3.2.2. Основи організації та ведення наступу відділенням, механізованим взводом.

У порівнянні з обороною наступ має ряд переваг, основними з яких є:

 ініціатива у виборі часу, місця та способу нанесення ударів по противнику;

 створення переваги в силах та засобах, досягнення раптовості дій.

Тільки використовуючи наступ можна одержати повну перемогу над противником.

Наступ проводиться з метою:

 розгрому (знищення) противника;

 оволодіння важливими районами (рубежами, об`єктами) місцевості.

Наступ полягає в:

 ураженні противника всіма наявними засобами;

 рішучій атаці;

 стрімкому просуванні військ в глибину бойового порядку противника;

 знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки;

 захопленні намічених районів (рубежів) місцевості.

Атака полягає:

 в стрімкому і безупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому порядку;

 в інтенсивному вогні з танків, БМП (БТР);

 в інтенсивному вогні з інших видів зброї по мірі зближення з противником.

Метою атаки є знищення противника.

Вогнева підготовка атаки розпочинається до виходу підрозділів на рубіж розгортання в бойові порядки та завершується з виходом мв першого ешелону на рубіж переходу в атаку.

Вогнева підтримка атаки розпочинається із закінченням вогневої підготовки та продовжується безперервно на глибину оборони підрозділів першого ешелону противника.

Умови наступу визначаються наступними факторами:

 ведення наступу на початку або в ході війни;

 види озброєння, що використовуються;

 положення підрозділів їх стан та можливості до початку наступу;

 склад та стан противника й характер його оборони;

 характер місцевості, стан погоди, час року та доби;

 радіаційна, хімічна та біологічна обстановка.

Способи наступу:

 наступ на противника, який наступає;

 наступ на противника, який відходить;

 наступ на противника який обороняється.

Наступ на противника, який обороняється здійснюється:

 з положенням безпосереднього зіткнення з противником;

 з ходу.

Наступ на противника з ходу може здійснюватися:

 з вихідного району;

 з району зосередження;

 місць постійної дислокації, навчальних центрів, районів навчань;

 в ході розвитку бойових дій у глибині наступу.

Вихідний район – це район місцевості, який має природні укриття і підготовлений в інженерному плані.

Вихідний район призначається поза досяжністю наземних засобів радіолокаційної розвідки та ефективного вогню далекобійної артилерії противника.

З досвіду навчань вихідний район обирається, як правило, на відстані 20-40км від переднього краю оборони противника.

Для забезпечення своєчасного й організованого висування, розгортання й переходу в атаку підрозділам призначаються:

 маршрути висування;

 вихідний пункт (рубіж);

 пункти (рубежі) розгортання у взводні колони;

 рубіж переходу в атаку;

 рубіж безпечного віддалення.

Рубежі, що призначаються мв у наступі показані на рис. 10.

Вихідний пункт (рубіж) призначається для своєчасного початку планового висування підрозділів із вихідного району.

Віддаленість вихідного пункту (рубежу) від вихідного району забезпечує витягування колони з засобами підсилення та початок руху із заданою швидкістю (для колони батальйону 5-10 км).

Рубіж розгортання у взводні колони призначається за можливістю за складками місцевості в 2–3 км від переднього краю оборони противника і має виключати ураження колон вогнем протитанкових засобів ближньої дії, гармат БМП та іншої зброї піхоти.

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб висування до нього підрозділів здійснювалось скрито, а віддалення його забезпечувало ведення дійсного вогню з основних видів зброї і дозволяло підрозділам безупинно на максимальній швидкості досягати переднього краю оборони противника у вказаний час ("Ч"). Він може призначатись на віддалі до 600 м від переднього краю оборони противника, а інколи і більше.

Рубіж спішування призначається якомога ближче до переднього краю оборони противника, як правило, у місцях, укритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою.

Рубіж спішування може збігатися з рубежем переходу до атаки, а інколи й ближче (300-400 м).

Бойові завдання мв (тв) у наступі (рис. 11):

 об'єкт атаки (жива сила, танки, БМП, гармати, ПТРК та інш. цілі, що розташовані в першій траншеї та найближчий глибині);

 напрям подальшого наступу до найближчого завдання мр (тр)

БОЙОВИЙ ПОРЯДОК ВЗВОДУ В НАСТУПІ.

