- •1. Предмет цивільного права.
- •3. Принципи цивільного права.
- •4. Функції та система цивільного права.
- •5. Поняття та види джерел цивільного права.
- •6. Акти цивільного законодавства та їх дія у часі, просторі та за колом осіб.
- •7. Аналогія закону та аналогія права.
- •8. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.
- •10. Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •11. Цивільна дієздатність фізичної особи та її зміст.
- •12. Часткова цивільна дієздатність.
- •13. Неповна цивільна дієздатність. Надання повної цивільної дієздатності фізичній особі, яка не досягла вісімнадцяти років.
- •111.Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •14. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •15. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •16. Опіка і піклування.
- •17. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •18. Оголошення фізичної особи померлою.
- •19. Фізична особа як підприємець.
- •20. Поняття юридичної особи та її ознаки.
- •21.Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
- •22.Індивідуалізація юридичних осіб.
- •23.Створення юридичних осіб приватного права.
- •Порядок образования юридического лица
- •24. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи приватного права. Органи юридичної особи.
- •25.Філії та представництва юридичної особи.
- •26. Припинення юридичної особи з правонаступництвом.
- •27. Припинення юридичної особи без правонаступництва.
- •28. Господарські товариства та їх форми.
- •31. Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •32. Товариство з додатковою відповідальністю.
- •33. Акціонерне товариство.
- •34. Виробничий кооператив.
- •35. Загальна характеристика непідприємницьких товариств і установ.
- •36. Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •37. Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •38. Речі та їх класифікація.
- •39.Гроші і валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •40. Поняття цінних паперів як об’єктів цивільних прав. Класифікація цінних паперів.
- •41. Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.
- •42. Поняття правочину та його ознаки. Класифікації правочинів.
- •43. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
- •44. Форма правочину. Державна реєстрація правочинів.
- •45. Тлумачення правочину. Відмова від правочину.
- •46. Поняття та види недійсних правочинів.
- •47.Правові наслідки недійсності правочину.
- •48. Поняття та види представництва.
- •49. Довіреність (поняття, види, форма, строк).
- •50. Припинення представництва за довіреністю.
- •51. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень. Передоручення.
- •52. Поняття, засади та межі здійснення суб’єктивних цивільних прав.
- •55. Захист цивільних прав та інтересів юрисдикційними органами.
- •56. Самозахист цивільних прав.
- •57. Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.
- •58. Види цивільно-правової відповідальності.
- •59. Умови цивільно-правової відповідальності.
- •61. Поняття строку та терміну. Види строків. Порядок їх обчислення.
- •62. Поняття позовної давності та межі її застосування.
- •63. Строки позовної давності. Зміна тривалості позовної давності.
- •64. Початок перебігу позовної давності.
- •65. Зупинення та переривання перебігу позовної давності.
- •66. Наслідки спливу позовної давності.
- •68. Загальна характеристика речового права.
- •69. Поняття права власності. Право власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •70. Суб’єкти і об’єкти права власності.
- •71. Зміст права власності. Здійснення права власності.
- •72. Право власності на земельну ділянку. Самочинне будівництво.
- •73. Право власності на житло.
- •74. Обов’язки власника та обмеження його прав.
- •76. Загальні та спеціальні підстави набуття права власності.
- •77. Момент виникнення права власності у набувача майна за договором.
- •78. Підстави припинення права власності.
- •80. Загальна характеристика та види права спільної власності.
- •81. Право спільної часткової власності.
- •82. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.
- •83. Поділ майна, що є у спільній частковій власності, та виділ з нього частки.
- •84 Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
- •85. Право спільної сумісної власності.
- •86. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ з нього частки.
- •87. Цивільно-правові засоби захисту права власності.
- •88. Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
- •1.Недобросовестный
- •2. Добросовестный
- •89. Право на захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння (негаторний позов).
- •90. Поняття і види спадкування. Склад спадщини.
- •91.Відкриття спадщини. Час і місце відкриття спадщини.
- •92. Спадкоємці. Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •94. Форма заповіту. Порядок посвідчення заповіту.
- •95. Скасування і зміна заповіту. Визнання заповіту недійсним.
- •96. Права заповідача. Заповідальний відказ.
- •97. Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •98. Заповіт з умовою. Заповіт подружжя.
- •99. Виконання заповіту. Повноваження виконавця заповіту.
- •100. Черговість спадкування за законом.
- •101. Прийняття спадщини. Строк прийняття спадщини та наслідки його пропущення.
- •102. Відмова від прийняття спадщини: поняття та правові наслідки. Відумерлість спадщини.
- •103. Спадковий договір.
- •104. Поняття права інтелектуальної власності та його співвідношення з правом власності.
- •105. Суб’єкти та об’єкти авторського права.
- •1.Объектами авторского права являются произведения, а именно:
- •2.Авторское право не распространяется на идеи, процессы, методы деятельности или математические концепции.
- •106.Особисті та майнові права авторів. Строки чинності авторських майнових прав, правові наслідки їх закінчення.
- •107.Загальна характеристика суміжних прав. Суб’єкти та об’єкти суміжних прав.
- •108.Поняття, суб’єкти та об’єкти патентного права.
- •109.Охоронні документи на об’єкти патентного права, права та обов’язки, що випливають з них.
- •110.Право інтелектуальної власності на комерційне найменування та географічне зазначення.
