4.5. Категорії класифікаторів, порядок їх розробки, упровадження та ведення

Класифікатор ТЕI — це офіційний документ, який містить систематизований звід назв і кодів класифікаційних угруповань, а також назв і кодів об’єктів класифікаційної множини. Класи­фі­катор ТЕI характеризується класифікованою множиною об’єктів, чинними в ньому методами класифікації та кодування, які визначають структуру коду.

Залежно від рівня затвердження та сфери застосування класи­фікатори ТЕI поділяються на три категорії: загальнодержавні, галузеві (відомчі) та класифікатори об’єднань, підприємств, установ.

Згідно з установленими категоріями науково-технічної документації загальнодержавні класифікатори за статусом їх затвер­дження та застосування прирівнюються до державних стандартів, галузеві — до галузевих стандартів, класифікатори підприємств — до стандартів підприємств.

Загальнодержавні класифікатори ТЕI мають затверджуватися Держстандартом України і обов’язково застосовуватися при обміні інформацією між системами управління різних міністерств або ві­домств.

Галузеві (відомчі) класифікатори затверджуються відповід­­ними міністерствами (відомствами) країни і застосовуються при об­міні інформацією між об’єднаннями, підприємствами та орга­нізаціями, підпорядкованими міністерству або відомству.

Класифікатори підприємств затверджуються керівництвом під­­­приємств і застосовуються при організації інформаційної взає­мо­дії всередині підприємства.

При організації інформаційної взаємодії комп’ютерних ін­фор­маційних систем різних галузей або рівнів управління по змозі намагаються максимально використати загальнодержавні класифі­катори для описання одних і тих самих об’єктів або їх властивостей. При використанні в системах різних категорій класифі­ка­торів слід застосовувати перекодувальні таблиці, а для переходу від одного класифікатора до іншого на рівні угруповань — алгоритми агрегування та дезагрегування.

У практиці розробки та організації використання класифі­каторів вирізняють ряд стадій [12]:

1-ша — організація розробки класифікатора, складання та затвердження технічного завдання;

2-га — складання та затвердження методики розробки класифікатора;

3-тя — розробка проекту класифікатора та розсилання його на відгук;

4-та — обробка відгуків, редагування класифікатора, експери­ментальна перевірка;

5-та — затвердження і реєстрація класифікатора;

6-та — видання класифікатора;

7-ма — організація ведення класифікатора;

8-ма — упровадження класифікатора.

1-ша стадія охоплює комплекс організаційних заходів і роз­робку вимог до класифікатора та сфери його застосування. На цій стадії визначають склад виконавців, розподіл робіт між ними і встановлюють терміни виконання цих робіт.

Основними вимогами, що ставляться до класифікатора, є склад класифікованої множини, перелік кваліфікованих ознак, обрані методи класифікації та кодування, взаємозв’язок з ін­шими класифікаторами.

Вимоги до класифікатора визначаються на основі вивчення форм документів, розв’язуваних економічних задач, аналізу чинних методів класифікації та кодування, а також вітчизняних і зарубіжних класифікаторів, які охоплюються розглядуваною класифікованою множиною. Ці вимоги з вказівкою сфери дії класифікатора вносяться до технічного завдання.

Порядок розробки загальнодержавних класифікаторів установлює Держстандарт, галузевих і підприємств — відповідні мініс­терства або відомства з обліком керівних документів, затверджених Держстандартом.

Науково-методичне керівництво розробкою, веденням і впро­­вадженням класифікаторів на підприємствах або в установах здійс­нюють відповідні служби, які розробляють і стандартизують інформаційне забезпечення комп’ютерних систем.

Упровадження загальнодержавних класифікаторів ТЕI передбачає або заміну класифікаторів, використовуваних у рамках ок­ремих систем, загальнодержавними, або застосування перекодувальних таблиць, що встановлюють відповідність кодів загальнодержавних і внутрішньосистемних класифікаторів на вході і виході системи, тобто при організації інформаційної взаємодії систем.

Упровадження загальнодержавних класифікаторів передбачає їх використання при кодуванні реквізитів форм економічних документів і кодування всіх номенклатур, використовуваних при виконанні економічних розрахунків.

З метою обліку, уніфікації та скорочення кількості класи­фі­каторів ТЕI, що використовуються в IС обробки даних, затверд­жені в установленому порядку класифікатори підлягають реєстра­ції.

У процесі розробки комплексу класифікаторів постала потреба їх ведення. Система ведення класифікаторів — це сукупність служб, засобів і методів, які забезпечують підтримку класифікаторів в актуальному стані та інформаційне забезпечення абонен­тів.

Основна мета створення системи ведення класифікаторів була визначена як оперативне забезпечення повною та вірогідною інформацією, яка міститься в класифікаторах, інформаційних систем управління різного рівня, а також підприємств і організацій країни. Отже, система ведення класифікаторів — це складна ін­формаційна система, основні завдання якої такі:

створити інформаційні масиви у вигляді еталонних і контрольних примірників класифікаторів;

присвоїти коди та назви новим об’єктам і угрупованням та внести зміни до відповідних класифікаторів;

повідомити абонентам системи ведення про зміни, які виникли в класифікаторах;

надати інформаційні послуги користувачам за їх запитами на основі чинних класифікаторів;

удосконалити класифікатори і змінити ознаки класифікації при зміні характеру розв’язуваних задач;

організувати взаємодію служб і органів у складі загальнодержавної служби ведення.

Отже, ведення класифікаторів ТЕI має передбачати створення еталонів і контрольних примірників класифікаторів, внесення до них змін і доповнень (з метою забезпечення достовірності та повноти інформації, що міститься в них, класифікації і кодування в класифікаторах нових об’єктів, удосконалення класифікаторів) і за­безпечення інформацією за класифікаторами абонентів-ко­рис­тувачів.

Ведення класифікаторів може відбуватися вручну і за допомогою обчислювальної техніки. В останньому випадку створюються автоматизовані системи ведення класифікаторів. При автоматизації процесів ведення однією з найважливіших проблем, що виникають при створенні системи ведення загальнодержавних класифікаторів, є вибір інформаційно-пошукової мови. Крите­рія­ми при виборі цієї мови можуть бути оперативність розв’язування задач ведення класифікаторів на ЕОМ. Задачі, які виникають при веденні класифікаторів, охоплюють задачі пошуку угруповань і окремих об’єктів класифікатора, автоматичного кодування і декодування кодових комбінацій, а також деякі із задач автоматичної класифікації. Як пошукову мову природно використовувати мову класифікаторів. Що ж до алгоритмів розв’язування задач автоматизації процесів ведення, то їх доцільно безпосередньо пов’язати з методами кодування, застосовуваними в класифікаторі.