Питання для самоконтролю

1. Від якого латинського слова походить термін „статистика”?

2. Які статистичні роботи проводилися в стародавні часи та середні віки?

3. Що є предметом статистики?

4. Що є об’єктом статистики?

5. До якого часу належить становлення статистики як науки?

6. Чому статистика належить до суспільних наук?

7. У чому полягає відмінність статистики від інших суспільних наук?

8. Які завдання статистичного дослідження?

9. Які закономірності вивчає статистика?

10. Що таке статистична сукупність?

11. Що таке одиниця статистичної сукупності?

12. Що таке ознака? Що таке варіація?

13. Які ознаки називаються дискретними?

14. Які ознаки називаються неперервними?

15. Які ознаки називаються атрибутивними?

16. Які ознаки називаються альтернативними?

17. Які ознаки називаються якісними?

18. Яка сукупність називається однорідною?

19. Яка сукупність називається неоднорідною?

20. Розкрийте сутність метричної шкали вимірювання.

21. Розкрийте сутність номінальної шкали (шкали найменувань).

22. Розкрийте сутність рангової (порядкової) шкали вимірювання.

23. Яка різниця між статистичними показниками та статистичними даними?

24. Які етапи проходить статистичне дослідження?

25. Які методи використовує статистика для вивчення свого предмету?

Тестові завдання

1. Предметом статистики є вивчення:

а) розмірів масових явищ та процесів соціально-економічного життя у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом за певних умов місця та часу;

б) кількісних співвідношень масових явищ та процесів незалежно від їх якісного змісту, місця та часу;

в) кількісних співвідношень поодиноких випадків у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом.

2. Статистична закономірність – це закономірність, за якої:

а) кожній конкретній одиниці однієї сукупності відповідає конкретна одиниця іншої сукупності;

б) в кожному окремому явищі необхідність пов’язана з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон;

в) кожній окремій одиниці сукупності відповідає певна множина елементів іншої сукупності.

3. Однорідною називається така сукупність, де:

а) одна чи декілька суттєвих ознак її елементів є загальними для усіх одиниць;

б) усі одиниці мають однакову кількісну визначеність;

в) усі одиниці мають лише одну суттєву ознаку.

4. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на:

а) дискретні та неперервні;

б) альтернативні та атрибутивні;

в) інтегральні та аналітичні.

5. Метрична шкала – це звичайна числова шкала:

а) яка використовується для вимірювання фізичних величин;

б) яка використовується для атрибутивних ознак і для якої можуть використовуватися всі арифметичні дії;

в) в основу якої покладено результати безпосереднього вимірювання.

6. Номінальна шкала – це шкала найменувань, яка встановлює:

а) відношення подібності елементів;

б) порядок розташування ознак;

в) величину фізичних ознак.

7. Порядок розташування ознак має значення для:

а) метричної шкали;

б) номінальної шкали;

в) рангової шкали.

8. Відстань між ознаками визначає:

а) рангова шкала;

б) метрична шкала;

в) номінальна шкала.

9. За способом обчислення показники можуть бути:

а) первинними і похідними;

б) похідними і неперервними;

в) інтервальними.

10. Система статистичних показників:

а) відображає взаємозв’язки, що об’єктивно існують між явищами;

б) пов’язана логікою дослідження;

в) охоплює усі боки життя суспільства.

11. Рівень значення ознаки окремих елементів вимірюється за допомогою шкали, яка являє собою:

а) набір властивостей явища і відповідних їм значень;

б) послідовність неперервних величин;

в) перелік найменувань у суворо визначеному порядку.

12. Для метричної шкали можуть використовуватись:

а) обмежена кількість арифметичних дій;

б) всі арифметичні дії;

в) арифметичні дії не мають сенсу.

13. Для номінальної шкали можуть використовуватися:

а) всі арифметичні дії;

б) обмежене коло арифметичних дій;

в) арифметичні дії не мають сенсу.

14. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на:

а) кількісні і якісні;

б) атрибутивні і дискретні;

в) номінальні та неперервні.

15. За ознакою часу показники поділяються на:

а) неперервні та номінальні;

б) інтервальні та моментні;

в) моментні та інтегральні.

16. Одиницею статистичної сукупності називають

а) первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак та основою обліку;

б) первинний елемент статистичної сукупності, що є джерелом статистичної інформації;

в) первинні елементи статистичної сукупності, з яких складаються явища різного типу.

17. Різнорідною називають сукупність,

а) що складається з елементів, які мають однакові значення;

б) де одна чи декілька суттєвих ознак її об’єктів, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць;

в) яку складають явища різного типу.

18. Якісні ознаки – це ознаки, що

а) мають різницю в кількісному вираженні у окремих одиниць сукупності;

б) не мають безпосереднього кількісного вираження;

в) можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.

19. Неперервні ознаки – це ознаки, що

а) мають різницю в кількісному вираженні у окремих одиниць сукупності;

б) не мають безпосереднього кількісного вираження;

в) можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.

20. Альтернативними називають ознаки,

а) які відображають сутність елемента сукупності, його характер;

б) під час визначення яких існують протилежні за значенням варіанти;

в) які можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.

21. Статистика — це:

а) природнича наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру та розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, досліджує діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця та часу;

б) природнича наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів в конкретних умовах простору та часу для встановлення закономірностей, їм притаманних;

в) суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів в конкретних умовах простору та часу для встановлення закономірностей, їм притаманних.