• 2) Класична або школа адміністративно-бюрократичного підходу (а.Файоль, л.Урвік, Дж.Муні та а.Рейлі, м.Вебер) (1920-1950)

Представники цієї школи розробляли більш загальні і формальні принципи організації праці та управління. Вели пошук раціональної структури організації.

Здобутки адміністративної школи:

• детальне дослідження основних функцій управління;

• опрацювання принципів побудови структури організації та управління працівниками.

• А. Файоль

!!! А. Файоль сформулював

“ універсальні принципи управління ” та вперше виділив функції управління.

Функції управляння за Файолем: управляти – це значить:

• передбачати – вивчати майбутнє і встановлювати програму дій;

• організовувати – створювати подвійний організм підприємства: матеріальний и соціальний;

• розпоряджатись – приводити в дію персонал підприємства;

• координувати – пов’язувати і об’єднувати всі дії і зусилля;

• контролювати – спостерігати щоб все проходило згідно правилам і розпорядженням.

• Макс Вебер

!!! М. Вебер сформулював

“ концепцію ідеальної бюрократії ”

Недоліки адміністративної школи:

• помилковість пошуків універсальних принципів управління;

• ігнорування соціальних аспектів управління.

• 3) Школа людських відносин або неокласична школа (е.Мейо)

• Формування школи - реакція на недооцінку соціально-психологічних і емоційних факторів в управлінні.

• Родоначальником вважається американський психолог Е.Мейо.

• Школа людських відносин

• В основі концепції лежить твердження, що продуктивність праці суттєво залежить не тільки від умов праці та дій адміністрації, але й від соціально-психологічного клімату в колективі

• 4). Школа поведінських наук або біхевіористська школа (К.Арджиріс, Р.Лайкерт, Ф.Герцберг та ін.)

• Розвиток психології й соціології зумовили відхід від школи людських відносин і створення нового напряму - у центрі уваги якого було надання допомоги працівникові в усвідомленні своїх власних можливостей для самовиявлення в процесі праці.

• 5). Емпірична школа (п.Друкер, р.Девіс, л.Ньюмен, д.Міллер).

• Емпірична школа зосередила увагу на узагальненні практичного досвіду й розробці на цій основі новітніх концепцій сучасного менеджменту як “ участь у прибутках", “ участь в управлінні ” тощо.

• В цілому представники цієї школи сприяли постановці й вирішенню низки проблем управління:

- класифікація й аналіз функцій управління,

- організація праці керівника,

- добір та оцінка кадрів,

- визначення структур управління тощо.