- •2. Місце курсу в загальноосвітньому процесі
- •3. Вимоги до рівня засвоєння змісту курсу
- •6. Завдання для самостійної роботи:
- •7. Завдання для індивідуальної роботи
- •8. Завдання для проведення практичних і семінарських занять:
- •1. Національна економіка: загальне і особливе
- •2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •Характеристика економічного потенціалу
- •Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •6. Функціонування інфраструктури національної економіки.
- •Державність та державне управління економікою
- •8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок.
- •9. Структурна перебудова національної економіки.
- •10. Програмування і прогнозування національної економіки.
- •Інституціональні форми інтеграції у світове господарство.
- •1. Національна економіка: загальне і особливе
- •Національна економіка як соціально-економічна система країни
- •Національна економіка: мета і результати
- •1.3. Особливості національної економіки
- •1.4. Національна економіка як об'єкт державного регулювання.
- •1.5. Механізм ринкового регулювання розвитку національної економіки
- •2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1.Теоретичні погляди на характер, засоби, типи розвитку національної економіки
- •2.2. Фундаментальні положення державного регулювання національної економіки
- •2.3. Схеми суспільного відтворення
- •1.4. Основні типи економічних систем та механізми їх регулювання
- •Переваги:
- •Недоліки
- •Переваги
- •Недоліки
- •Характерні риси змішаної системи управління
- •Моделі державного регулювання економіки
- •3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки.
- •3.1. Теорія суспільного добробуту.
- •Елементи якісної неоднорідності національних ринків.
- •3.3. Взаємозв'язки приросту добробуту споживачів і рівня якості благ
- •Взаємозв'язки приросту вигоди виробників і рівня якості благ.
- •Економічні функції держави в забезпеченні суспільного добробуту.
- •3.6. Кругообіг благ і ресурсів, доходів і видатків в національній економіці.
- •3.7. Національні економічні інтереси
- •3.8. Соціально-економічні індикатори рівня життя населення
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу.
- •4.1.Система потенціалів національної економіки та її види.
- •4.2. Національне багатство країни.
- •5. Інституціональні чинники розвитку національної економіки.
- •5.1. Об'єкти й суб'єкти національного господарювання
- •5.2. Державний сектор економіки
- •Реальний сектор економіки
- •5.4. Домашнє господарство в національній економіці
- •5.5. Функції держави і форми державного впливу на національну економіку
- •Сутність і об’єктивна необхідність державного регулювання національної економіки
- •Загальна класифікація методів державного впливу на економіку
- •5.7. Методи державного управління національною економікою.
- •5.8. Організація державного регулювання національної економіки
- •6.2. Бюджет і міжбюджетні відносини.
- •1. Умови формування державного бюджету.
- •6.3.Податки і податкова система.
- •6.4.Фінансові ринки і фонди в національній економіці.
- •6.5.Національний інвестиційний ринок.
- •Тема 7. Державність та державне управління економікою.
- •7.1.Включення держави в економічний процес.
- •7.2. Розробки концепції і основних напрямків розвитку країни
- •7.3. Прямі і непрямі (побічні) методи державного регулювання економіки.
- •Види регулювання цін
- •7.4.Індикативне планування національної економіки.
- •7.5.Кон’юнктура національної ринкової економіки.
- •Нормативні значення коефіцієнта господарської
- •Залежність попиту на автомобілі від рівня доходів Попит
- •7.6.Основні характеристики і якості економічних циклів.
- •8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •8.1. Демократичний устрій як основа трансформації національної економіки
- •8.2. Особливості становлення ринкових відносин і економічного порядку в Україні.
- •8.3. Сучасна ринкова економічна система України
- •Тема 9. Структурна перебудова національної економіки
- •9.1.Склад і структура національної економіки.
- •9.2. Структурні зрушення національної економіки
- •9.4 Методика розрахунку очікуваних темпів зростання внп і чнп
- •9.5. Збалансованість національної економіки.
- •9.5. Інвестиційна складова розвитку національної економіки
- •Тема 10. Програмування та прогнозування національної економіки.
- •Прогнозування планування в системі управління національною економікою.
- •Методологія прогнозування і макроекономічного планування.
- •Методи прогнозування і макроекономічного планування.
- •Соціально-економічні та науково-технічні програми розвитку національної економіки.