мв (тв) наступає на фронті до 300 м і призначається для:

 виконання завдань прориву оборони противника;

 розгрому його підрозділів, що обороняються;

 захоплення зазначених районів, рубежів і об’єктів;

 форсування водних перешкод;

 переслідування противника.

Бойовий порядок посиленого мв (рис. 1, 2.), що наступає у пішому бойовому порядку складається із ланцюгу солдат, БМП та засобів посилення

Рис. 1. Бойовий порядок посиленого мв що наступає у пішому бойовому порядку (варіант шикування особового складу).

Рис. 2. Бойовий порядок посиленого мв що наступає у пішому бойовому порядку (варіант шикування механізованих відділень).

Під час атаки в пішому бойовому порядку особовий склад мв (мвід) діє в ланцюгу безпосередньо за бойовою лінією танків на відділенні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї.

Безпечне віддалення від розривів снарядів своєї артилерії становить:

 для танків – 200 м;

 для бойових машин піхоти (бронетранспортерів) – 300 м;

 для особового складу, що атакує противника в пішому порядку – 400 м.

Бойовий порядок посиленого танком мв, що наступає на БМП, показаний на рис.3,4, бойовий порядок тв, що наступає в одну лінію – на рис. 5, 6, бойовий порядок посиленого механізованим відділенням на БМП танкового взводу – на рис. 7, бойовий порядок тв, що наступає в дві лінії – на рис. 8, бойовий порядок тв, що виділений для підсилення механізованих взводів в наступі – на рис. 9.

Рис. 3 Бойовий порядок посиленого танком мв, що наступає на БМП (варіант шикування бойових броньованих машин).

Рис. 4 Бойовий порядок посиленого танком мв, що наступає на БМП (варіант шикування механізованого взводу посиленого танком).

Рис. 5. Бойовий порядок тв, що наступає в одну лінію (варіант шикування танків)

Рис. 6. Бойовий порядок тв, що наступає в одну лінію (варіант шикування танкового взводу)

Рис. 7. Бойовий порядок посиленого механізованим відділенням на БМП танкового взводу, що наступає в одну лінію (варіант шикування танкового взводу посиленого механізованим відділенням на БМП)

Рис. 8. Бойовий порядок тв, що наступає в дві лінії.

Рис.9. Бойовий порядок тв, що виділений для підсилення механізованих взводів в наступі.

Під час атаки на БМП (БТР) мв діє в бойовій лінії за танками на віддаленні 100-200 м.

Під час наступу з ходу механізований (танковий) взвод в період вогневої підготовки атаки висувається до рубежу переходу в атаку в колоні роти. Якщо командиром роти призначений пункт розгортання у взводні колони, то взводи після його проходження самостійно з максимально допустимою швидкістю виходять на свої напрямки. З підходом до рубежу, переходу в атаку взводи за командою командира роти розгортаються у бойовий порядок і, знищуючи противника вогнем з ходу, продовжують рух до переднього краю оборони противника. При цьому механізований взвод діє слідом за танками і знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові, не даючи противнику можливості відсікти себе від танків.

З виходом взводу на рубіж спішування за командою командира взводу «Взвод - до машин» механіки-водії (водії) бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а під час висування взводу десантом на танках і механіки-водії танків зменшують швидкість руху машин або, використовуючи укриття, які є, роблять коротку зупинку. Відділення за командою своїх командирів «До машини» швидко спішуються, а за командою «Відділення, на такий-то предмет — до бою, ВПЕРЕД», розгортаються в цеп та, ведучи інтенсивний вогонь на ходу, прискореним кроком або бігом продовжують рух до переднього краю.

Атаку переднього краю оборони противника і розвиток наступу в глибині взвод здійснює в такому ж порядку, як і під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з ним.

Під час наступу з ходу командир механізованого (протитанкового, гранатометного) відділення з початком розгортання взводу у бойовий порядок виводить бойову машину піхоти (бронетранспортер) на свій напрямок, уточнює навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера) і механіку-водію (водію) об'єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу (напрямок наступу) місце і номер проходу в загородженнях і управляє вогнем відділення.

Під час атаки на бойовій машині піхоти (бронетранспортері) відділення після розгортання взводу в бойову лінію слідом за танком або самостійно продовжує висування до переднього краю оборони противника, знищуючи уцілілі протитанкові та інші вогневі засоби вогнем із зброї, встановленої на машині, та із стрілецької зброї через бійниці (поверх борту).

