Тема vііі. Політичні ідеї Доби Великої Французької революції (6 год.)

Лекція 15. Політичні ідеї революційно-демократичної та утопічної спрямованості.

Соціальнj-політичні та економічні основи революції. Політична боротьба в країнах Європи в роки Великої Французької революції.

Максиміліан Робесп’єр. Поняття «рівність», «справедливість». Насильство і завдання революційної влади. Уявлення про «народовладдя»; політична практика якобинського уряду. Права людини і революційний закон.

Жан Поль Марат. Уявлення про політичну справедливість і шляхи її досягнення. Терор і революційні перетворення.

Ніколя Ретіор де ла Брешон. Прояви нерівності та їх вплив на життя суспільства. «Аграрний закон» і традиції зрівнялівки. Лад «всезагальної спільності», основні принципи його організації.

Гракх Бабеф. Еволюція соціально-політичних поглядів. Програма «змови в ім’я рівності». Завдання і методи революційної диктатури. Свобода громадянина і революційна влада. Розуміння демократії. Принципи організації виробництва і розподілу. «Істинна» рівність. Місце бабувізму в історії політичних рухів.

Семінар 15. Політичні ідеї революційно-утопічної спрямованості.

1.Політичні ідеї М. Робесп’єра

2.Гракх Бабеф як представник утопічного комуносоціалізму.

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

1.Розкрийте суть марксистського тлумачення поняття „капіталістична революція” і співставте його з іншими тлумаченнями.

2.Розкрийте зміст таких положень із праць К.Маркса та Ф.Енгельса:

„... французька революція породила ідеї, які виводять за межі ідей всього старого світового порядку. Революційний рух, який розпочався в 1789 р. у Франції, що на середині свого шляху мав своїми головними представниками Леклерка і Ру і, нарешті, зазнав тимчасово поразку разом із змовою Бабефа, - рух цей породив комуністичну ідею, яка після революції 1830 р. знову була введена у Франції другом Бабефа, Буанаротті. Ця ідея, при послідовній її розробці, є ідеєю нового світового порядку”.

„Бабувісти були грубими, нерозвинутими матеріалістами, але і розвинутий комунізм походить безпосередньо від французького матеріалізму”.

„Французька революція поклала початок демократії у Європі. Демократія, в кінцевому результаті, як і будь-яка інша форма правління, є ... протиріччя в собі самій, брехня, не що інше, як лицемірство... Політична свобода є уявною свободою, найгірший вид рабства; вона лише видимість свободи і тому насправді – рабство. Те ж і з політичною рівністю; демократія, як і будь-яка інша форма правління, повинна в кінцевому результаті розпастися: лицемірство не може бути довговічним, приховане в ньому протиріччя неминуче вийде назовні; або справжнє рабство, це є неприхований деспотизм, або дійсна свобода та дійсна рівність, це є комунізм”.

Рекомендована література

Бабеф Гракх. Манифест плебеев // Сочинения в 4 т. Т.3. – М., 1977, с. 518-524.

Бабеф Г. Сочинения в 4-х т. - М.,1992.

Буанаротти Ф. Заговор во имя равенства, именуемый заговором Бабефа. - Т.1. - М., 1963.

Брешон Н. Картинки из жизни XVШ в. - М., 1913.

Застенкер Н.Е. Развитие социалистической мысли в период французской буржуазной революции конца XVIII в. // В кн.: Очерки истории социалистической мысли. – М., 1985.

Марат Жан П. Избранные произведения в 3-х т. - М., 1956-1965.

Робеспьер М. Революционная законность и правосудие. - М.,1959.

Лекція 16. Політичні ідеї ліберал-демократичної та консервативної спрямованості.

Ліберально-демократичні ідеї.

Жан Антуан Кондорсе. Концепція природи людини і природніх прав. Справедливість. Закони суспільства. Характеристика форм правління. Ідея представницької демократії.

Уільям Годвін. Концепція природи людини. Індивідуальна свобода і суспільний порядок. Моральні установлення і принципи організації та розподілу праці.

Іоганн Георг Форстер. Вплив Великої Французької революції на розвиток поглядів Форстера. Поняття «свобода», «справедливість». Релігія і права індивіда. Власність і демократія.

Політичні ідеї консервативної спрямованості.

Едмунд Берк. Походження і основи громадянського суспільства. Права і свободи індивіда. Держава як продукт історичного партнерства. Народ і політична влада, мета і принципи правління. Природній прогрес і революція.

Жозеф-Марі де Местр. Критика французької революції, причини її виникнення, ролі її вождів. Держава та конституції: походження, сутність та визначення. Абсолютна монархія як найбільш вдала з форм правління.

Семінар 16. Політичні вчення представників консерватизму у Франції та Англії першої половини ХІХ століття

1.Едмунд Берк — основоположник класичного консерватизму

2. Критика революції в праці Жозефа де Местра «Роздуми про Францію».

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

1.З’ясуйте, хто вперше ввів у літературу поняття “консерватор”, і письмово опишіть, що він вкладав в сутність цього поняття.

2.Чи поділяєте ви погляди Е. Берка на людину, суспільство, державу, причини і закономірності їх розвитку? Письмово обґрунтуйте думку.

3.Зробіть письмово характеристику політичного консерватизму (через призму проблеми влади ) Е. Берка?

4.Чи є наступне висловлювання Берка: “Тягар влади повинен сприйматися політиками як святиня. Всі люди, які володіють хоча б найменшою часткою влади, повинні мати високе почуття відповідальності, усвідомлювати цю відповідальність перед тими, хто виявив до них таку високу довіру” аргументом на користь політичної реформи в Україні, яка має на меті здійснити перехід від змішаної (президентсько-парламентарної) республіки до парламентарної республіки.

Відповідь письмово обґрунтуйте.

Рекомендована література

Берк Э. Размышления о революции во Франции. - М., 1993.

Брешон Н. Картинки из жизни XVШ в. - М., 1913.

Годвин Уильям. О собственности. - М., 1958.

Жозеф-Мари де Местр. Рассуждения Франции. - М., 1997.

Застенкер Н.Е. Развитие социалистической мысли в период французской буржуазной революции конца XVIII в. // В кн.: Очерки истории социалистической мысли. – М., 1985.

Кондорсе Жан А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. - М., 1956.

Форстер И. Избранные произведения. - М., 1960.