- •Прогнозування і державне регулювання обсягу і структури промислового виробництва.
- •Прогнозування і планування соціального розвитку і життєвого рівня населення.
- •Прогнозування і планування трудових ресурсів і зайнятості населення
- •Прогнозування і планування нтп і інноваційного діяльності.
- •Прогнозування і планування інвестицій.
- •Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці
- •11.1.Економічне зростання і розвиток як категорії національної економіки
- •11.2.Національна економіка і відтворення. Основні моделі розвитку національної економіки
- •11.3.Ефективність національної економіки.
- •Тема 12. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство.
- •Національна економіка як об’єкт світової економічної системи.
- •12.2. Особливості міжнародних економічних зв’язків України
- •12.3. Зовнішньоекономічна та зовнішньоторговельна політика держави
- •12.4. Регулювання міжнародних інвестиційних процесів.
- •12.5. Баланс зовнішньоекономічних зв’язків держави.
1.5. Механізм ринкового регулювання розвитку національної економіки
Сучасний ринок - це організована й збалансована система обігу факторів виробництва і його результатів. Високорозвинений ринок неможливий без планового керування його розвитком. Ринковий механізм у першу чергу забезпечує взаємозв'язок формування попиту й реалізації його пропозицій. Дослідження ринку - джерело необхідної інформації для вибору напрямків регулюючого впливу держави. От чому з'ясування сутності поняття «ринок» має принципове значення.
Незадовільні підсумки економічних перетворень практично на всій території СНД переконливо показали актуальність чіткого теоретичного подання про зміст економічних процесів, що наступили після розвалу адміністративно-командної системи керування, називаних ринковими. Насамперед необхідно відзначити, що постсоціалістичний період неможливо повною мірою віднести до ринкового, хоча планово-директивні його ознаки були вже втрачені.
Розмаїтість дефініцій ринку викликає й розмаїтість визначень ринкових відносин і ринкової економіки. Однак, ознаки ринкової економіки проявляються через господарський механізм, що власне кажучи є способом вираження відносин власності. У свою чергу ринковий господарський механізм - це апарат впливу на економічні процеси через ринкові вартісні категорії, які проявляються в конкретних формах регулювання виробництва. Останні визначають організаційну структуру господарського механізму, однак, самі по собі не є його елементами, а лише утворять своєрідну оболонку й характеризують його зміст. Вони відбивають різні сторони управлінської діяльності, підкоряючись внутрішнім закономірностям залежно від прийнятої економічної ідеології. Ринок - це багатогранне поняття, що втілює в собі всю складність економічних відносин. Ринок - це насамперед обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва й обігу. Така точка зору найбільше повно відображає сутність ринкового процесу, особливо в країнах з перехідною економікою. Ринок - центральна категорія будь-якого господарського механізму, в основі якого лежить обмін продуктами праці. Визначальної в цьому обміні виступає товар. Обмін в умовах товарного виробництва відбувається за допомогою грошей, які також виступають як товар. Таким чином, ринок як сукупність товарно-грошових відносин, - це свого роду обіг факторів виробництва і його результатів. Якість цього обігу залежить від механізму його здійснення. Високорозвинений ринок неможливий без планового управління розвитку як окремих елементів національного господарства, так і ринкової економіки в цілому. Ринок динамічний і постійно розвивається.
Аналіз стану національного ринку має фундаментальне значення у визначенні перспектив розвитку виробництва й вибору тактичних прийомів її реалізації. Ринки прагнуть до рівноваги попиту та пропозиції. Така рівновага виступає як тенденція. Досягнута рівновага на ринку - стан не статичне, а піддано постійним збурюванням. Динаміка ринкової рівноваги попиту та пропозиції є кон'юнктура ринку. Стійкість економіки багато в чому залежить від ясного подання про особливості обігу товару й специфіки прояву застосовуваного господарського механізму. Аналіз ринку - необхідна умова господарської практики на всіх її рівнях. У реальній дійсності господарський механізм втілюється в конкретних формах керування, організації й стимулювання економіки.
