Тема 7 непозовні провадження

Ключові поняття: наказне провадження; судовий наказ як особлива форма судового рішення; заявник (стягувач) і боржник у наказному провадженні; виконавчий документ; окреме провадження; особи, які можуть бути заявниками у справах окремого провадження; заінтересовані особи у справах окремого провадження; процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття – 2 год.

План

1. Наказне провадження.

1.1. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

1.2. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу.

1.3. Зміст судового наказу. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві.

1.4. Скасування судового наказу.

2. Загальна характеристика окремого провадження у цивільному судочинстві.

3. Порядок розгляду справ окремого провадження про:

   1. обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

   2. надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

   3. визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

   4. усиновлення;

   5. встановлення фактів, що мають юридичне значення;

   6. відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі;

   7. передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

   8. визнання спадщини відумерлою;

   9. заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку;

   10. обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

   11. розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Теми рефератів

1. Наказне провадження: його завдання і процедура.

2. Порівняльна характеристика наказного провадження і заочного розгляду справи.

3. Особливості дії принципів диспозитивності і змагальності в наказному і окремому провадженнях.

4. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження.

5. Сутність і значення окремого провадження.

Основна література Нормативно-правові акти

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.

2. Цивільний процесуальний кодекс України, 1618-15, остання редакцiя вiд 03.08.2010 на пiдставi 2453-17, чинний.

3. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. – К.: Парламентське видавництво, 2003.

4. Сімейний кодекс України № 2947-ІІІ від 10 січня 2002 р. // ВВР. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135 (із змінами).

5. Про прокуратуру. Закон України № 1789-ХІІ від 5 грудня 1991 р. // ВВР. – 1991. - № 53. – Ст. 793 (із змінами).

6. Про адвокатуру. Закон України № 2887-ХІІ від 19 грудня 1992 р. // ВВР. – 1993. - № 9. – Ст. 62 (із змінами).

7. Про нотаріат. Закон України № 3425-ХІІ від 2 вересня 1993 р. // ВВР. – 1993. - № 39. – Ст. 383 (із змінами).

8. Про громадянство України. Закон України № 2235-ІІІ від 18 січня 2001 р. // ВВР. – 2001. - № 13. – ст. 65 (із змінами).

9. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України № 280/97-ВР від 21 травня 1997 р. (із змінами).

10. Про органи реєстрації актів громадянського стану. Закон України № 3807-ХІІ від 24 грудня 1993 р. // ВВР. – 1994. - № 14. – Ст. 78 (із змінами).

11. Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. № 34/166/131/88 // ОВУ. – 1999. - № 26. – Ст. 115.

12. Порядок ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2003 р. № 1377 // ОВУ. – 2003. - № 36. – ст. 14.