- •Тема 1. Поняття, предмет і структура курсу «туристичне країнознавство»
- •Поняття «туристичне країнознавство», мета та завдання курсу
- •Предмет і методологія курсу
- •Поняття «туристичне країнознавство», мета та завдання курсу
- •Предмет і методологія курсу
- •Тема 2. Характеристика провідних туристичних країн європейського регіону
- •2.1. Розвиток туризму на Британських островах
- •2.2. Туристичні ресурси Франції та Німеччини
- •2.3. Італія та Мальта як туристичні центри
- •2.4. Туристична привабливість Піренейського півострова
- •2.5. Розвиток туризму в Альпійських державах
- •2.6. Розвиток туризму в країнах Бенілюксу
- •2.7. Туристичні ресурси країн Центральної Європи
- •2.8. Характеристика туристичних країн-анклавів
- •Тема 3. Туристична привабливість країн східної європи
- •3.1. Туристичні ресурси України
- •3.2. Характеристика туристичних ресурсів Прибалтійських країн
- •3.3. Розвиток туризму в Білорусі та Молдові
- •3.1. Туристичні ресурси України
- •3.2. Характеристика туристичних ресурсів Прибалтійських країн
- •3.3. Розвиток туризму в Білорусі та Молдові
- •Тема 4. Місце країн північно-західної та південно-східної європи на світовому туристичному ринку
- •4.1. Туризм в Скандинавії
- •4.2. Ісландія як туристичний острів
- •4.3. Фінляндія – центр лижного туризму
- •4.4. Країни розпаду Югославії
- •4.5. Туристична атрактивність Греції
- •4.6. Туристичні ресурси Румунії, Болгарії, Албанії
- •Тема 5. Характеристика туристичних ресурсів країн азії
- •5.1.Центральна Азія – частина снд
- •5.2. Екзотика Південної та Південно-Східної Азії
- •5.3. Туристичні ресурси Китаю, Тайваню, Монголії
- •5.4. Японія, Республіка Корея та кндр перспективні туристичні країни світу
- •5.5. Історична земля – Західна Азія
- •Тема 6. Характеристика туристичних ресурсів австралії та океанії
- •6.1. Австралія – туристичний материк
- •6.2. Острови Нової Зеландії
- •6.3. Туристичні ресурси Океанії
- •6.1. Австралія – туристичний материк
- •6.2. Острови Нової Зеландії
- •6.3. Туристичні ресурси Океанії
- •Тема 7. Туристичні ресурси африки
- •7.1. Проблеми розвитку туризму в Північно–Західній Африці
- •7.2. Індустрія туризму в Західній Африці
- •7.3. Туристичні ресурси Центральної, Східної та Південної Африки
- •7.1. Проблеми розвитку туризму в Північно–Західній Африці
- •7.2. Індустрія туризму в Західній Африці
- •7.3. Туристичні ресурси Центральної, Східної та Південної Африки
- •Тема 8. Туристичні ресурси близького сходу
- •8.1. Туризм в Північно-Східній Африці
- •8.2. Єгипет, оае як провідні туристичні країни
- •8.1. Туризм в Північно-Східній Африці
- •8.2. Єгипет, оае як провідні туристичні країни
- •Тема 9. Туристичні ресурси північної америки
- •9.1. Туристичні ресурси Сполучених Штатів Америки
- •9.2. Канада – туристична приваблива північна країна Америки
- •9.3. Туристичні ресурси Мексиканських Сполучених Штатів
- •9.1. Туристичні ресурси Сполучених Штатів Америки
- •9.2. Канада – туристична приваблива північна країна Америки
- •9.3. Туристичні ресурси Мексиканських Сполучених Штатів
- •Тема 10. Туристичні ресурси латинської америки та країн карибського басейну
- •10.1. Туристична привабливість Центральної Америки.
- •10.2. Південна Америка – туристичний континент
- •10.3. Розвиток туризму в країнах Карибського басейну.
