6.5 Джерела формування оборотних кошті

Виділяють:

1. Власні джерела форомування оборотних коштів – покривають мінімальну потребу в оборотних коштах, включаючи:

• статутний капітал;

• відрахування від прибутку;

• цільове надходження (з бюджету, з галузі);

• приріст ставок пасивів.

2. Банківське кредитування – для фінансування витрат, пов’язаних з купівлею; збільшенням дебіторської заборгованості; заборгованості податками і платежами. Сума кредиту є різницею між запланованою потребою в оборотних коштах і власними оборотними коштами.

3. Комерційний кредит – короткострокові зобов’язання підприємства за поставлені матеріли, послуги, товари, надаються лише втоварній формі.

6.6 Показники використання оборотних коштів та шляхи прискорення їх обертання

Відносять:

I. Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів:

Коефіцієнт реальної вартості ОБК

=

II. Швидкість обертання:

С –попередні залишки нормованих ОБК; тис. г.о.;

Р – Обсяг реалізованої продукції; тис. г.о.;

360 – тривалість періоду обертання; днів.

Приклад.

Розрахунок та аналіз показників:

№ З/П	Показники	Одиниця виміру			Відхилення від плану (+,-)
			планове	фактичне
1.	Обсяг реалізації	тис. г.о.	5580	6120	+540
2.	Середні залишки оборотних коштів	тис. г.о.	785	805	+20
3.	Одноденний обсяг реалізації продукції	тис. г.о.	15,5	17,0	+5
4.	Час обороту оборотних коштів	дні	50,6	47,3	-3,3

Аналізуючи планові і фактичні величини бачимо, що :

1. Фактичний час обертання оборотних коштів зменшився на 3,3 днів (47,3 – 50,6), що дозволило вивільнити 17 т.г.о. * 3,3 дні = 56,1 т.г.о.

2. Ефективність використання оборотних коштів характеризується коефіцієнтом обертання:

Кількість обертів збільшилось за рік 6120/805 – 5580/785 = 0,5 обертів.

3. Коефіцієнт завантаженості оборотних коштів:

Фактичне значення:

К з.ф. = 805/ 6120 = 13 коп. К з.п. = 785/5580 = 14 коп.

Це свідчить про підвищення ефективності використання ОБК .

3. Коефіцієнт ефективності ОБК та рентабельності:

Покращення використання оборотних коштів досягається за рахунок скорочення:

• витрат на товарно - матеріальні цінності;

• на незавершене виробництво;

• на тривалості виробничого циклу;

• тривалості сфери обігу.

Виділяють:

• абсолютне (пряме) скорочення;

• відносне вивільнення оборотних коштів.

Приклад.

Виручка від реалізації товару (Р) – 250 млн. грн.;

Середня сума ОБК (С) – 2,5 млн г.о.

Визначити коефіцієнт обертання та коефіцієнт завантаження ОБК.

Розв’язок:

1)

2)

3)