- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний факультет
- •Юридичного факультету
- •Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами
- •Контроль знань студентів
- •Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка:
- •Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
- •Теми лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів Змістовний модуль і (теми 1 – 9)
- •Семінар. Тема 1. Загальна характеристика теорії держави і права
- •Рекомендована література до теми:
- •Лекція. Тема 2. Методологія загальної теорії держави і права
- •Семінар. Тема 2. Методологія загальної теорії держави і права
- •Рекомендована література до теми:
- •Семінар. Тема 3. Право як соціально-історичне явище.
- •Рекомендована література:
- •Лекція. Тема 4. Основні теорії виникнення права
- •Семінар. Тема 4. Основні теорії виникнення права
- •Рекомендована література:
- •Рекомендована література:
- •Лекція. Тема 6. Форми (джерела) права
- •Рекомендована література:
- •Лекція. Тема 7. Поняття, види і структура норм права
- •Рекомендована література:
- •Лекція. Тема 8. Правові системи країн світу
- •Семінар. Тема 8. Правові системи країн світу
- •Рекомендована література:
- •Рекомендована література:
- •Теми лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів Змістовний модуль іv (теми 10 – 15) Лекція. Тема 10. Поняття, види і структура правовідносин
- •Рекомендована література
- •Лекція. Тема 11. Правосвідомість і правова культура особи і суспільства
- •Семінар. Тема 11. Правосвідомість і правова культура особи і суспільства
- •Лекція. Тема 12. Поняття і суть законності і правопорядку
- •Лекція. Тема 13. Поняття і види правомірної поведінки, правопорушень і юридичної відповідальності
- •Семінар. Тема 13. Поняття і види правомірної поведінки, правопорушень і юридичної відповідальності
- •Лекція. Тема 14. Форми реалізації права і правомірна поведінка особи
- •Рекомендована література:
- •Перелік запитань на іспит:
Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами
Навчальним планом юридичного факультету і ФПК при КНУ на вивчення курсу „Теорія права” відводиться 259 навч. годин, у тому числі 78 год. лекцій (40 год. – у першому семестрі, 38 год. – у другому семестрі), 62 год. семінарських занять (32 год. – у першому семестрі, 30 год. – у другому семестрі) і 69 год. - індивідуальна самостійна робота. Навчальна дисципліна вивчається студентами І-го курсу протягом одного навчального року із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із чотирьох змістовних модулей.
Навчальна дисципліна за своїм характером відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. За своїм об’єктом і предметом Теорія права як фундаментальна юридична наука і дисципліна вивчає, аналізує і узагальнює основні поняття і категорії державознавства і правознавства, їх звязок з галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, основні поняття і категорії правової системи і системи права, суміжні поняття і категорії із галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування різноманітних форм і видів права тощо. Вона спирається на філософію права, соціологію права, психологію і політологію та інші науки.
Теорія права є фундаментальною методологічною наукою по відношенню до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.
Інформаційні джерела:
Конституція України, закони України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, історичні пам’ятки права України та інших країн світу – Дігести Юстиніана, Руська Правда тощо, підручники та навчальні посібники, першоджерела з даного курсу, твори Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, Гобса, Спінози, Русо, Маркса, Енгельса, Леніна, Тіхомірова Л.А., Кістяківського Б.О., Недбайла П.О. тощо, монографії, юридичні енциклопедії і навчально-методична література.
Контроль знань студентів
Контроль професійних знань студентів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню систематизованих знань із загальної теорії держави і права, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи студентів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань студентів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості, індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, формування системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.
У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на підвищення суб’єктивного фактору у навчальному, виховному процесі, забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „педагог – учень (професорсько-викладацький склад – студенти)” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в КНУ.
Оцінювання знань студентів планується здійснювати на підставі „Методичних рекомендацій щодо змісту та оформлення робочої програми з навчальної дисципліни”, розробленої КНУ у 2006 р. і умов застосування КМС у період вивчення предмету протягом двох семестрів. Оцінювання знань студентів з даної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань. Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою. У першому семестрі студенти складають залік. Після завершення даного курсу студенти складають іспит.
За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка приводиться.
Шкала оцінювання
За шкалою університету 100-бальн. Система |
Оцінка за національною шкалою та шкалою університету |
Оцінка за шкалою ECTS |
|
90 – 100 |
відмінно |
5 |
А відмінно |
85 – 89 |
добре |
4 |
В дуже добре |
75 – 84 |
С добре |
||
65 – 74 |
задовільно |
3 |
D задовільно |
60 – 64 |
E Задовільно (достатньо) |
||
0 – 59 |
незадовільно |
2 |
FX незадовільно з можливістю повторного складання |
Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету (та ФПК) виставляються такі:
якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів – студент отримує оцінку 5 (відмінно);
якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів – 4 (добре);
якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів – оцінка 3 (три);
якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів – оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ (та ФПК).