- •10.1. Туристична привабливість Центральної Америки.
- •10.2. Південна Америка – туристичний континент
- •10.3. Розвиток туризму в країнах Карибського басейну
- •Список рекомендованої літератури
6.2. Острови Нової Зеландії
Нова Зеландія включає два великі (Північний та Південний) і низку дрібних островів Океанії. Великі острови переважно гористі, з численними вулканами та гейзерами, мальовничими гірськими озерами та льодовиками, водо- та льодоспадами. Берегова лінія в окремих місцях дуже розчленована, їй притаманні довгі глибокі фіорди. Ріки Нової Зеландії мають переважно гірський характер, багаті на рибу. Природа цієї невеликої країни надзвичайно різноманітна і сприятлива для розвитку екотуризму. Свідченням цьому є заповідник Те-Вахіпоунаму. який займає лише 10% площі архіпелагу, однак включає фіорди пустелю, 3 великих льодовики, піщані дюни та 28 з 29 новозеландських вершин, з висотою понад 3000 метрів. Цікавими туристичними об'єктами є національні парки Тонґаріро (з мови маорі – «віднесений вогонь», включає численні вулкани, які для маорі є священними) та Фіордленд, льодоспад Гохштеттера, де висота падіння льоду близько 1000 метрів. Загалом 75% рослин та 93% птахів Нової Зеландії є ендеміками. Країна багата на бальнеологічні ресурси (мінеральні та термальні води, грязі). Клімат Північного острова – середземноморський, Південного – переважно помірний з яскраво вираженими порами року. З червня по жовтень в горах формуються сприятливі умови для зимових видів спорту (Квінстаун, Туроа, Вакапапа, Ванака, Маунт-Хатт). Деякі острови (Кука, Токелау (Юніон)) знаходяться у вологому тропічному, деякі (Баунті, Окленд, Антиподів, Кемпбел) – помірному поясах.
Несприятливими природними чинниками є землетруси, активна діяльність вулканів (Руапеху, Нґаурухое, Таравера, Таранакі та ін.), холодні течії, які омивають Південний та східне узбережжя Північного островів, субтропічні циклони.
В історико-географічному відношенні Нова Зеландія є складовою Полінезії. Корінні жителі – маорі – нині становлять близько 10% населення країни. Вони зберігають надзвичайно цікаву і самобутню культуру, з якою можна познайомитися в Роторуа. Матеріальні свідчення мистецтва маорі – різьблення по дереву та кістці, петрогліфи, наскальний живопис – зустрічаються повсюдно. Решта населення – переважно вихідці з Європи (Британських островів). Важливими осередками історико-культурної спадщини є Веллінґтон (собор Сент-Пол, церква Сент-Ендрю, ботанічний сад), Окленд (собори Св. Трійці, Сент-Патрик, церква Сент-Ендрю, трояндовий сад Парнелла), Крайстчерч, Гамілтон. В країні часто проводяться фестивалі, міжнародні зустрічі та спортивні змагання (особливо з водних видів спорту та регбі).
Останнім часом Нова Зеландія дуже активно просувається на ринку антарктичного туризму, організовуючи різноманітні тури до Антарктиди та прилеглих територій. Розвиваються інші види екстремального туризму: банжі-джампінґ (батьківщина цього виду), хелі-скі, планеризм, рафтинґ, катання на швидкісних катерах по фіордах, вилов акул тощо.
Курортів в країні небагато. Найвідоміший бальнеологічний курорт Нової Зеландії – Роторуа – знаходиться на березі однойменного озера на відрогах Вулканічного плато, в оточенні діючих вулканів, гейзерів, киплячих грязьових озер. Розвинуту інфраструктуру мають національний парк Абєля Тасмана та гірсько-кліматобальнеологічний курорт Туапо. Найвідоміші приморські курорти – Бей-ов-Айлендз (Затока Островів), Нельсон, Фіордленд (дайвінґ); розвивається інфраструктура на островах Ніуе, Кука, Токелау, Кермадек.