Під час атаки в пішому порядку з виходом бойової машини піхоти (бронетранспортера) до встановленого місця спішування відділення за командою свого командира «До машини» швидко вистрибує (спішується) і за командою «Відділення, в напрямку такого-то предмета, напрямний-такий-то - до бою, вперед» або «Відділення, за мною-до бою» .розгортається у цеп і прискореним кроком або бігом, ведучи інтенсивний вогонь на ходу, продовжує атаку.

Атаку переднього краю оборони противника та розвиток наступу в глибині відділення здійснює в такому -ж порядку, як і під час наступу із положення безпосереднього зіткнення з противником.

Наступ на противника з положення безпосереднього зіткнення з ним взвод починає із вихідного положення в заздалегідь створеному бойовому порядку. Вихідне положення займається взводом у ході перегрупування із положення оборони або з одночасною зміною підрозділів, що обороняються.

Механізований взвод в ході перегрупування (зміни) розташовується на вихідній позиції роти: особовий склад - у першій траншеї, а бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції поряд зі своїми відділеннями або позаду них на віддаленні до 50 м. У випадку неможливості потайного заняття бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) вогневих позицій зі своїм взводом біля переднього краю вони разом з машинами інших взводів роти можуть розташовуватися спільно із взаємодіючим танковим підрозділом на його вихідній або вичікувальній позиції.

Танковий взвод розташовується в раніше зайнятому для оборони опорному пункті або у складі роти знаходиться на вихідній (вичікувальній) позиції.

Перед наступом з ходу взвод потай - розташовується у віддаленому від оборони противника вихідному районі з'єднання (частини). Розгортання в бойовий порядок для наступу взвод здійснює в ході висування на рубіж переходу в атаку.

У вихідному положенні (районі) взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника.

Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником взвод починає після проведення вогневої підготовки атаки, під час якої він вогнем своєї зброї знищує виявлені вогневі засоби, а також живу силу противника. Командир взводу управляє вогнем підлеглих, веде спостереження за цілями, які підлягають знищенню і придушенню в ході вогневої підготовки атаки на напрямку наступу взводу, і про результати спостереження доповідає командиру роти.

В установлений час за командою (сигналом) старшого командира танковий взвод, який займає вихідну (вичікувальну) позицію, починає висування до рубежу переходу в атаку. За танками починають рух і розташовані з ними бойові машини піхоти (бронетранспортери) механізованих взводів.

З підходом до рубежу переходу в атаку танковий взвод розгортається в бойову лінію і з максимально допустимою швидкістю продовжує рух, знищуючи противника з ходу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) виходять до своїх відділень.

З підходом танків до вихідного положення для наступу командир механізованого взводу під час атаки в пішому порядку командує:

«Приготуватися до атаки»,

— і потім: «Позначити проходи для танків».

Після проходження танками вихідного положення командир механізованого взводу подає команду:

«Взвод, в атаку — ВПЕРЕД», за якою особовий склад вистрибує з траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танками атакує противника, рухаючись в напрямку проходів у загородженнях. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), рухаючись за своїми відділеннями (бойові машини піхоти із стабілізованим озброєнням—безпосередньо в цепу взводу), вогнем підтримують атаку танків і особового складу.

Під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) посадка в них особового складу механізованого взводу здійснюється під час вогневої підготовки атаки у вихідному положенні для наступу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) за командою (сигналом) командира взводу потай підходять до своїх відділень, використовуючи складки місцевості і роблять зупинку.

Особовий склад за командами командира:

«Взвод — до машини»;

«На місця» швидко робить посадку в машини і приготовляється до ведення бою з ходу, а з переходом в атаку відкриває вогонь.

З переходом підрозділів в атаку командири взводів уточнюють положення противника, а при необхідності - бойові завдання відділенням (танкам) і порядок подолання загороджень.

Подолання загороджень перед переднім краєм оборони противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, гранатометного і протитанкового взводів, а також при взаємній підтримці вогню танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і стрілецької зброї.

Танки і бойові машини піхоти, які оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку по своїх напрямках, а ті, що не мають тралів, і бронетранспортери - встановленим порядком по проробленому проходу.

При цьому особовий склад механізованого долає мінне поле слідом за танками по їхніх коліях або по проробленому проходу.