Аналіз ринку товарної продукції припускає своїм результатом короткостроковий (або кон'юнктурний), середньостроковий (до 5 років) і довгостроковий (15-20 років) прогнози.. Кон'юнктурний прогноз в оцінці макропроцесів звичайно не перевищує період в 1,5 року, тому що для ринку характерні швидкі зміни ситуації й більше тривалий прогноз виявляється малодостовірним. При формуванні більше тривалих прогнозів, як правило, зневажають багатьма тимчасовими, випадковими, сезонними факторами, у той час як при кон'юнктурному прогнозі вони мають важливе значення.
Середньострокові й довгострокові прогнози звичайно показують найбільш загальні усереднені поза циклічними коливаннями тенденції зміни попиту, пропозиції й ціни. У кожному разі при вивченні ринку варто враховувати його стійкість, невизначеність по своєму загальному стані. Нестійкість і невизначеність ринку є наслідком протиріччя між инерционностью й динамічністю ринку. Инерционность ринку, як правило, залежить від часу експлуатації основних фондів і тривалості виробничого процесу. Вона породжує часовий лаг - деяке запізнювання між періодом ухвалення рішення і його здійсненням. У результаті відбувається деяке запізнювання в зміні економічних показників. Динамічність ринку проявляється через вплив науково-технічного прогресу на технологію й появу нових товарів, а також зміна зовнішнього середовища. Любою прогноз тенденцій розвитку ринку ефективний. Досвід закордонних фірм показує, що прибуток, одержуваний у результаті використання інформації про стан ринку, у багато разів перевищує витрати на його проведення. Вона дозволяє скласти правильне уявлення про можливості виробника на конкретному ринку й для наступної орієнтації виробництва на випуск тих товарів, які знайдуть свого споживача.
В умовах науково-технічного прогресу, що бурхливо розвивається, і загострення конкурентної боротьби за ринки збуту завдання проведення кон'юнктурного аналізу ринку складається в наданні виробникові такої інформації, що дозволила б йому правильно визначити номенклатуру продукції й щонайкраще організувати її випуск. Недооцінка цього може привести до банкрутства, якщо продукція, на виробництво якої витрачені більші засоби, не знайде свого споживача.
Залежно від можливостей підприємства вивчення ринку виробляється постійно або періодично. Основне завдання дослідження ринку - це знаходження потенційних покупців й аналіз умов реалізації тих товарів, які виробляються або будуть вироблятися.
Вивчення ринку вимагає обліку важливих передумов. По-перше, варто враховувати загальний взаємозв'язок явищ економічного життя, тому вивчати ринок не треба у відриві від інших важливих економічних процесів і зв'язку із зовнішнім середовищем. По-друге, тенденції розвитку одного ринку не прийнятні для іншого, тому що деякі виробництва можуть бурхливо розвиватися навіть в умовах загального спаду економіки або господарської кризи, а технологічно відсталого виробництва перебувати в депресії навіть у період економічного підйому. По-третє, оцінка перспектив виробництва повинна базуватися на можливості пристосування товару до мінливого попиту, у противному випадку на ринку буде спостерігатися розрив між попитом та пропозицією. І нарешті, по-четверте, ринок не слід ототожнювати з торгівлею як такий. Ринок - це особлива економічна категорія, а торгівля - галузь економіки. Це розходження має принципове значення, тому що нерідко аналіз ринку зводиться до аналізу розвитку торговельно-збутової мережі, у результаті чого, вона штучно погоджується з дослідженням виробництва й споживання.
Вивчення характеру ринку охоплює встановлення його границь й обсягів. Кількісні і якісні характеристики товарних ринків використаються для визначення частки господарюючого суб'єкта на товарних ринках. Однак таке положення не є статичним, а постійно міняється зі зміною стану ринку.
Вивчення ринку дає виробникові необхідну інформацію для прийняття необхідного управлінського рішення. Воно дозволяє привести у відповідність можливості виробника й запити споживачів.
ЗОВНІШНЄ
СЕРЕДОВИЩЕ
УЗГОДЖЕННЯ
Вирішальним чиником успіху виробника є відповідність його можливостей запитам споживачів. Оцінивши свої можливості й виявивши запити споживачів, виробник повинен відповідним чином орієнтувати новий товар, забезпечити його випуск, установивши ціну й довести до споживача. Ринкове дослідження повинне показати, якою мірою даний товар у стані задовольнити потреби споживачів. Зіставлення товарів між собою дозволяє визначити рівень їхньої конкурентноздатності.