість компанії з урахуванням гудвілу на початок та на кінець аналізованого періоду (формула 12):

(12)

ВПн = 826158,13+ 2077992,52 = 2904150,6 тис. грн

ВПк = 820107,7+2507114,9 = 3327222,6 тис. грн

Внаслідок збільшення вартості нематеріальних запасів, дебіторської заборгованості, товарно-матеріальних запасів, суми гудвілу вартість підприємства на кінець року порівняно з початком збільшилась на 423072 тис. грн.