З підходом особового складу до загороджень за командою командира «Взвод, в напрямку такого-то предмета, в колону по два (по три), напрямне - перше відділення, в прохід, бігом — РУШ»;

або «Взвод, за мною, в колону по два (по три), в прохід, бігом -РУШ» відділення у встановленому порядку на ходу займають місця в колоні взводу.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цей час вогнем з коротких зупинок знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають танкам і особовому складу долати загородження. Вони долають загородження за колоною взводу. Якщо взвод оснащений бойовими машинами піхоти зі стабілізованим озброєнням, то вони можуть долати загородження в колоні безпосередньо за танком. Особовий склад взводу в цьому випадку долає загородження слідом за бойовими машинами піхоти. Мінне поле, раптово встановлене засобами дистанційного мінування на напрямку висування (атаки) взводу, долається по проходу, як правило, у взводній колоні. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) і танки без тралів, які знаходилися в бойовій лінії і які опинилися на замінованій місцевості, рухаються до проробленого проходу по виходах, які розміновуються особовим складом відділення (екіпажами танків) з використанням табельних комплектів розмінування та іншими способами.

Танковий взвод, подолавши загородження, стрімко атакує противника, знищуючи вогнем з ходу в першу чергу його протитанкові засоби.

Подолання загороджень перед переднім краєм оборони противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, гранатометного і протитанкового взводів, а також при взаємній підтримці вогню танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і стрілецької зброї.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), подолавши загородження по проходах, доганяють свої підрозділи, вогнем своєї зброї підтримують їх атаку, діючи за цепом своїх підрозділів. Бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням, вийшовши слідом за танком із проходу, розгортаються в бойову лінію і вогнем прикривають рух по проходу та розгортання в цеп особового складу взводу.

Механізований взвод під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), подолавши мінне поле, слідом за танками у точно встановлений час («Ч») стрімко вривається на передній край оборони противника, знищує його вогневі засоби, в першу чергу протитанкові, і, використовуючи результати вогневого ураження, швидко і безупинно наступає в глибину.

Придані взводу вогнеметники, наступаючи в бойових порядках взводу, знищують противника в траншеях, ходах сполучення та інших фортифікаційних спорудженнях.

Під час дій особового складу в пішому порядку командир механізованого взводу спішується і просувається за цепом взводу на віддалені до 50 м в такому місці, звідки зручніше спостерігати за діями взводу та управляти ним. Управління вогнем та рухом бойових машин піхоти (бронетранспортерів) командир взводу здійснює через свого заступника.

Бій в глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів та розвивається у складній та швидкозмінній обстановці. Успішне просування хоча б одного відділення (танка) або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успіху.

При відставанні сусідів взвод, не припиняючи атаки, частиною вогневих засобів подавляє цілі, які заважають просуванню сусідів. Найкраща допомога сусідам - просування взводу вперед.

Опорний пункт, в якому противник чинить опір, взвод атакує його з фронту (Рис. 12. ), обходить та атакує з фронту та з флангів (Рис. 13. ), з фронту та в тил (Рис. 14. ).

Для маневру використовуються складки місцевості, проміжки в бойових порядках та відкриті фланги противника, з метою маскування можуть застосовуватися аерозолі (дими).

Рис. 12. Атака з фронту.

Рис. 13. Атака з фронту та з флангів

При неможливості обійти опорний пункт противника командир взводу зосереджує вогонь взводу, приданих засобів і викликає вогонь взаємодіючих підрозділів по цілях, які перешкоджають просуванню, висуває відділення (танки) на вигідний для переходу в атаку рубіж і одночасно вживає заходів для пророблювання проходу в загородженнях. Взвод, використовуючи результати вогневого ураження противника, атакою з фронту завершує його знищення та продовжує рух вперед (Рис. 15. ).

По мірі послаблення опору противника механізований взвод, що наступає в пішому порядку, за командою (сигналом) старшого командира робить посадку в машини або десантом на танки. Для цього бойові машини піхоти (бронетранспортери) за командою командира взводу доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку (танки, виділені для дій з десантом, роблять зупинку). Особовий склад за командою командирів відділень «До машини» бігом рухається до своїх бойових машин піхоти (бронетранспортерів, танків), ставить зброю на запобіжник, потім за командою «На місця» швидко робить посадку та приготовляється для ведення вогню з ходу.

Рис. 14. Атака взводу з фронту та в тил.

Рис. 15. Атака взводу після використання результатів вогневого ураження противника вогнем артилерії за викликом.

