- •Практичні завдання по темі: «Теорія попиту та пропозиції» Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Задача №9
- •Задача №10
- •Практичні завдання по темі: «Теорія поведінки споживача» Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Задача №9
- •Практичні завдання по темі: «Теорія поведінки виробника» Задача №1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Практичні завдання по темі: «Ринкові структури» Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №8.
- •Практичні завдання по темі: «Ринок факторів виробництва» Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Приклади тестових завдань
- •Методика розв’язання типових задач
- •Задача 1
- •Рішення:
- •1. Аналіз рівноважного стану ринку
- •2. Аналіз ринку після введення податку.
- •3. Аналіз ринку після введення дотації
- •4. Аналіз ринку після встановлення фіксованих цін
- •Рішення:
- •Задача 3
- •Рішення:
- •Задача 4
- •Рішення:
- •Задача 5
- •Рішення:
- •Задача 6
- •Рішення:
- •2. Максимальний прибуток складе:
- •Задача 7
- •Рішення:
- •Задача 8
- •Рішення:
Рішення:
1. Правилом оптимального вибору товарів є наступне:
Для того, щоб визначити оптимальну кількість кожного товару необхідно кожне співвідношення для товару Х та для товару Y прирівняти до λ:
; ,
звідси
, тоді Х = 2 одиниці;
, тоді Y = 4 одиниці
2Х та 4Y є тим оптимальним набором, який максимізує корисність споживача.
2. Сума витрачених на товар грошей (І1)складе:
І1 = РХ * Х + РУ * У = 10 * 2 + 4 * 4 = 20 +16 = 36 грн.
Сума грошей, яка залишилась у споживача (І2), складе:
І2 = І – І1 = 70 – 36 = 34 грн.
Споживач витратив не весь бюджет, в нього залишилося 34 гривні. Але ж купувати “зайві“ одиниці товару йому не вигідно, оскільки корисність цих товарів в розрахунку на одиницю витрачених грошей для нього буде меншою, ніж корисність грошей як таких.
3. Для визначення загальної корисності набору спочатку розрахуємо загальну корисність окремо для кожного товару. Для товару Х загальна корисність ТUX – це сума граничних корисностей двох придбаних одиниць:
ТUХ = МUХ(1)+МUХ(2) = 40/1+40/2 = 40+20 = 60 ютилів.
Для товару Y загальна корисність ТUY – це сума граничних корисностей чотирьох придбаних одиниць:
ТUY = МUY(1) +МUY(2)+МUY(3)+МUY(4) = 32/1+32/2+32/3+32/4 = 32+16+10,7+8 = 66,7 ютилів.
Загальна корисність набору товарів Х та Y складе:
ТUXY = ТUХ + ТUY = 40 + 66,7 = 106,7 ютилів.
Корисність витрачених грошей ( ТUгрошей )складе:
ТUгрошей = λ * І1 = 2*36 = 72 ютила.
Отже корисність придбаних товарів більша, ніж корисність грошей, витрачених на ці товари:
ТUXY >ТUгрошей
106,7 > 72
Споживачеві було вигідно купити товари, бо він отримав більше корисності від товарів, ніж від витрачених грошей.
Задача 3
Споживач має певну суму коштів І, яку планує витратити на придбання двох товарів Х та Y. Ціна товару Y дорівнює РY=10 грн.
На мал. 3.6. подається одна з кривих байдужості даного споживача та його бюджетна лінія. Бюджетна лінія перетинає вісь абсцис в точці Х1 – це точка, де всі кошти витрачаються лише на товар Х (Х1 = 60 од.) та вісь ординат в точці Y1 – це точка, де всі кошти витрачаються на товар Y (Y1 = 30 од.). Всі інші точки бюджетної лінії представляють інші комбінації товарів Х та Y, на які повністю витрачаються кошти споживача.
Мал. 1.6. Модель рівноваги споживача
Завдання:
Визначте розмір бюджету споживача І, ціну товару РХ та запишіть рівняння бюджетної лінії.
Визначте, чи зможе споживач одночасно придбати 40 од. товару Х та 12 од. товару Y.
Визначте граничну норму заміщення MRSXY в точці рівноваги споживача (точка Е).
Покажіть на окремому малюнку, як зміниться положення бюджетної лінії, якщо:
а) ціна товару Х знизиться в 2 рази;
б) ціна товару У зросте в 1,5 рази;
в) ціни обох товарів зростуть в 4 рази, а бюджет – в 2 рази.
Як зміниться загальний рівень задоволення (корисність) споживача в кожному з цих випадків?
Рішення:
1. Ми знаємо, що якщо всі кошти споживач витратить на товар Y, то він придбає 30 од., а ціна товару Y становить РY = 10 грн. Тоді бюджет споживача складе:
І = РY * Y1 = 10*30 = 300 грн.
Якщо споживач всі свої кошти витратить на товар Х, то він зможе придбати його 60 од. (за умовою). Тоді ціна товару Х складе:
Рівняння бюджетної лінії за її означенням:
І = РХ*Х + РY*Y => 300 = 5Х + 10Y
2. Якщо споживач схоче одночасно придбати 40 од. товару Х та 12 од. товару Y, то йому необхідна буде наступна сума коштів:
І1 = 5*40 + 10*12 = 320 грн.
отже при бюджеті 300 грн. ця комбінація товарів для споживача є недосяжною.
3. Гранична норма заміщення в точці рівноваги дорівнює відношенню цін товарів:
4. Графіки переміщення бюджетної лінії будуємо виходячи з наступних умов:
якщо ціна товару Х знижується в 2 рази, тобто буде не 5 грн., а 2,5 грн., то кількість товару, яку можна придбати, збільшується в 2 рази
було Х1 = 60 од., стане
корисність споживача збільшиться; це лінія 2 на мал. 1.7.;
якщо ціна товару Y зросте в 1,5 рази, тобто буде не 10 грн., а 15 грн., то кількість товару, яку можна придбати, зменшиться в 1,5 рази
було Y1 = 30 од., стане
корисність для споживача зменшиться; це лінія 3 на мал. 1.7;
якщо ціни обох товарів зростуть в 4 рази, тобто ціна товару Х буде РХ = 20 грн., а товару Y буде РY = 40 грн., а бюджет зросте лише в 2 рази, тобто І = 600 грн., то кожного з товарів можна буде купити в 2 рази менше, ніж раніше:
було Х1 = 60 од., стане
було Y1=30 од., стане
корисність для споживача зменшиться; це лінія 4 на мал. 1.7.
Мал. 1.7. Зміна положення бюджетної лінії