2. Транспорт електронів

Електрони переміщуються по дихальному ланцюгу, який локалізований на внутрішній мембрані і містить чотири великих ферментних комплекси (переважно цитохроми)- ланцюги транспорту електронів.

Спряження переносу електронів та синтезу АТФ (механізм запропонував Пітер Мітчелл у 1961 р.) забезпечує протонний градієнт. Внутрішня мембрана непроникна для аніонів та катіонів. Але при проходженні електронів по дихальному ланцюгу іони Н⁺ відкачуються з матриксу у міжмембранний простір.

3. Фосфорилювання адф

Кристи мітохондрій містять АТФ-синтетазу, яка спряжує окислення в циклі Кребса та фосфорилювання АДФ до АТФ. АТФ синтезується при зворотному тоці протонів в матрикс через канал в АТФ- синтезуючому комплексі.

4. Спряження окислення та фосфорилювання

В результаті спряження цих процесів енергія, яка вивільнюється при окисленні субстратів, зберігається в макроергичних зв’язках АТФ. Вивільнення енергії, яка запасається в АТФ, в подальшому забезпечує виконання чисельних функцій клітин (наприклад, м’язове скорочення, рухливість джгутика сперматозоїда). Ефективність окислювального фосфорилювання в мітохондріях вище ефективності гліколізу в цитозолі. З однієї молекули глюкози в першому випадку утворюється 38 молекул АТФ, а в другому- лише 2.

5. Роз’єднання процесів окислювального фосфорилювання.

Спряження між переносом електронів та фосфорилюванням порушують роз’єднувальні агенти, які здатні усунути градієнт Н⁺ між цитозолем та міжмембранним простором, дозволяючи Н⁺ проходити через внутрішню мембрану. Цей процес забезпечується природнім специфічним роз’єднувальним білком або специфічними хімічними речовинами (2,4-динітрофенолом, антикоагулянтом дикумаролом, білірубініном). Роз’єднання окислювального фосфорилювання може бути біологічно корисне як засіб утворення тепла (теплорепродукція).

6. Контроль внутрішньоклітинної конентрації Са²⁺.

7. Синтез білків.

Здійснюють мітохондріальні рибосоми.

Список літератури Основної

1. Биология. В 2-х кн. / Под ред. В.Н.Яригина.-М.: Высш. Шк., 2001.-797с.

2. История биологии. / Под ред. Бляхера Л.Я.-М.: Наука, 1975.-380с.

3. Кучеренко М.Є., Балан П.Г., Войціцький В.М. Загальна біологія. К.: Генеза, 2001.- 358с.

4. Лекції з медичної біології. / За ред. Яригіна В.М.-К.: Вища школа, 1993.-174с.

5. Никитин А.Ф. Биология. Современный курс. М.: Спецлит, 2006.- 480с.

6. Слюсарев А.А., Жукова С.В. Биология.-К.: Вища школа, 1987.-415с.

7. Шелест З.М., Войціцький В.М., Гайченко В.А., Байрак О.М. Біологія, К.: «Кондор», 2007.-760с.

Додаткової

1. Афанасьев Ю.И., Юрина Н.А. Гистология, цитология и эмбриология.-М.: Медицина, 1999.-744с.

2. Биология. Большой энцеклопедический словарь. / Гл. ред. М.М.Гиляров.-М.: Большая рос. Энциклопедия, 1999.-864с.

3. Грин Н., Стаут У., Д.Тейлор. Биология: В 3-х томах.-М.: Мир, 1990.-Т1.-367с., Т2.-327с., Т3.-373с.

4. Довідник з біології. / За ред. К.М.Ситника.-К.: Наукова думка, 1998.-688с.

5. Кучеренко М.Є., Бабанюк Ю.Д., Войціцький В.М. Сучасні методи біохімічних досліджень.-К.: Фітосоціоцентр, 2001.-424с.

6. Кэмп П., Армс К. Введение в биологию.-М.: Мир, 1988.-670с.

7. Либберт Э. Основы общей биологии.-М.: Мир, 1982.-288с.

8. Симонеску К., Дриш Ф. Происхождение жизни.-М.: Наука, 1986.-210с.