4.2. Обґрунтування проекту лісових культур для лісокультурної площі №2 – ділянка, що вийшла із-під тимчасового с/г користування

Суцільний обробіток грунту застосовують на площах, які не були під лісом, або після розкорчовування. На задернілих ділянках грунт обробляють за системою чорного пару, а на ділянках, де не­має бур'янів, і на площах, які вийшли з-під сільськогосподарського користування, — за системою зяблевого обробітку. Для оранки грунту використовують навісні (ПЛН-3-35, ПЛН-4-35) і напівна-вісні (ПЛН-5-35) плуги. Під час обробітку грунту не слід переміщу­вати на поверхню елювіальний горизонт, оскільки це призведе до збіднення родючого шару грунту, утворенню корки після дощів, яка погіршуватиме повітрообмін і надходження у грунт атмосфер­них опадів.

Спосіб закладання культур обираємо садіння сіянців з метою поліп­шення перенесення несприятливих погодних умов, підвищення здатності конкурувати з трав'яною рослинністю.

В даному випадку на ділянці застосовуємо суцільний обробіток грунту за системою зяблевого обробітку, яка включає лущення (ЛХТ-55, ЛГД-10А), яке проводить­ся водночас або безпосередньо після збирання врожаю сільсько­господарських культур, і глибоку оранку (МТЗ-80, ПЛН-3-35), після пророщування бу­р'янів (через 10-12 днів). У районах достатнього зволоження лу­щення проводять на глибину 4-5, а в посушливих — на 7-8 см а одночасним боронуванням.

Ділянка яку ми заліснюємо є ділянкою, що вийшла із-під с/г користування, тип лісорослинних умов – С₂, то для заліснення використаємо, в якості головної породи, сосну звичайну.

При підборі головних порід керуємося біологічними особливостями деревних порід та умовами місцезростання. Дані умови місцезростання є оптимальними для вирощування сосни звичайної та дуба звичайного. В таких умовах сосна росте за І^а та І^в бонітетами. Важливе значення має і те, що в даному районі господарськоцінними є обидві породи, тому ми створюємо мішане насадження. При цьому використовуємо рядове розміщення порід. В даному випадку використовуємо кулісне чергування рядів. Поєднуючи хвойну і листяну породу ми сприяємо швидшому розкладанню органічного опаду. Крім цього вводимо буферну породу ─ липу дрібнолисту. В органічному опаді липи багато азоту, калію, кальцію та фосфору, а також він має нейтральну реакцію. Дані компоненти підвищують вміст поживних речовин у верхніх горизонтах грунту. В наслідок цього хімічна родючість грунту підвищується, посилюється енергія росту та продуктивність насаджень. Липа буде виконувати підгонну роль для обох порід, хоча потрібно вчасно проводити рубки догляду, щоб не допустити пригнічення дуба.

Врахувавши всі вище згадані особливості можна скласти таку схему змішування порід:

С-С-С-С-

С-С-С-С-

С-С-С-С-

Лп-Лп-Лп-Лп-

Д-Д-Д-Д-

Лп-ЛпЛп-Лп

За даної схеми змішування породи не будуть конкурувати між собою.

Для даної ділянки приймаємо схему розміщення 2,0 х 0,75м. При даній схемі розміщення забезпечиться нормальна густота деревостану та не буде між рослинами боротьби за життєвий простір. Густота культур при даній схемі розміщення буде становити 6667 шт/га.

Для недопущення пригнічення молодих культур трав’янистою рослинністю необхідно своєчасно проводити догляд за ними. Розпушування грунту в міжряддях поліпшує обмін повітря і поглинання атмосферних опадів і сприяє розкладанню органічних залишків.

Приводимо 11- ти кратний механізований догляд, та 10-ти кратний ручний догляд.

Для недопущення зниження повноти насадження в майбутньому необхідно проводити доповнення лісових культур. Найкраще доповнення проводити весною наступного року. Весною загиблі рослини добре помітні так як вони не розпочинають свій вегетаційний розвиток. Крім цього весною висаджені сіянці краще приживаються . Осіннє доповнення є менш ефективним так як висаджені сіянці не встигають прижитись до настання морозів.

Доповнення проводимо вручну за допомогою меча Колесова. Доповнення плануємо в розмірі 20%.