- •Черкаський державний бізнес-коледж
- •Збірник задач з теорії ймовірностей та математичної статистики Черкаси – 2005
- •1. Випадкові події та операції над ними
- •Розв’язок типових задач
- •2. Класичне означення ймовірності та геометрична ймовірність
- •Розв’язок типових задач
- •3. Елементи комбінаторики
- •Розв’язок типових задач
- •4. Теореми додавання ймовірностей для сумісних і несумісних подій
- •Розв’язок типових задач
- •5. Умовна ймовірність та повна група подій
- •Розв’язок типових задач
- •6. Формули множення ймовірностей для залежних і незалежних випадкових подій
- •Розв’язок типових задач
- •Формула повної ймовірності
- •Розв’язок типових задач
- •8. Формула Байєса
- •Розв’язок типових задач
- •Формула Бернуллі
- •Розв’язок типових задач
- •Локальна та інтегральна теореми Лапласа
- •Розв’язок типових задач
- •11. Числові характеристики дискретних випадкових величин
- •Розв’язок типових задач
- •12. Функція розподілу, щільність. Числові характеристики неперервних випадкових величин
- •Розв’язок типових задач
- •13. Вибірковий метод
- •Розв’язок типових задач
- •Р ис. 13.5 Гістограма частот
- •Р ис. 13.6 Емпірична функція розподілу
- •14. Статистичні оцінки параметрів розподілу: точкові оцінки
- •Розв’язок типових задач
- •15. Інтервальні оцінки
- •Розв’язок типових задач
- •Список використаної літератури
- •Додаток а значення інтегральної функції лапласа
- •Додаток б критичні точки розподілу фішера (f-розподілу)
- •Додаток в значення локальної функції лапласа
- •Додаток г
- •Про автора
- •Збірник задач з теорії ймовірностей та математичної статистики
- •18000, М. Черкаси, вул. Смілянська, 2
1. Випадкові події та операції над ними
Випадковою називається подія, яка при розглянутих умовах може відбутися або не відбуватися.
Кожному експерименту з випадковими результатами (наслідками) відповідає певна множина елементарних подій, кожна з яких відбувається внаслідок його проведення: . Множину називають простором елементарних подій. Він може бути як дискретним, так і неперервним. Якщо множина є зліченною, тобто всі елементи множини можна пронумерувати або перерахувати, то простір елементарних подій називають дискретним. Інакше (коли кожній елементарній події не можна поставити у відповідність певне натуральне число) простір елементарних подій називають неперервним.
Дві множини А і В називаються рівними, якщо вони складаються з одних і тих самих елементів.
Сумою двох подій А і В називається така подія ( ), яка в наслідок експерименту відбувається з настанням принаймні однієї з подій А або В.
Операція називається об’єднанням цих подій.
Добутком двох подій А і В називається така подія ( ),яка внаслідок експерименту відбувається з одночасним настанням подій А і В.
Операція називається перетином цих подій.
Різницею двох подій А і В називається подія , яка внаслідок експерименту відбувається з настанням події А і одночасним настанням події В.
Розв’язок типових задач
Приклад 1.1. Монету підкидають чотири рази. Побудувати простір елементарних подій для цього експерименту і такі випадкові події:
А – герб випаде двічі;
В – герб випаде не менш як тричі.
Розв’язання. Шуканий простір елементарних подій:
А = { };
В = { }.
Приклад 1.2. Провести операції об’єднання, перетину та віднімання над числовими множинами:
А = {1;3;5;7;9}, В = {1;2;3;4;5}, С = {2;4;6;8;10}.
Розв’язання. = {1;2;3;4;5;7;9}; = {1;2;3;4;5;6;7;8;9;10};
= { }; = {1;3;5};
= {7;9}; = {2;4};
С={1;3;5;7;9}.
Задачі
Монету підкидають тричі. Визначити простір елементарних подій цього експерименту.
Задано дві множини цілих чисел = {1;2;3}, = {1;2;3;4}. Із кожної множини навмання беруть по одному числу. Визначити елементарні події цього експерименту – появу пари чисел.
