Висновки

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та обґрунтування методологічних положень формування і розвитку туристичних кластерів у рекреаційно-туристичній сфері Закарпатської області. Результати дослідження є підставою для таких висновків: 1. У дисертаційній роботі удосконалено поняттєво-термінологічний апарат досліджуваної проблеми, проведено аналіз трактувань дефініції кластера та схожих до нього утворень, що дозволило систематизувати та простежити еволюцію розвитку кластерної концепції та порівняти ознаки тих, чи інших інтеграційних утворень, узагальнено зарубіжний досвід з розвитку кластерних утворень та наведено основні характерні риси кластерів, комбінації яких тією чи іншою мірою властиві кожному з них. Проаналізовано можливості різноманітних методик щодо дослідження формування туристичних кластерів. У процесі дослідження виявлено якісні та кількісні характеристики регіону, які забезпечують умови для створення кластера: стратегія, структура і конкуренція; умови для факторів виробництва; стан попиту; споріднені й підтримуючі галузі. 2. Запропонована динамічна модель розвитку рекреаційної системи, яка полягає у мінімізації сумарних приведених затрат. Застосування різних методів для дослідження функціонування рекреаційно-туристичного кластера, дасть змогу приймати ефективні управлінські рішення щодо забезпечення його розвитку і прибутковості, а також позитивного економічного та соціального впливу на регіон. На основі узагальнення різноманітних факторів формування та розвитку туристичних кластерів, виділено позитивні та негативні фактори стосовно Закарпатської області, а саме: позитивні – наявність природних ресурсів, психологічна готовність підприємців до кооперації, розвинена мережа малого і середнього бізнесу (МСБ); негативні, що стримують формування кластерних структур у регіоні є, на нашу думку, нерозвинена інфраструктура, неадекватність освітніх та науково-дослідних програм потребам економіки, відсутність необхідних зв’язків між освітою, наукою та закладами сфери послуг, середня якість бізнес-середовища, високий рівень корупції та тіньової економіки у сфері туризму 3. Особливістю кластера є доволі широкий спектр діяльності господарських структур, які входять до його складу, що створює труднощі при обліку та оцінці результатів функціонування як кластера, так і окремих його учасників. Аналіз розвитку рекреаційно-туристичної сфери Закарпатської області протягом 2000-2008 рр. показав значне коливання показників діяльності туризму та рекреації, які не дають підстав для чіткого визначення тенденції. У процесі дослідження виокремлено основні проблеми в інноваційній політиці розвитку кластерних структур у Закарпатській області та запропоновано використання субконтрактингу та аутсорсингу як основних форм взаємодії між партнерами кластера. Впровадження таких форм у діяльність кластера на зразок діяльності західних аналогічних утворень, на думку автора, сприяло б покращенню взаємовідносин учасниками кластера та налагоджували б механізм такої кооперації.  4. В роботі визначені правові проблеми, які на сьогодні існують в процесі формування кластерів в рекреаційно-туристичному комплексі. До них належать: невідповідність окремих положень Закону “Про туризм” та інших нормативно-правових актів, які регулюють туристичну діяльність, сучасному міжнародному законодавству в сфері туризму; недостатній рівень державної підтримки і протекціонізму у сфері регулювання внутрішнього (соціального) та виїзного туризму (відсутність пільг на ПДВ, податку на прибуток, на майно тощо). На підставі системного аналізу правових актів, що регламентують правовідносини в сфері туризму, пропонуємо удосконалити “Лісовий кодекс України”, “Кодекс України про надра” та запровадити єдиний “Туристичний кодекс України”, який би передбачав всі аспекти діяльності в сфері рекреації та туризму.  5. З метою покращення подання інформації національного та регіональних статистичних органів слід звернути увагу на розробку на національному рівні: національного державного спостереження з метою обліку видів діяльності туристичного спрямування; на регіональному рівні: форм та регіонального державного статистичного спостереження, які характеризують особливості та специфіку регіону; статистичний облік більш широкої структури видів економічної діяльності економіки регіону. Нова редакція класифікації NACE (Rev.2) передбачає нові секції, розділи та класи видів економічної діяльності. З метою ефективної співпраці світових, європейських та національних класифікацій пропонується активно впроваджувати відповідні зміни у статистичні органи обліку інформації.  6. На основі стратегічних цілей та орієнтирів у дисертаційній роботі розроблено сценарії перспектив розвитку туристичних потоків, у тому числі й іноземних, та фінансово-економічних показників діяльності туристичних організацій Закарпаття, а також виробництва основних видів сільськогосподарської продукції за трьома варіантами, а саме: оптимістичним, помірним, песимістичним на періоди 2008-2012 рр., 2013-2015 рр. та 2016-2020 рр. У розрізі природноекономічних зон області визначено систему наявних та можливих ресурсів туристичного кластера та проаналізовано можливості їх використання. До ключових ресурсів ми відносимо рекреаційно-туристичні ресурси регіону, а також допоміжні ресурси, які забезпечуватимуть ефективну діяльність туристичного кластера: інформаційні, маркетингові, інноваційні, фінансові, людські (кадрові), природнокліматичні, адміністративні/законодавчі, інституціональні, рекреаційно-туристичні.