- •4.Предмет економ т.:
- •5.Осн. Способи пізн-я соц.-екон. Процесів:
- •7.Економ т., економ.Політика.Е.Т. Та право
- •8. Екон. Прогрес-
- •9.Економічні потреби і економ. Інтереси
- •11.Критерії ек. Прогресу.
- •12.Технолог спосіб виробн. І структура нтп і нтр їх роль
- •13.Цивілізаційний та формальний підходи до аналізу економ сис-м
- •10.Натур. І товар. Типи вир-ва.
- •15.Форми господарювання
- •16/Причини виникнення тов. Виробн..
- •18.Двоякий характер праці, закладеної в товарі
- •19Продуктивність та інтенсивність праці та їх вплив на величину вартості
- •20.Індивідуальні та суспільно необхідні затрати праці
- •21. Евол. Форма вартості
- •22.Суть і функції грошей
- •27. Шляхи подол-я інфл-ї:. Грош. Реформи:
- •29. Пробл. Конверт. Грош. Одиниці.
- •30. Основні фактори суспільного виробництва
- •31.Суть та процес утворення капіталу
- •32.Роб.Сила як факт.Виробн.І її власт
- •33.Два шляхи утворення дод.Вартості
- •34.Технічна, вартісна та органічна будова виробництва
- •35.Постійний та змінний капітал і його роль
- •36.Суть відн.Власності.
- •37.Прав.Та екон.Зміст відн.Власн.
- •38.Типи, форми влас-ті:
- •41.Шляхи переходу до ринку та моделі ринкової економіки
- •42.Конкур.В ринк.Екон.
- •44.Форми та методи конкуренції
- •46. Причини та шляхи ств монополії
- •48. Функції та роль держави в ринковій економіці
- •49.Особливості становлення ринкових відносин в укр.
- •51.Ринок товарів народного споживання та ринок послуг
- •56.Суть ринку праці. Попит на прцю Пропозиція п:
- •58. Соціальна політика соціальний захист
- •57.Зайнятість і безробіття, державне регулювання.Біржі праці
- •60. Попит і проп-я та рівновага ринку еласт.
- •63. Зношування основго капіталу.Амортизація.
- •64. Суспільні та індивід.Витрати виробн.
- •65. Класифікація витрат на виробництво.
- •68. Рентаб-ть підприємства
- •72.Позичк.Капіт.Як основа кред.Відн.
- •73.Суть,форми та принципи кредит.
- •74.Банк.С-ма Укр..
- •76.Агр.Відн.Та їх специфіка.
- •77.Зем.Рента та орендна плата.
- •60.Моноп.Та абсол.Рента. Ціна землі
- •81.Зміст процесу суп.Відтворення.
- •83.Кінцевий суп.Прод.,ч..Пр.,нац.Д.
- •85.Суть процесу нагромадж.
- •86.ФондНагромадження і ФондСспоживння.
46. Причини та шляхи ств монополії
Монополія — виключне право), що належить одній особі, групі осіб чи державі.
Термін “монополія” походить від грецьких слів (“mono” – один, “poleo” – продаю) – наявність одного продавця товару чи послуги на ринку. За причиною виникнення
За такою ознакою можна виділити три основні види монополій – природна, адміністративна, економічна.
Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. В її ocнові — особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів.. Прикладом можуть служити енергозабезпечення, телефонні послуги, зв'язок, трубопровідний транспорт i т. д.
Адміністративна монополія виникає внаслідок дій державних oрганів. Тут, як правило, групуються підприємства однієї галузі Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб'єкт i між ними відсутня конкуренція.
Найпоширенішою є економічна монополія. Йдеться про підриємців, які зуміли завоювати монопольне становище на ринку. До нього ведуть два основні шляхи. Перший полягає в ycпішному розвитку підприємства, постійному зростанні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий — набагато швидший — базується на процесах централізації капіталів, тобто на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів.
47.Антимоноп. політика-комплекс заходів, розробл. і впровадж. у баг. країнах світу, що спрям. на обмеж-я діяль-ті м., створ-я закон-ва.
Закони забор. утвор. м.; обмеж-я конкур-ї, торгівлі; злиття компаній (якщо воно шкод.). Якщо це не викон.: фірму лік від., вис. оподатк-я, контроль за цінами, розукрупл-я м.. Антимонопольна політика й антимонопольне законодавство не мають на меті заборону або ліквідацію монопольних утворень. У товаристві склалося розуміння того, що монополія як чинник зростання прибутку не може бути знищена. Для проведення антимонопольної політики держава створює антимонопольні служби, основною задачею яких є контроль монополістичних тенденцій у країні. Антимонопольні служби не є частиною законодавчої влади, але їхня компетенція дозволяє їм виконувати дорадчу функцію.
48. Функції та роль держави в ринковій економіці
Регулюючі функції держави в ринковій економіці зводяться до трьох основних — законодавчої, стабілізуючої, розподільчої.
Законодавча функція передбачає, що держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, які встановлюють певні «правила гри», тобто правові засади ринкової економіки, таким чином, гарантуючи однакові права й можливості для суб'єктів усіх форм власності і господарювання.
Стабілізуюча функція держави полягає у підтриманні високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а також у стимулюванні економічного зростання. Для цього держава: 1) визначає цілі, напрями і пріоритети економічного розвитку, виділяє відповідні ресурси для їхньої реалізації, використовує грошово-кредитні та бюджетно-податкові важелі; 2) бере на себе організацію пропозиції грошей; 3) забезпечує зайнятість населення і стабільний рівень цін, проводячи відповідну фіскальну і кредитно-грошову політику, спрямовану на запобігання інфляції та безробіттю.
Розподільча функція пов'язана, з одного боку, з досягненням більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, а з другого — з більш ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці. Для здійснення цієї функції, яка сприяє виправленню певних недоліків ринкової системи, держава: 1) здійснює перерозподіл коштів груп населення, які мають високі доходи, на користь непрацездатних і малозабезпечених, проводячи відповідну фіскальну політику, політику регулювання цін; 2) установлює і контролює мінімальний розмір заробітної плати; 3) бере на себе функцію забезпечення суспільними благами, у виробництві яких приватні та колективні суб'єкти не зацікавлені, однак без цих благ не можливе існування суспільства.