Стрілок робить один постріл у мішень, поділену на три області. Позначимо: - влучення у першу область, - влучення у другу область, - влучення у третю область, - немає влучень у мішень, В - влучення у першу або другу області, D - влучення хоча б в одну область. Записати події В і D.
Стрілок стріляє двічі по мішені. Описати простір елементарних подій та записати подію, яка полягає в тому, що:
Стрілок влучив у мішень принаймні один раз.
Стрілок влучив рівно один раз.
Стрілок не влучив у мішень.
Задано множину цілих чисел = {1;2;3;4;5;6;7;8;9;10;11;12}. Навмання з цієї множини беруть одне число, Побудувати такі випадкові події:
З’явиться число, кратне 2.
З’явиться число, кратне 3.
З’явиться число, кратне 5.
Задано множину цілих чисел = {1;2;3;4;5;6;7;8;9;10;11;12;13;14;15}. Навмання з цієї множини беруть одне число. Побудувати такі випадкові події:
А – узяте число, кратне 2.
В – узяте число, кратне 3.
Визначити: , , .
Нехай A, B, C – дві довільні події. Знайти вираз для події D, яка полягає в тому, що відбулися хоча б дві з них.
Прилад складається з двох блоків першого типу і трьох блоків другого типу. Подія полягає в тому, що придатний до роботи і-й блок першого типу, – придатний до роботи і-й блок другого типу. Прилад працює, якщо придатний до роботи хоча б один блок першого типу і не менш ніж два блоки другого типу. Виразити подію “прилад працює” через дві події і .
З гармати зроблено два постріли. Подія А – влучення при першому пострілі; В – влучення при другому пострілі. Що означає подія А+В?
1.10. Дано множини цілих чисел: А = {1;2;3}, В = {3;4}. Знайти , , .
1.11. Дві особи стріляють у мішень по одному разу. Подія А означає, що в мішень влучив перший стрілок, В – другий стрілок. Виразити через А і В такі події:
С – два влучення у мішень;
D – хоча б одне влучення у мішень;
E – лише одне влучення у мішень.
1.12. A, B, C – випадкові події. Записати наступні події:
Відбулася лише А.
Відбулися лише А і В.
Відбулися всі три події.
Відбулася хоча б одна подія.
Відбулася тільки одна подія.
Не відбулося жодної події.
Відбулися тільки дві події.
Відбулися хоча б дві події.
1.13. Маємо такі події: А – навмання взята деталь першого сорту, В – навмання взята деталь другого сорту, С – навмання взята деталь третього сорту. Пояснити, що означають події , , , .
1.14. Дано множини цілих чисел: А = {1;3;5;7;9}, В = {1;2;3;4;5}, С={1;4;6;8;10}. Знайти , , , , .
1.15. Дано множини цілих чисел: А = {-1;-2;-3;-4;-5;-7},В = {-1;-2;-3;-4;-5;-6;-7;-8;9}, С = {-2;-4;-6;-8}. Знайти , , , , , .
1.16. Дано множини цілих чисел: А= {2;4;6;10;12;14;16;18}, В={4;8;12;16;20}, С={2;4;6;8;10}.Визначте такі множини: , , , , , .
1.17. Множина А складається з різних всеможливих очок, що утворюється при підкиданні пари гральних кубиків, а В = {5;7;9}. Визначте .
1.18. Дано множини цілих чисел: U={4;6;8;10;12;14;16;18}, А={4;6;8;10}, В={4;8;16}. Намалюйте діаграму Венна і покажіть на ній ці підмножини.
1.19. Для множин із задачі 1.18 знайти: , , , .результати дій зобразіть графічно за допомогою діаграм Венна.
1.20. Задано такі множини: А={3;– 4}, В={х : (Х – 3)(х + 4)=0}, С = {х : х3 + х2– –12х=0}, D={0;– 4;–3}. Які з них є рівними? Визначте усі співвідношення між цими множинами.
1.21. Підкидають монету і гральний кубик. Описати простір елементарних подій.
1.22. Підкидають монету доти, доки не випаде герб. Описати простір елементарних подій.
Які прості вирази відповідають подіям:
;
;
?
Довести рівності:
;
;
;
;
;
;
.