- •111 За 13 вопросом.
1. Предмет цивільного права.
ГП - это сис-ма правовых норм, которые регулируют имущ. От нош. по владения, пользования и распоряжения материальными благами, а также личные неимущ. От нош. с участием ФЛ и ЮЛ, и государства в целом.
Предмет ГП: правовые отнош., регулируемые Г-П нормами:
- Имущ. От нош. между субъектами по поводу принадлежности, пользования и распоряжения материальными благами;
- Личные неимущ. От нош., что связаны с имущ., возникающих в связи с оказанием услуг, выполнением работ, созданием, использованием, охраной изобретений, произведений литературы, искусства и других результатов интеллектуальной деятельности (авторство на произведения науки, литературы и искусства Например, право автора на вознаграждение);
- Личные неимущ. От нош., не связанные с имущ. (право человека на честь, достоинство деловой репутации, на имя, собственное изображение, личную недоторканiсть, личную свободу, здравоохранение i жизни, авторство, товарный знак).
нормы ГПне применяется к имущ. отнош., основанным на адин. или ином властном подчинении одной стороны второй стороне, а также к налоговым и бюджетным отнош.
2. Метод гражданского права - это совокупность приемов и способов воздействия на участников отношений, входящих в сферу действия гражданского права.
Характерными чертами этого метода являются:
а) юридическое равенство сторон. Независимо от того, кто выступает участником гражданских отношений - гражданин, организация, территориальная громада, государство и пр., стороны этих отношений формально, то есть юридически, равны;
б) инициатива сторон при установлении правоотношений (участники этих отношений сами, по общему правилу, решают, вступать ли им в отношения или нет, заключать договор и т.п., хотя в некоторых случаях гражданские правоотношения могут возникать и в силу указания закона или административного акта);
в) диспозитивность правового регулирования, означающая возможность выбора варианта поведения, не противоречащего действующему законодательству
3. Принципи цивільного права.
Пр. ГП – осн. начала, наиболее общие руководящие положения (принципы) ГП, им. общеобязательный характер.
Знач. Г-П принципов:
• отраж. сущ-ть соц-ой направлен-сти и осн-е отраслевые особ-ти Г-П регули-я (т.е. содержание кажд. последующей нормы должно быть пронизано принципом ГП);
• учит-ся при заключении непоименованих дог-ов (ч. 1 ст. 6 ГК);
• учит-ся при применении аналогии п-ва (ч. 2 статьи 8 ГК);
• учитываются при защите охраняемого зак. интереса (ч.2 ст.15 ГК).
В ст. 3 ГК закреплены такие Г-П принципы:
1) недопустимость произвольного вмешательства в сферу личной жизни чел-ка, т.е. никто не имеет права вмеш. в личн. и семейную жизнь ФЛ без его согласия, кроме случаев, прямо предусм. КУ.
пр-п закрепл. предпосылки для защ. приватности Л от неправ. вмешат. извне, для обеспеч-я ее внутренних (духовных) интересов;
2) недопу-ть лишения п-ва соб-ти, кроме случ., уста. КУ и ЗУ,(т.е. п-во соб-ти в Укр.. явл. Нерушимым). Этот пр-п обеспеч. лицу гарантию ее экономич. независимости и имущественной обособленности от др. участников гр. правоотнош. Но в отдельных случ. он может подвергаться опред. Огранич-ям, если это прямо вытекает из КУ и ЗУ, напр.., лишение Л имущ-ва вследствие конфискации, или принудит. отчуждения объектов частной собств-ти по мотивам общ-ной необходимости (ст. 41 КУ);
3) свобода договора, т.е. уч-ки гр. правоотнош. свободны в возм-ти вступл. в договорные отнош., а также в выборе вида дог. (причем как именованных, так и непоименованих), контрагентов и условий дог. и т.п. В отд., предусмотренных ЗУ случ., этот пр-п подлежит соответств. ограничению, напр., заключение предварительных или публичных дог. и т.д. Пр-п свободы договора обеспеч. Л возм-ть по собств. усмотрению инициативно вступать в договорные от нош., руководствуясь при этом собств. интересом;
4) свобода предприним. деяк-ти, не запрещ. ЗУ - Л свободны в выборе предпр. деяк-ти. Но, в отд. случ., прямо предусм. ЗУ, Л может быть огранич. в свободе предпр. деяк-ти, напр., за субъектным составом (депутаты, должн. и служ. Л о-нов гос. В-ти и о-ов мести. Самоупр-я), или же хар-ом предпр. деяк-ти (установление монополии) и т.д.;
5) суд. защ. ГП и интереса, т.е. в случае наруш-я ГП или интереса, + в случ. созд-я препятствий по их осущ-ю Л имеет возм-ть защитить их в суд. пор.. При этом Л имеет п-во защ. гр. п-ва и интересы как в судах общ. юрисдикции, так и в спец. и трет-х судах;
6) справедливость, добросовестность и разумность. Этот пр-п означ., что регулирование и охрана гр.правоотнош. должны происходить справедливо, добросовестно и разумно. Он направлен на утверждение в укр.п-вой сис-ме правопорядку, но, по нашему мнению, а в случае неправильного толкования сделает невозможным применение Г-П нормы в результате ее "несправедливости", "недобросовестности" или "неразумности". А этоможет привести к субъективизму в правопр. деятельности.