Організовані форми посередництва у міжнародній торгівлі:

• міжнародні біржі;

• міжнародні аукціони;

• міжнародні торги;

• міжнародні виставки та ярмарки.

Міжнародна біржа - регулярно функціонуючий оптовий ринок, організація з правом юридичної особи, що діє у визначений час, місці і за визначеними правилами

Види біржових операцій:

• спот;

• форвардні;

• своп;

• ф'ючерсні;

• хеджирування;

• опціонні.

Види бірж:

• товарні;

• валютні;

• фондові.

Міжнародні аукціони - регулярно діючий організований ринок покупців товару, який характеризується унікальними, специфічними особливостями.

Етапи проведення аукціону:

• підготовка аукціону;

• огляд товарів;

• власне аукціон;

• оформлення угоди.

Міжнародні торги - конкурси, що організуються покупцями товарів з певними техніко-економічними характеристиками. Контракти укладаються з тим продавцем, хто запропонує найбільш вигідні умови.

Чинники ухвалення рішення про доцільність участі в торгах:

• обсяг замовлення;

• терміни виконання замовлення;

• вартість підготовки тендерних замовлень;

• прогнозований прибуток;

• рівень можливої конкуренції;

• вартість замовлення;

• перспективи розвитку продукції;

• перспективи одержання наступних замовлень на продукцію;

• перспективи передачі продукції ін. замовникам.

Міжнародні виставки і ярмарки - періодично діючий ринок у визначеному місці, час і терміни. Мета - демонстрація досягнень і встановлення контактів з потенційними партнерами за угодами.

Види виставок і ярмарків:

1. За місцем проведення:

• національні;

• міжнародні.

2. За характером продукції:

• універсальні;

• спеціалізовані.

3. За термінами і способом проведення:

• короткострокові- не більш 3-х тижнів;

• довгострокові;

• пересувні;

• постійно діючі;

• плавучі;

• торгові тижні.

Критерії оцінки можливості участі у виставках (ярмарках):

• експортний потенціал фірми;

• сектор експорту;

• мета участі у виставці;

• тип відвідувачів виставки;

• важливість місцевого ринку для фірми;

• вартість реклами і стендів участі у виставці;

• результати участі вашої фірми в попередніх виставках .

Тема: Міжнародна міграція робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили:

• це процес її стихійного чи організованого переміщення в рамках національного чи міжнародного поділу праці, обумовлений дією економічних законів, характером розвитку продуктивних сил і виробничих відносин;

• це перерозподіл надлишкової робочої сили між ланками світового господарства;

• це переселення працездатного населення з одних держав в інші терміном більш ніж на 1 рік, викликане економічними та іншими причинами.

Нерезиденти – іноземні громадяни, що знаходяться в інших країнах до року.

Резиденти - іноземні громадяни, що знаходяться в інших країнах до року.

Причини міжнародної міграції робочої сили:

1. Економічні причини.

• пошук роботи;

• незадоволеність умовами життя;

• стабільний, порівняно високий рівень заробітної плати в імміграційних центрах;

• більш високий рівень умов праці в імміграційних центрах;

• більш сприятливі умови для реалізації своїх здібностей.

2. Політичні причини.

3. Природні катаклізми.

4. Релігійні.

5. Національні.

6. Культурні.

7. Військові.

Форми міжнародної міграції робочої сили:

1. За характером переміщення

• внутрішня;

• зовнішня;

• інтеграційна (у рамках інтеграційних об’єднань).

2. За напрямком:

• еміграція;

• імміграція;

• реміграция:реіміграція, реімміграція.

2. За часом:

• остаточна міграція;

• тимчасова;

• сезонна;

• маятникова

2. За рівнем організації:

• організована ММРС;

• неорганізована;

• добровільна ;

• вимушена.

2. За професійним складом:

• низькокваліфікованої робочої сили;

• висококваліфікованої робочої сили.

2. За чинниками:

• екстенсивна - пов’язана з низьким рівнем продуктивності праці в промисловості, низькою заробітною платою;

• інтенсивна - пов’язана з упровадженням досягнень науково-технічної революції у виробництво, зростанням продуктивності праці, вивільненням робочої сили з виробничого процесу, посиленням науково-технічних зв’язків між країнами.

Основні показники міжнародної міграції робочої сили:

• трудовий доход - виплати заробітної плати, інші виплати готівкою чи товарами, що отримані нерезидентами за роботу, виконану для резидентів і оплачену ними. В цю статтю включаються виплати резидентів у пенсійний, страховий і інші фонди, позв’язані з найманням на роботу нерезидентів.

• переміщення мігрантів - це оцінний грошовий еквівалент вартості майна мігрантів, перевезеного ними при переміщенні в іншу країну;

• перекази працівників - пересилання грошей і товарів (по оцінній вартості) мігрантами своїм родичам, що залишилися на батьківщині;

• приватні неоплачені перекази - це сума статей: переміщення мігрантів і переказів працівників.

Центри міжнародної міграції робочої сили:США, Канада, Австралія, Західна Європа, Близькі Схід, країни, що розвиваються, нові індустріальні країни.

