- •Ііі. Аналітична геометрія у просторі
- •VI. Аналітична геометрія на площині
- •V. Теорія границь, неперервність функції
- •15. Дослідити функцію на неперервність в точках і . Побудувати графік функції.
- •Vі. Похідна функції та її застосування
- •Варіанти домашнІх індивідуальних завдань
- •Довідкові матеріали Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Головний визначник системи 3-х лінійних алгебраїчних рівнянь з трьома
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 14
- •Задача 15
- •Задача 16
- •Задача 17
- •Задача 18
- •Задача 19
- •Задача 20
- •Термінологічний словник
- •Іі. Векторна алгебра
- •Ііі. Аналітична геометрія у просторі
- •Vі. Аналітична геометрія на площині
- •V. Теорія границь, неперервність функції
- •Vі. Похідна функції та її застосування
- •Перелік викотистованої літератури
- •Улітін г.М., Гончаров а.М. Конспект лекцій з вищої математики. Частина 1: Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей. – Донецьк: ДонНту, 2008, 103 с.
- •Пак в.В., Носенко ю.Л. Вища математика. - Київ: Либідь, 1996. -440с.
- •Оглавление
- •VI. Аналітична геометрія на площині……………………………………………….6
- •V. Теорія границь, неперервність функції…………………………………………..7
- •Vі. Похідна функції та її застосування………………………………………………7 варіанти домашнІх індивідуальних завдань………………………8
- •V. Теорія границь, неперервність функції…………………………………………96
- •Vі. Похідна функції та її застосування……………………………………………100 Перелік викотистованої літератури………………………………….110
Довідкові матеріали Задача 1
Обчислення визначника 2-го порядку:
;
Обчислення визначника 3-го порядку:
;
Мнемонічне правило обчислення визначника 3-го порядку:
Визначник 4-го порядку в символічному вигляді
.
Мінор елемента визначника 4-го порядку – це визначник 3-го порядку, що отримано вилученням з визначнику рядка та стовпчика, на перетині яких міститься елемент , наприклад, мінор елемента дорівнює
.
Алгебраїчне доповнення елемента визначника 4-го порядку дорівнює . Наприклад, алгебраїчне доповнення елемента визначника 4-го порядку, дорівнює
.
Властивість визначників: якщо до якого-небудь стовпчика, або до якого-небудь рядка визначника додати інший стовпчик, або інший рядок, помножений на ненульове число, то значення визначника не зміниться.
Наприклад, якщо в визначнику 4-го порядку до першого стовпчика додати другий стовпчик, помножений на число , то визначник не зміниться:
.
└─┘
Властивість визначників: якщо який-небудь стовпчик, або який-небудь рядок визначника помножити на число, то значення визначника теж помножиться на це число. Наприклад, для визначника 3-го порядку:
.
Обчислення визначника 4-го порядку розвиненням за і-им рядком:
,
Наприклад, обчислення визначника 4-го порядку розвиненням за 1-ою строчкою:
Обчислення визначника 4-го порядку розвиненням за j-им стовпчиком:
Наприклад, обчислення визначника 4-го порядку розвиненням за 1-им стовпчиком:
Задача 2
Матриця – це множина чисел, що подана у вигляді таблиці. Матриці позначаються великими латинськими літерами. Числа, що складають матрицю, називаються її елементами. Яко элементи матриці містяться в рядках і стовпцях, то розмір матриці вказується у вигляді добутку кількості рядків на кількість стовпчиків: .
Елементи матриці позначаються маленькими латинськими літерами з двома індексами , де і – номер рядка, j – номер стовпчика, на перетині яких міститься елемент .
Наприклад, матриця А розміру в символічному вигляді:
Дві матриці однакових розмірів називаються рівними, якщо елементи цих матриць з одними і тими ж індексами дорівнюють одне одному.
Наприклад, матриця розміру дорівнює матриці , якщо виконуються рівності :
, або
Транспонування матриці – це заміна рядків стовпчиками, а стовпчиків рядками з тими ж самими номерами. Якщо транспонувати матрицю А розміру , то отримаємо матрицю , розмір якої .
Наприклад, при транспонуванні матриці А розміру отримаємо матрицю , розмір якої .:
.
Добуток матриці на число – це матриця, кожний елемент якої дорівнює відповідному елементу наданої матриці, помноженому на теж саме число.
Наприклад: якщо
то
Додавати можна тільки матриці однакового розміру. Сума двох матриць – це матриця, кожний елемент якої дорівнює сумі відповідних елементів матриць доданків. Наприклад:
6. Різниця матриць – це сума першої матриці та другої, помноженої на число . Наприклад:
7. Множити можна тільки матриці, у яких кількість стовпчиків першого множника дорівнює кількості рядків другого множника. Якщо помножити матрицю розміру на матрицю розміру , то в результаті отримаємо матрицю розміру .
8. Добуток двох матриць – це матриця, кожний елемент якої дорівнює сумі добутків елементів того рядка першої матриці на відповідні елементи того стовпчика другої матриці, на перетині яких міститься елемент матриці добутку, що відшукується. Наприклад:
де
9. Квадратна матриця – це матриця, що має однакову кількість рядків і стовпчиків.
10. Одинична матриця – це квадратна матриця, на головній діагоналі якої стоять одиниці, а всі решта елементи дорівнюють нулю:
.
11. Матриця , обернена до квадратної матриці С, це матриця того ж розміру, що і матриця С, для якої виконується умова:
,
де Е – одинична матриця того ж розміру, що і матриця С.
12. Для квадратної матриці С існує обернена матриця , якщо визначник матриці С не дорівнює нулю.
13. Якщо , то обернена матриця обчислюється за формулою:
,
де - це матриця, що складена з алгебраїчних доповнень до елементів транспонованої матриці .
14. Алгоритм знаходження оберненої матриці для квадратної матриці С розміру :
а) знайти визначник матриці С за формулою:
;
б) переконатися , що ;
в) знайти матрицю . Для цього в матриці С замінити рядки стовпчиками з тими ж самими номерами: .
г) знайти алгебраїчні доповнення до елементів матриці :
; ;
; ;
д) скласти матрицю , поставивши кожне алгебраїчне доповнення на місце того елемента матриці , до якого воно обчислювалося:
;
е) обчислити матрицю обернену матрицю за формулою
.