17.Типи, вирішувані задачі та склад бкз.

Побудова автоматизованих комплексів засновано на використанні бортовий ЕОМ. Справа в тім, що рішення кола задач, що розширюється, що коштують перед бортовою апаратурою радіозв'язку, стало неможливим без використання високопродуктивної ЕОМ через швидкий ріст загального парку ЛА, появи наземних автоматизованих систем керування, збільшення темпу обміну й обсягу інформації, переданої по каналах повітряного радіозв'язку, підвищення вимог до вірогідності доведення інформації, необхідної попередньої її обробки на борті ЛА до видачі кінцевим споживачам.

Застосування ЕОМ у комплексі зв'язку відкриває ряд нових можливостей у розвитку авіаційного радіозв'язку. Завдяки програмним методам реалізації алгоритмів роботи з'являється можливість рішення актуальної задачі створення універсального багатофункціонального радиосвязного комплексу, що забезпечує рішення широкого кола задач і придатної для установки на різні об'єкти.

Використання ЕОМ у комплексі зв'язку дозволяє по-новому вирішити цілий ряд задач, у тому числі задачі керування засобами зв'язку. З огляду на кількісний ріст складу апаратури, розширення кола розв'язуваних функціональних задач, а також специфіку умов роботи екіпажа ЛА, потрібно максимально можлива автоматизація процесів організації трактів радіообміну з метою розвантаження екіпажа від численних операцій, зв'язаних з керуванням.

Алгоритм і структура системи керування апаратурою комплексу повинні відповідати наступним вимогам:

- мінімум завантаження екіпажа функціями керування;

- простота і зручності в керуванні;

- висока надійність трактів керування;

- мінімум маси і габаритів апаратури.

При цьому бортовий обчислювач (бортовий ЕОМ комплекс) буде центральною інформаційною і керуючою ланкою, що забезпечує взаємодію із суміжними бортовими системами (бортовий РЭК), керування апаратурою передачі даних (АПД) і каналообразуюxt. апаратурою з метою реалізації алгоритму обміну інформацією, прийнятого в мережі.

В иходячи з вище сказаного, до складу автоматизованого комплексу зв'язку крім ЕОМ повинні входити - каналообразующая апаратура й апаратура передачі даних, - пульт керування, - пристрою сполучення, - відтворення і відображення інформації (мал. 2.1. ).

Каналообразующая апаратура - служить для передачі і прийому радіосигналів і містить у собі: антенну систему і радіостанції, різних діапазонів частот. Вона виконує функції посилення, перетворення, модуляції і демодуляції сигналів. Каналообразующая апаратура повинна забезпечувати роботу комплексу одночасно в двох режимах: передачі даних (обмін шифрованою інформацією) і телефонний зв'язок. Джерелами і споживачами цифрової інформації в більшості випадків є обчислювальні системи суміжних бортових РЭК.

Телефонний зв'язок припускає використання уніфікованого каналу, тобто мовна інформація передається в цифровій формі. Тому перш ніж телефонне повідомлення надійде на гарнітуру льотчика, воно повинно бути перетворене з цифрової в аналогову форму. Для цього в складі каналообразуючей апаратурі передбачений пристрій перетворення мовні повідомлення в цифрову форму при їхній передачі, і навпаки при прийомі.

Окінечна апаратура передачі даних призначена для обробки переданої і прийнятої цифрової інформації. У ній здійснюється формування кодограмм і помехоустойчиве кодування і декодування сигналів.

Пристрій відображення інформації призначено для відображення стандартних команд на світловому табло, а пристрій відтворення дозволяє дублювати ці команди голосом, наприклад, за допомогою мовного інформатора.

Для керування роботою комплексу і введення необхідних даних в автоматизованому режимі служить ПУ.

Організація автономного й автоматизованого режиму роботи комплексу здійснює ЕОМ комплексу. Для цього на ЕОМ можуть покладатися наступні задачі керування роботою комплексу його елементів:

1. Аналіз заявок на передачу стандартних повідомлень і можливість їхнього виконання з урахуванням пріоритету повідомлень і стану комплексу;

2. Формування запитів даних від інших систем і комплексів БРЭО, необхідних для наступного включення їх у передані повідомлення;

3. Формування каналу передачі (формування ланцюгів передачі, вибору параметрів і режимів роботи апаратури і видачу на неї відповідних командних сигналів);

4. Визначення приймачем (споживачем) інформації, що утримується в прийнятих повідомленнях на підставі його адреси;

5. Організація циклів роботи комплексу;

6. Аналіз квитанцій на передані повідомлення й організація, якщо необхідно, повторних передач;

7. Контроль справності апаратури комплексу.

Організація автоматичного режиму роботи комплексу здійснюється тоді, коли джерелами і споживачами цифрової інформації є обчислення системи суміжних бортових РЭ комплексів. При цьому екіпаж цілком звільняється від функцій по керуванню апаратурою комплексу. Рішення цих задач покладається на бортову ЕОМ.

Функціонування комплексу в цьому режимі відбувається в такий спосіб. Сигнал даних, що надходить від того або іншого джерела інформації, що має прийняту в мережі стандартну структуру, після посилення і демодуляції в каналообразуючей апаратурі, декодована в апаратурі передачі даних у бортовий обчислювач. Бортовий обчислювач аналізує його службову адресну частину, визначає по номері стандартного повідомлення суміжний бортовий комплекс, якому призначена інформація, що утримується в повідомленні, і организовует видачу цієї інформації у відповідний комплекс. При організації передачі обчислювачем вибирається з відповідного комплексу необхідна інформація і формується структура повідомлення. Далі це повідомлення кодується в апаратурі передачі даних (у тому числі здійснюється помехоустойчиве кодування) і видається у відповідний радіоканал.

Прикладом такого автоматичного режиму служить передача на ПУ або взаємодіючий літак з борта ЛА своїх польотних даних. Передача польотних даних може здійснюватися або - у циклічному режимі (2/3 періоду часу, що задається темпом обміну інформацією), або - по командах запиту. При цьому необхідна інформація (курс, висота польоту й ін.) по сигналах з обчислювача, зчитується з пілотажно-навігаційного устаткування, формуються необхідні дані, що після кодування і формування кодограмми в АПД, модуляції і посилення в каналообразуючей апаратурі передаються відповідному кореспондентові.

Якщо передаються стандартні команди, що призначені екіпажеві літака, то такі команди після декодування передаються в пристрій відображення інформації (висвітлюються на індикаторі) і пристрої відтворення (відтворюється мовним інформатором).

Для організації автоматичного режиму в запам'ятовуючому пристрої бортового обчислювача зберігаються необхідні дані. Відповідно до закладеного алгоритму обчислювач здійснює керування апаратурою передачі даних і каналообразуючей апаратурою, перебудовуючи радіостанції й організувати передачу повідомлення відповідному абонентові.

Автоматизований режим відрізняється від автономного тільки тем, що ініціатором обміну є екіпаж ЛА (оператор). При цьому введення необхідної інформації здійснюється шляхом натискання відповідної кнопки. Всі інші операції (кодування, формування кодограмм і т.д. ) здійснює ЕОМ комплексу. Прикладом такого режиму може служити видача екіпажем автоматизованої квитанції на прийняту інформацію.