Навідники-оператори бойових машин піхоти (навідники кулеметів бронетранспортерів, навідники гармат танків) під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі. Діючи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах, десантом на танках), взвод продовжує виконувати завдання.

Противника, який контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими підрозділами стрімкою атакою з ходу або за вказівкою командира роти спочатку уражає противника вогнем з вигідного рубежу (Рис. 16), при цьому танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції за найближчими укриттями, а особовий склад механізованого взводу спішується та займає вигідні позиції, як правило, попереду них. Після відбиття контратаки противника взвод атакою завершує знищення противника.

Взвод, який не зазнав контратаки, прискорює своє просування з метою виходу у фланг та в тил противнику, що контратакує.

Виявивши відхід противника, командир взводу негайно організовує переслідування та доповідає про це командиру роти.

Під час переслідування взвод, уміло використовуючи складки місцевості та інші маскуючі властивості, виходить на шляхи відходу противника, сковує його дії та рішучою атакою наносить йому ураження.

У випадку, коли неможливо вийти на шляхи відходу противника, взвод рішучими діями вклинюється в бойові порядки підрозділів прикриття, у взаємодії із сусідами знищує їх та проривається до основних сил противника, який відходить.

Механізований взвод переслідує противника, як правило, на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) або десантом на танках.

Рис.16. Відбиття контратаки противника в ході наступу (варіант).

ВІДДІЛЕННЯ, ТАНК В НАСТУПІ

До початку наступу, відділення потай займає вихідну позицію (вказане командиром взводу місце). У вихідному положенні особовий склад механізованого відділення, як правило, розташовується в траншеї, а бойова машина піхоти (бронетранспортер) - на вогневій позиції поряд з траншеєю або в глибині вихідного району разом з іншими машинами взводу. Гранатометне або протитанкове відділення, як правило, займають вогневі позиції, на яких відривають і обладнують окопи.

Із заняттям вихідної позиції (вказаного місця) відділення готується до відбиття можливої атаки противника (розташовується на місці). З одержанням бойового завдання командир відділення організовує наступ.

Механізоване відділення наступає в пішому порядку на фронті до 50 м. Бойовий порядок мвід, що наступає в пішому порядку (Рис. 17. ), складається з ланцюга з інтервалом між солдатами 6-8 м (8-12 кроків) і БМП (БТР).

Рис. 17. Бойовий порядок мвід, що наступає в пішому порядку.

Мвід в наступі вказуються об'єкт атаки і напрямок продовження наступу. Гвід (птвід) вказуються цілі для ураження, напрямок стрільби та напрямок наступу.

Під час постановки бойового завдання по радіо відділенню може бути вказано тільки напрямок продовження наступу.

Об'єктом атаки мвід, як правило, є противник в окопах або в іншій фортифікаційне обладнаній вогневій позиції, а також окремо розташовані на напрямку наступу танки, гармати та інші цілі.

Для зручності ведення вогню та кращого використання місцевості солдати в ланцюгу можуть висуватись трохи вперед або вбік, не порушуючи загального напрямку фронту наступу ланцюга і не заважаючи діям сусідів. БМП (БТР) діє за ланцюгом відділення, на його фланзі або безпосередньо в ланцюзі.

Бойовий порядок гвід та птвід, що діють в пішому порядку, складається з обслуги, розгорненої по фронту з інтервалом між гранатометами 10-20 м, між ПТРК – не менше 15 м, і БМП (БТР).

Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником відділення починає з вихідної позиції (із траншеї, окопу).

З початком вогневої підготовки атаки командир відділення веде спостереження за об'єктом атаки і про все помічене у противника, а також про результати вогню своєї артилерії та інших вогневих засобів доповідає командиру взводу. Відділення вогнем своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети та інші вогневі засоби, а також живу силу противника.

Під час атаки в пішому порядку за командою (сигналом) командира взводу, командир відділення подає команду «Відділення, приготуватися до атаки». За цією командою особовий склад дозаряджає зброю, приєднує багнет-ножі, готує до дії ручні гранати і встановлює, якщо. необхідно, пристрої для швидкого вистрибування із траншеї.

За командою (сигналом) командира взводу про початок руху в атаку командир відділення подає команду «Відділення, в атаку — ВПЕРЕД», за якою відділення швидко вистрибує із траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танком або самостійно при підтримці вогнем бойової машини піхоти (бронетранспортера) атакує противника і продовжує наступ в глибину.