Закономірності міжнародної міграції робочої сили:

• збільшення масштабів внутрішньоконтинентальної міграції;

• посилення державного регулювання міграційних процесів;

• глобальний характер міграції, збільшення її масштабів;

• збільшення масштабів нелегальної міграції;

• збільшення частки висококваліфікованих фахівців у загальному обсязі мігрантів;

• циклічний характер міграції;

• збільшення масштабів міграції в промислово розвиті країни;

• розширення географії міграції;

• збільшення обсягів імміграції в нові індустріальні країни, країни Близького Сходу, між країнами, що розвиваються.

Наслідки міжнародної міграції робочої сили:

1. Загальні наслідки:

• збільшення сукупного світового виробництва внаслідок більш ефективного використання трудових ресурсів при їх міждержавному перерозподілі;

• створення можливостей для освоєння нових територій;

• концентрація активного населення у світових економічних центрах;

• зміна економічного, соціального і культурного положення населення, підвищення рівня життя;

• погіршення стану навколишнього середовища;

• надмірно швидкий ріст великих міст.

2. Наслідки для країни імміграції:

1. Імміграція – це чинник розвитку продуктивних сил у країні імміграції.

• подолання ”вузьких” місць і забезпечення нормального відтворювального процесу трудомістких галузей і тих галузей, що не користуються популярністю у місцевого населення;

• залучення нового досвіду, знань, навичок, динамізму в розвиток окремих галузей;

• забезпечення потреби в додатковій робочій силі при збільшенні темпів економічного росту в країні імміграції;

• виникнення і відносно відособлений розвиток двох ринків праці:

• ринку місцевої робочої сили;

• ринку іноземних робітників.

• стримування темпів зростання заробітної плати місцевих робітників;

• економія коштів на підготовку кадрів;

• збільшення фінансових витрат на матеріальну підтримку іммігрантів.

3. Наслідки для країни еміграції:

• еміграція - фактор нормалізації ситуації на місцевому ринку праці, зниження рівня безробіття;

• підвищення рівня доходів найбідніших верств населення;

• підвищення рівня кваліфікації емігрантів за рахунок прилучення до передових технологій у країні імміграції;

• збільшення припливу валюти за рахунок переказів доходів емігрантів на батьківщину;

• збільшення ВВП і поліпшення платіжного балансу за рахунок:

• податків, стягнутих з фірм по працевлаштуванню за рубежем;

• прямих і портфельних інвестицій емігрантів в економіку своєї країни;

• скорочення витрат на навчання, страхування та інші соціальні напрямки;

• нагромадження - емігранти, повертаючись на батьківщину, привозять з собою певні заощадження;

• зниження рівня технологічного, культурного, наукового потенціалу країни.

Державне регулювання міграційних процесів:

• здійснюється з метою забезпечення нейтралізації чи мінімізації негативних наслідків міграційних процесів, максимальної ефективності позитивного впливу міграції на економічний розвиток країни;

• забезпечується за допомогою діяльності спеціальних державних органів, в межах міжнародних угод на міжурядовому рівні;

Інструменти державного регулювання імміграції - це, головним чином,

система обмежень для фільтрації в’їзду іммігрантів:

1. Вимоги до якісних характеристик робочої сили:

• наявність диплома про вищу чи середню спеціальну освіту;

• стаж роботи зі спеціальності;

• віковий ценз;

• стан здоров'я.

2. Професійно-галузеві обмеження:

• непряма заборона за допомогою виділення пріоритетних професій для в’їзду;

• пряма заборона.

3. Пряме квотування імміграції - на рівні галузей визначається кількість іноземців, що можуть в ній працювати.

4. Фінансові обмеження:

• оплата за працевлаштування;

• уведення кількісного цензу за обсягом продаж для фірм, що наймають іноземців.

5. Обмеження за строком перебування і роботи в країні імміграції.

6. Введення географічних пріоритетів - надання пільг окремим етнічним групам при в'їзді і працевлаштуванні.

7. Приховані правові норми захисту національного ринку, що використовуються при виникненні особливих ситуацій - дозволяється відкликати право на роботу - департація.

8. Уведення системних санкцій за порушення міграційного законодавства:

• у відношенні нелегальної міграції;

• у відношенні нелегальних посередників;

• у відношенні фірм, що використовують працю нелегальних мігрантів.

Стимулювання реемиграції.

• заходи, що стимулюють рееміграцію через надання матеріальної допомоги іммігрантам у вигляді виплат вихідної допомоги при добровільному звільненні і виїзді на батьківщину;

• заходи примусової репатріації незаконних емігрантів;

• програми професійної підготовки емігрантів;

• програми економічної допомоги країнам масової еміграції - вкладення державних засобів країни імміграції і частини переказів іммігрантів у розвиток економіки країн еміграції.

Тема: Міжнародна валютна система (МВС).

В основі МВС знаходяться відносини між суб'єктами міжнародної економіки з приводу переміщення валюти.

Валютна система – це сукупність заходів для регулювання процесів, зв'язаних з переміщенням валюти.