- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи:
- •Контрольні завдання:
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
Контрольні завдання:
Порівняти основні типи тканин рослин, заповнивши таблицю 1.
Порівняти основні типи тканин тварин, заповнивши таблицю 2.
Табл. 1
Назва тканини |
Місцезнаходження |
Особливості будови |
Функція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Табл.2
Назва тканини |
Місцезнаходження |
Особливості будови |
Функція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лабораторна робота №5
Тема: Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної
кривої.
Мета: поглибити знання студентів про модифікаційну мінливість на прикладі
рослин, познайомити зі статистичними методами дослідження, навчити
будувати варіаційний ряд і криву неспадкової мінливості.
Обладнання: листя дерев (вишні, берези), колоски пшениці, квасоля, бульби
картоплі.
Теоретичні відомості
Модифікаційна мінливість – це зміна ознак і властивостей організму, які спричинені факторами умов існування і не пов’язані зі змінами генотипу.
Модифікацї - це неспадкові зміни фенотипу, які викликані різною інтенсивністю факторів зовнішнього середовища або це реакції на зміни інтенсивності певних чинників довкілля, однакові для всіх генотипно подібних організмів.
Наприклад, у всіх особин рослини-стрілиці, занурених у воду, утворюються довгі й тонкі листки, тоді як у тих, що ростуть на суходолі, вони стрілоподібної форми.
Модифікаційна мінливість має певні статистичні закономірності:
Норма реакції – це межі модифікаційної мінливості ознаки, які визначаються генотипом організму.
Норма реакції може бути вузькою, широкою і проміжною.
Варіаційний ряд - це послідовність чисельних показників проявів певної ознаки (варіанти), розташований у порядку їхнього зростання чи зменшення.
Наприклад, підрахунком колосків у 100 колосах пшениці було виявлено, що їхня кількість коливається від 15 до 20. Варіаційний ряд буде мати такий вигляд:
Кількість колосків у колосі ( варіанти, У) |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
Кількість колосів з даною кількістю колосків (кількість варіант, Р) |
6 |
15 |
32 |
25 |
17 |
5 |
Кількісні ознаки можна зобразити графічно. На осі абсцис відкладають кількісні параметри ознаки – варіанти (У), а на осі ординат – частоту поширення особин з даною величиною ознаки – кількість варіант (Р). При сполученні точок перетину отримуємо варіаційну криву.
Для характеристики мінливості ознаки вираховують її середню величину:
М = (Y * P) : N , де М – середня величина, Y - варіанта,
Р–кількість варіант, N – загальна кількість
досліджуваних особин у варіаційному ряді.
Наприклад: М = (6*15 + 15*16 + 32*17 + 25*18 + 17*19 + 5*20) : 100 = 17,5
Тобто, середня кількість колосків у колосі 17,5. Довжина варіаційного ряду свідчить про розмах модифікаційної мінливості, а за допомогою варіаційної кривої можна встановити середні показники та норму реакції тієї чи іншої ознаки.