Під час атаки відділення невідступне іде слідом за танком і своїм вогнем знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові.

Командир відділення, просуваючись в цепу, на ходу, уточнює об'єкт атаки відділення, порядок подолання загороджень і ставить (уточнює) завдання кулеметникам, гранатометнику і стрільцям.

Мінне поле відділення долає, як правило, слідом за танком по його коліях або по проробленому проходу бігом, як правило, у складі взводу. Під час підходу до мінного поля за командою командира взводу або самостійно .командир відділення командує «Відділення, за мною, і» колону по одному (по два), в прохід, бігом—РУШ». За цією командою кулеметники першими висуваються до проходу, вогнем прикривають рух відділення, а решта солдатів перешиковуються у колону і стрімким кидком під прикриттям вогню бойової машини піхоти (бронетранспортера) долають мінне поле.

Подолавши мінне поле, відділення знову розгортається у цеп і стрімко атакує противника. Наблизившись до противника, що знаходиться в траншеї, на 25—40 м особовий склад за командою командира «Відділення, гранатами - ВОГОНЬ» — закидає його гранатами, з криком «ура» вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул і багнетами, і, не затримуючись, слідом за танками продовжує атаку в указаному напрямку.

При затримці танків відділення повинно висуватися " вперед і атакувати противника, не чекаючи танків, використовуючи результати вогню артилерії та мінометів.

В атаці рівняння повинно бути тільки на передніх, ніхто не має права відставати. Успішне просування вперед хоча б тільки одного солдата повинно бути негайно підтримане іншими солдатами та відділенням в цілому.

Знищивши противника, відділення, не затримуючись, просувається вперед, по мірі послаблення опору противника за командою (сигналом) командира взводу проводить посадку в бойову машину піхоти (бронетранспортер, десантом на танки) і продовжує наступ у вказаному напрямку.

Під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) посадка на них особового складу здійснюється з підходом бойових машин піхоти (бронетранспортерів) до вихідного положення для наступу. Механізоване і протитанкове відділення за командами своїх командирів «До машини», «На місця» швидко роблять посадку, приготовляються для ведення вогню з ходу і слідом за танком або самостійно атакують противника.

Під час наступу в глибині оборони противника відділення, не відхиляючись від напрямку наступу, використовуючи складки місцевості, швидко виходить у фланг або в тил противнику і рішучою атакою знищує його. Переміщення відділення здійснюється за командами командира взводу. На окремих ділянках спосіб пересування (прискореним кроком, бігом, перебіжками, переповзанням) визначає командир відділення, враховуючи рельєф місцевості та інтенсивність вогню противника. Він зобов'язаний слідкувати за тим, щоб підлеглі швидко просувалися вперед, уміло використовували місцевість та витримували вказаний напрямок. Вогонь у відділенні ведеться на ходу і з коротких зупинок, при цьому командир відділення, особливо того, що діє без бойової машини піхоти (бронетранспортера), зобов'язаний встановити такий порядок просування та ведення вогню, щоб не припинявся рух відділення в цілому: кулеметник та частина стрільців ведуть вогонь, а решта відділення просувається вперед, потім солдати, які висунулися, відкривають вогонь, забезпечуючи просування тим, що залишилися позаду.

Якщо відділення попало під вогонь артилерії (мінометів), воно виходить із-під обстрілу стрімким кидком вперед.

Одержавши завдання завершити розгром противника, який залишився в траншеї, двоє-троє солдатів відділення, просуваючись по її дну, вогнем впритул, багнетами та гранатами знищують тих, що обороняються. Решта .складу відділення рухається по обидві сторони траншеї і, не випускаючи з очей солдатів, які просуваються по траншеї, знищує виявлені вогневі засоби і противника, що намагається залишити траншею. Вогневі засоби, розташовані в оборонних спорудженнях, закидаються гранатами.

Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про це командиру взводу, невідступне переслідує противника і знищує його вогнем усіх своїх засобів.

Командир відділення, діючи в цепу відділення, управляє вогнем і рухом відділення командами, які подає, як правило, голосом. Сигнальними патронами і трасуючими кулями він указує бойовій машині піхоти (бронетранспортеру) і танку цілі, які перешкоджають просуванню відділення.

Контрольні питання до Тем.3.Зан.2.