- •1 Експлуатація відцентрових насосів
- •1.1 Насосна установка та її характеристика
- •1.2 Основні технічні показники насосів
- •1.2.1 Подача насоса
- •1.1.2 Напір насоса
- •1.2.3 Потужність насоса
- •1.2.4 Спільна робота насоса та трубопроводу
- •1.2.5 Висота всмоктування насоса
- •1.3 Гідродинаміка відцентрових насосів
- •Теоретична потужність визначається за формулою:
- •2.1 Типи та основні параметри нафтових насосів
- •2.2 Технологічний розрахунок магістральних нафтопроводів
1.2.5 Висота всмоктування насоса
Максимально допустима висота всмоктування (рисунок 1.1) визначається як:
, |
(1.18) |
де – тиск в приймальному резервуарі, Па;
– тиск насичених парів, Па;
– допустимий кавітаційний запас, м;
– сумарні втрати напору у всмоктувальному трубопроводі, м.
Допустимий кавітаційний запас визначається як:
, |
(1.19) |
де – частота обертання насоса, об/хв;
– витрата, м3/с;
– безрозмірний коефіцієнт швидкості приймається від 800 до 1300.
Для насосів з двостороннім входом в робоче колесо у формулу (1.12) замість треба підставляти .
Сумарні втрати напору у всмоктувальному трубопроводі визначаються за формулою:
, |
(1.20) |
Приклад 1.1
Знайти фактичну продуктивність насосної установки при роботі її на трубопровід за наступними даними: насос 4К-12 має подати воду з заданою продуктивністю л/с на висоту м в напірний резервуар з надлишковим тиском кПа, довжина лінії всмоктування м, довжина лінії нагнітання м, тиск в приймальному резервуарі атмосферний Па. Схема установки приведена на рисунку 1.1.
Розв’язок
За формулами (1.3) та (1.4) визначаємо діаметри лінії всмоктування та нагнітання при швидкостях м/с, м/с.
м, |
м. |
За додатком 3 вибираємо найближчий зовнішній діаметр та товщину стінки: мм, мм, мм, мм.
Уточнені внутрішні діаметри будуть наступними:
мм, |
мм. |
За формулою (1.18) максимально допустима висота всмоктування:
.
За додатком 5 для води при : густина кг/м3, кінематична в’язкість м2/с, тиск насиченого пару кПа.
За формулою (1.19) допустимий кавітаційний запас:
м.
Згідно додатку 8 характеристика насоса 4К-12 задана таблично і приведена в таблиці 1.2.
Для визначення коефіцієнту гідравлічного опору визначаємо число Рейнольдса (формула 1.15)
.
Таблиця 1.2 – Характеристика насоса
Марка Насоса |
Пара-метри |
Числові параметри |
||||
4К-12 об/хв
|
Q, л/с |
0 |
10,0 |
18,0 |
25,0 |
33,4 |
Н, м |
37,0 |
39,0 |
37,7 |
34,6 |
28,0 |
|
η, % |
0 |
53,0 |
72,0 |
78,0 |
74,5 |
Перехідні числа Рейнольдса за формулами (1.16), (1.17):
, |
. |
Оскільки , то коефіцієнт гідравлічного опору визначаємо за формулою (дивись таблицю 1.1):
.
Визначимо коефіцієнти місцевих опорів у всмоктувальній лінії за додатками 6 та 7:
для засувки, що повністю відкрита – ;
для плавного повороту на 90° – визначимо за формулою:
або
,
тоді
;
для всмоктувального клапана при мм – .
Тепер, визначимо суму коефіцієнтів місцевих опорів у всмоктувальному трубопроводі:
.
Знайдемо фактичну швидкість руху рідини у всмоктувальному трубопроводі за формулою (1.7):
м/с.
За формулою (1.20) визначимо сумарні втрати напору у всмоктувальному трубопроводі:
м.
За формулою (1.18) максимально допустима висота всмоктування:
м.
Для подальших розрахунків приймаємо м.
Характеристика трубопроводу згідно формули (1.1) матиме вигляд:
або
.
Визначимо коефіцієнти місцевих опорів для напірної лінії за додатками 6 та 7:
для засувки, що повністю відкрита – ;
для плавного повороту на 90° при – визначимо за формулою:
,
тоді
;
для зворотного клапана при мм – ;
для виходу із труби в резервуар – .
Визначимо суму коефіцієнтів місцевих опорів для напірного трубопроводу:
.
Сумарні гідравлічні втрати напору у всмоктувальному та напірному трубопроводах за формулою (1.13) складають:
або
.
Тоді характеристика трубопроводу матиме вигляд:
.
Тепер задаючись різними значеннями продуктивності л/с визначимо і розрахунок зведемо у таблицю 1.3.
Для розрахунку коефіцієнтів гідравлічного тертя необхідно визначити перехідні числа Ренольдса для напірного трубопроводу за формулами (1.16), (1.17) (для всмоктувального трубопроводу вони визначені вище):
, |
. |
У всіх випадках у таблиці 1.3 коефіцієнт гідравлічного тертя визначався за формулою:
,
у відповідності до таблиці 1.1.
За даними таблиць 1.2 та 1.3 побудуємо суміщену характеристику трубопроводу та насоса і визначаємо робочу точку А (рисунок 1.3).
Таблиця 1.3 – Результати розрахунку
, л/с |
, м/с |
, м/с |
|
|
,
|
,
|
|
0 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
27,5 |
10 |
0,57 |
0,81 |
85500 |
101250 |
2,04 |
2,02 |
30,9 |
15 |
0,86 |
1,22 |
128250 |
151875 |
1,90 |
1,94 |
34,8 |
20 |
1,14 |
1,62 |
171000 |
202500 |
1,85 |
1,86 |
40,0 |
Рисунок 1.3 – Суміщена характеристика трубопроводу
та насоса
Для робочої точки А маємо: л/с, м, %.
Тоді корисна потужність насоса за формулою (1.9) складатиме:
Вт.
А спожита потужність з формули (1.10) матиме значення:
Вт.
Як бачимо фактична продуктивність л/с не співпадає з заданою л/с, то щоб досягти заданої продуктивності необхідно регулювати режим роботи насосної установки.