- •Місце в структурно-логічній схемі спеціальності
- •Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань
- •Програма курсу «історія україни»
- •Тема 1. Походження українського народу та перші державні утворення на території України. Київська Русь – 2 години
- •Тема 2. Українські землі в складі Польщі та Великого Князівства Литовського – 2 години.
- •Тема 3. Українське козацтво до Хмельниччини – 4 години.
- •Тема 4. Українська козацька держава в хуіі-хуііі ст. – 3 години.
- •Тема 5. Українські землі в державній структурі Російської та Австрійської імперій у хуііі - хіх ст.
- •Підсумковий модульний контроль - 1 година
- •Тема 6. Україна на початку хх ст. (1900 - лютий 1917 рр.) – 2 години.
- •Тема 7. Національно-визвольні змагання українців у 1917 – 1921 роках – 4 години.
- •2 Години.
- •Тема 8. Українська рср в 1921-1939 роках – 2 години.
- •Тема 9. Західноукраїнські землі в міжвоєнний час – 2 години.
- •Тема 10. Українська рср в Другій світовій війні (1939-1945 рр.) – 2 години.
- •Тема 11. Українська рср у 1945 – 1991 роках – 2 години.
- •Тема 12. Україна на шляху національно-державного будівництва – 1 година.
- •8. Проблемні питання, які виносяться для обговорення під час заліку
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Історичний факультет
Кафедра давньої та нової історії України
Укладач: д.і.н., проф. В. І. Сергійчук
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.030200 – Журналістика
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № ________
від «__»_______200__р.
Завідувач кафедри
_______ _________
Декан факультету _______ _________
Директор Інституту журналістики
____________ ______________
Київ - 2007
Вступ
Дана дисципліна – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ – є складовою частиною навчальної програми в Інституті журналістики і входить до системи базової підготовки журналістів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається на І курсі в 1 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій – 36 годин, самостійна робота – 36 години та форма підсумкового контролю – залік.
Мета та завдання навчальної дисципліни
Історія України має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного шляху українського народу, розвитку його національних цінностей; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.
Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти Інституту журналістики виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку минулого українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.
Предмет навчальної дисципліни
Предмет «Історія України» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності і особливості історичного розвитку населення на теренах України в період від давніх часів до наших днів.
Вимоги до знань та вмінь студентів
Студенти в процесі вивчення курсу повинні:
оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом;
зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів;
виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії;
знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії України;
на основі методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії України.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності
Нормативна навчальна дисципліна «Історія України» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є складовою гуманітарного циклу і дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів від давніх часів до новітньої історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель протягом усієї минувшини.
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Зміст курсу "Історія України" поділений на 2 змістові модулі, кожний з яких включає лекції, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.
Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів та підсумковий контроль – залік.
Крім того, студенти Інституту журналістики можуть представити для оцінки свої публікації на теми, що пропонуються для самостійної роботи. Кожна така публікація оцінюється до 10 балів.
Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички.
Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.
Співвідношення складових у змістовому модулі.
Форма підсумкового контролю: залік
Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль - 90 балів, залік- 10 балів).
Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові
Змістовий модуль 1. Історія України до ХХ ст. |
|
Змістовий модуль 2. Історія України ХХ ст. |
Залік
|
|||
40 залікових балів |
50 |
залікових |
балів
|
10 балів
|
||
Семінар заняття |
Самост. робота |
Модульн контроль |
Семінар заняття |
Самост. робота |
Модульн. контроль |
|
25 |
10 |
5 |
25 |
15 |
10 |
|
Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)
Самостійна робота студентів
Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.
Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми.
Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни.
Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовий модуль 1), тестування (змістовий модуль 2), а також власними публікаціями на історичну тематику згідно робочої програми.
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовному модулі та від 0 до 15 - в другому.
Критерії оцінювання реферату:
• глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція -9-10 балів;
• обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;
• тема розкрита неповно - 5-6 балів;
• реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;
• розкритий лише окремий аспект -1-2 бали
• реферат не зарахований - 0 балів
Тестування:
На тестування виноситься ЗО запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.
Модульний контроль
По завершенні вивчення кожного змістовного модуля студент складає підсумковий модульний контроль (ПМК). Участь всіх студентів у контрольному заході обов'язкова. ПМК проводиться у письмовій формі.
ПМК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістовного модуля.
Максимальна кількість балів, яку можна набрати за ПМК - 5 балів (змістовний модуль №1), 10 балів (змістовний модуль №2).
Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання ПМК, і даний модуль не зараховується.
Якщо студент не з'явився на ПМК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з'явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив ПМК, зобов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення ПМК.
Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів): 20 запитань
а) вірна відповідь на одне запитання - 0,25 бала;
б) невірна відповідь - 0 балів.
Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи
(оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів). Теоретичне питання:
а) глибоке розкриття теоретичного питання - 5 балів;
б) повна коротка відповідь - 4 бали;
в) неповна відповідь - 2-3 бали;
г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня - 0-1 балів.
Із змістовного модуля № 2 два запитання на контрольну роботу.
Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку
Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється із "зараховано", диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ЕСТ8:
Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 60 балів із 100 можливих, то він складає залік на загальних підставах,
У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин студенти мають право, за дозволом директора, скласти їх до останнього лекційного заняття.
Повторне складання заліку з однієї дисципліни допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий - комісії, створеній директором інституту.
Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 бали, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів.