1.5. Механізм ринкового регулювання розвитку національної економіки

Сучасний ринок - це організована й збалансована система обігу факторів виробництва і його результатів. Високорозвинений ринок неможливий без планового керування його розвитком. Ринковий механізм у першу чергу забезпечує взаємозв'язок формування попиту й реалізації його пропозицій. Дослідження ринку - джерело необхідної інформації для вибору напрямків регулюючого впливу держави. От чому з'ясування сутності поняття «ринок» має принципове значення.

Незадовільні підсумки економічних перетворень практично на всій території СНД переконливо показали актуальність чіткого теоретичного подання про зміст економічних процесів, що наступили після розвалу адміністративно-командної системи керування, називаних ринковими. Насамперед необхідно відзначити, що постсоціалістичний період неможливо повною мірою віднести до ринкового, хоча планово-директивні його ознаки були вже втрачені.

Розмаїтість дефініцій ринку викликає й розмаїтість визначень ринкових відносин і ринкової економіки. Однак, ознаки ринкової економіки проявляються через господарський механізм, що власне кажучи є способом вираження відносин власності. У свою чергу ринковий господарський механізм - це апарат впливу на економічні процеси через ринкові вартісні категорії, які проявляються в конкретних формах регулювання виробництва. Останні визначають організаційну структуру господарського механізму, однак, самі по собі не є його елементами, а лише утворять своєрідну оболонку й характеризують його зміст. Вони відбивають різні сторони управлінської діяльності, підкоряючись внутрішнім закономірностям залежно від прийнятої економічної ідеології. Ринок - це багатогранне поняття, що втілює в собі всю складність економічних відносин. Ринок - це насамперед обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва й обігу. Така точка зору найбільше повно відображає сутність ринкового процесу, особливо в країнах з перехідною економікою. Ринок - центральна категорія будь-якого господарського механізму, в основі якого лежить обмін продуктами праці. Визначальної в цьому обміні виступає товар. Обмін в умовах товарного виробництва відбувається за допомогою грошей, які також виступають як товар. Таким чином, ринок як сукупність товарно-грошових відносин, - це свого роду обіг факторів виробництва і його результатів. Якість цього обігу залежить від механізму його здійснення. Високорозвинений ринок неможливий без планового управління розвитку як окремих елементів національного господарства, так і ринкової економіки в цілому. Ринок динамічний і постійно розвивається.

Аналіз стану національного ринку має фундаментальне значення у визначенні перспектив розвитку виробництва й вибору тактичних прийомів її реалізації. Ринки прагнуть до рівноваги попиту та пропозиції. Така рівновага виступає як тенденція. Досягнута рівновага на ринку - стан не статичне, а піддано постійним збурюванням. Динаміка ринкової рівноваги попиту та пропозиції є кон'юнктура ринку. Стійкість економіки багато в чому залежить від ясного подання про особливості обігу товару й специфіки прояву застосовуваного господарського механізму. Аналіз ринку - необхідна умова господарської практики на всіх її рівнях. У реальній дійсності господарський механізм втілюється в конкретних формах керування, організації й стимулювання економіки.

Аналіз ринку товарної продукції припускає своїм результатом короткостроковий (або кон'юнктурний), середньостроковий (до 5 років) і довгостроковий (15-20 років) прогнози.. Кон'юнктурний прогноз в оцінці макропроцесів звичайно не перевищує період в 1,5 року, тому що для ринку характерні швидкі зміни ситуації й більше тривалий прогноз виявляється малодостовірним. При формуванні більше тривалих прогнозів, як правило, зневажають багатьма тимчасовими, випадковими, сезонними факторами, у той час як при кон'юнктурному прогнозі вони мають важливе значення.

Середньострокові й довгострокові прогнози звичайно показують найбільш загальні усереднені поза циклічними коливаннями тенденції зміни попиту, пропозиції й ціни. У кожному разі при вивченні ринку варто враховувати його стійкість, невизначеність по своєму загальному стані. Нестійкість і невизначеність ринку є наслідком протиріччя між инерционностью й динамічністю ринку. Инерционность ринку, як правило, залежить від часу експлуатації основних фондів і тривалості виробничого процесу. Вона породжує часовий лаг - деяке запізнювання між періодом ухвалення рішення і його здійсненням. У результаті відбувається деяке запізнювання в зміні економічних показників. Динамічність ринку проявляється через вплив науково-технічного прогресу на технологію й появу нових товарів, а також зміна зовнішнього середовища. Любою прогноз тенденцій розвитку ринку ефективний. Досвід закордонних фірм показує, що прибуток, одержуваний у результаті використання інформації про стан ринку, у багато разів перевищує витрати на його проведення. Вона дозволяє скласти правильне уявлення про можливості виробника на конкретному ринку й для наступної орієнтації виробництва на випуск тих товарів, які знайдуть свого споживача.

В умовах науково-технічного прогресу, що бурхливо розвивається, і загострення конкурентної боротьби за ринки збуту завдання проведення кон'юнктурного аналізу ринку складається в наданні виробникові такої інформації, що дозволила б йому правильно визначити номенклатуру продукції й щонайкраще організувати її випуск. Недооцінка цього може привести до банкрутства, якщо продукція, на виробництво якої витрачені більші засоби, не знайде свого споживача.

Залежно від можливостей підприємства вивчення ринку виробляється постійно або періодично. Основне завдання дослідження ринку - це знаходження потенційних покупців й аналіз умов реалізації тих товарів, які виробляються або будуть вироблятися.

Вивчення ринку вимагає обліку важливих передумов. По-перше, варто враховувати загальний взаємозв'язок явищ економічного життя, тому вивчати ринок не треба у відриві від інших важливих економічних процесів і зв'язку із зовнішнім середовищем. По-друге, тенденції розвитку одного ринку не прийнятні для іншого, тому що деякі виробництва можуть бурхливо розвиватися навіть в умовах загального спаду економіки або господарської кризи, а технологічно відсталого виробництва перебувати в депресії навіть у період економічного підйому. По-третє, оцінка перспектив виробництва повинна базуватися на можливості пристосування товару до мінливого попиту, у противному випадку на ринку буде спостерігатися розрив між попитом та пропозицією. І нарешті, по-четверте, ринок не слід ототожнювати з торгівлею як такий. Ринок - це особлива економічна категорія, а торгівля - галузь економіки. Це розходження має принципове значення, тому що нерідко аналіз ринку зводиться до аналізу розвитку торговельно-збутової мережі, у результаті чого, вона штучно погоджується з дослідженням виробництва й споживання.

Вивчення характеру ринку охоплює встановлення його границь й обсягів. Кількісні і якісні характеристики товарних ринків використаються для визначення частки господарюючого суб'єкта на товарних ринках. Однак таке положення не є статичним, а постійно міняється зі зміною стану ринку.

Вивчення ринку дає виробникові необхідну інформацію для прийняття необхідного управлінського рішення. Воно дозволяє привести у відповідність можливості виробника й запити споживачів.

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

УЗГОДЖЕННЯ

Вирішальним чиником успіху виробника є відповідність його можливостей запитам споживачів. Оцінивши свої можливості й виявивши запити споживачів, виробник повинен відповідним чином орієнтувати новий товар, забезпечити його випуск, установивши ціну й довести до споживача. Ринкове дослідження повинне показати, якою мірою даний товар у стані задовольнити потреби споживачів. Зіставлення товарів між собою дозволяє визначити рівень їхньої конкурентноздатності.