Форми і принципи проведення поточного та підсумкового контролю

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Формами контролю знань та умінь студентів є: практичні роботи; модульні контрольні роботи; письмові самостійні роботи.

Види поточного контролю знань та умінь студентів, їх кількість та рейтингові бали представлені в табл.1.

Таблиця 1. Види контролю знань та умінь студентів

	Вид контролю	Кількість	Бали за один вид контролю
		1 семестр
	Практична робота	9	3-5
	Модульна контрольна робота	2	3-5
	Письмова самостійна робота		3-5

За кожну зараховану практичну, модульну та самостійну роботу студент одержує З, 4 або 5 балів, за відвідування занять - від 1 до 5 балів (за кожен семестр). Загальна кількість балів за поточний контроль розраховується за формулою:

Р = пр -п + мк• п + ср• п + в ,

де Р - рейтинговий бал;

пр - кількість практичних робіт в навчальному семестрі;

мк - кількість модульних контрольних робіт в семестрі;

ср - кількість самостійних;

в - відвідування занять

п - рейтинговий бал за кожен вид контролю.

За цією формулою студент максимально може отримати за семестр 60 балів (45 за практичні роботи, 10 - за 2 модульні контрольні роботи, 5 - за відвідування занять).

Підсумковий контроль у формі іспиту передбачає одержання від 0 до 40 балів і складається з двох компонентів:

• оцінки за знання теорії

• оцінки за практичну частину іспиту.

Фіксація набраного рейтингу у вигляді оцінок у відповідних документах (заліково-екзаменаційних відомостях та залікових книжках) здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням її в традиційну оцінку, табл. 2.. До форми підсумкового контролю (іспиту) допускаються студенти з набраним мінімумом - 30 балів. Студенти, що набрали менше 30 балів не допускаються до підсумкового контролю та потребують повторного вивчення дисципліни.

Таблиця 2.

Шкала переведення рейтингу в традиційну оцінку

Оцінка за 100-бальною системою	Оцінка за 4-бальною системою при складанні іспиту	Оцінка при складанні заліку
90-100	відмінно	зараховано
75-89	добре
60-74	задовільно
до 60	незадовільно (з можливістю повторного складання)	незараховано (з можливістю повторного складання)

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Вивчення дисципліни включає вивчення теорії та практичну підготовку. Остання полягає у виконанні індивідуальних завдань на бланках.. Закріплення теоретичних та практичних навичок, одержаних в навчальному закладі, відбувається під час проходження навчальної топографо-геодезичної практики після другого семестру.

Розподіл часу за окремими темами наведено в табл. 3.

Таблиця 3.

Тематичний план лекцій і практичних занять

	№ лекції	Тема лекції		Кількість годин
			Лекції	Практ.	Сам.	Інші
	1 семестр
	Змістовий модуль 1
	1	Топографічна карта. Поняття про масштаб топографічних карт.	2	2
	2	Умовні знаки топографічних карт та планів.	2		2
	3	Системи координат для визначення положення точок земної поверхні.	2	2	2
	4	Системи координат для визначення положення точок земної поверхні.	2	2	2
	5	Кути орієнтування	2	2
	6	Математична основа топографічних карт.	2
	7	Вирішення задач за топографічними картами.	2	2	2
	8	Вирішення задач за топографічними картами.	2		2
	9	Елементи теорії похибок вимірів.	2
	Модульна контрольна робота 1					12
	10	Вимірювання довжин ліній на місцевості.	2
	Змістовий модуль 2
	11	Вимірювання горизонтальних кутів на місцевості.	2	2
	12	Вимірювання горизонтальних кутів на місцевості.	2		2
	13	Визначення планових координат точок на місцевості.	2	2	2
	14	Визначення висот точок на місцевості.	2	2	2
	15	Топографічні зйомки місцевості.	2
	16	Топографічні зйомки місцевості.	2	2	2
	Модульна контрольна робота 2					12
	17	Цифрові топографічні карти та плани.	2		2
	18	Цифрові топографічні карти та плани.	2
	Іспит					20
		ВСЬОГО	36	18	20

Загальний обсяг 120 год., в тому числі: лекцій 36, практичних (лабораторних) - 18 (на одну підгрупу), самостійної роботи – 20, контрольна робота – 24, іспит – 20.