- •Міністерство освіти і науки україни
- •Мoдуль 2. Деталі машин
- •2.1. Взаємозамінність деталей машин
- •Системою отвору називають сукупність посадок, в яких різні натяги і зазори отримують шляхом зміни граничних відхилень розмірів валів, а розміри отворів однакові для всіх посадок.
- •2.2. Шорсткість поверхні деталей
- •2.3. Класифікація деталей машин
- •Загальні відомості про передачі.
- •2.5. Зубчасті передачі.
- •Класифікація зубчастих передач.
- •2.6. Черв'ячні передачі.
- •Черв'ячна передача складається з черв'яка, що представляє собою гвинт, і черв'ячного колеса, що є різновидом косозубого колеса (рис.2.6.1.).
- •2.7. Редуктори та приводи технологічних машин.
- •2.8. Фрикційні передачі
- •Для прикладу розглянемо фрикційну передачу з циліндричними гладкими колесами.
- •2.9. Пасові передачі.
- •2.10. Ланцюгові передачі Конструкція та принцип дії ланцюгової передачі
- •2.11. Передача гвинт-гайка
- •2.12. Осі та вали
- •2.12.1. Призначення, конструкції та матеріали
- •2.12.2. Критерії працездатності та розрахунку
- •Для розрахунку валів і осей складають розрахункову схему. Вали та осі розглядають як балки на шарнірних опорах із прольотом, рівним відстані між підшипниками.
- •2.13. Підшипники
- •2.13.1. Підшипники ковзання – область застосування, класифікація, конструкції та матеріали
- •2.13.2. Підшипники кочення Загальні відомості. Підшипник кочення (рис.2.13.2) складається з двох кілець: зовнішнього 1 і внутрішнього 2, тіл кочення 3 і сепаратора 4, який роз’єднує тіла кочення.
- •Класифікація і конструкції підшипників кочення
- •2.14. Муфти
- •2.14.1. Глухі муфти
- •2.14.2. Рухомі (компенсуючі) муфти
- •2.14.3. Зчіпні муфти
- •2.14.4. Самокеровані муфти
- •2.15. З’єднання деталей машин
- •2.15.1. Нероз’ємні з’єднання
- •2.15.2. Роз’ємні з’єднання
- •Контрольні питання
- •Ckлад самостійної роботи студентів та модульного контролю при вивченні другого модуля дисципліни „прикладна механіка”
- •1. Поточний контроль - 70 балів:
- •Рекомендована література
2.5. Зубчасті передачі.
Найпростіша зубчаста передача складається з закріплених на валах циліндричних або конічних коліс 1 і 2 з зубцями, за допомогою яких колеса заціплюються між собою (рис.2.5.1.).
Рис.2.5.1. Зубчасті передачі: а – циліндрична, б – конічна, в - гвинтова.
Класифікація зубчастих передач.
1) По характеру розміщення валів зубчасті передачі поділяються на передачі з паралельними валами (циліндричні передачі), передачі з валами, що перетинаються (конічні передачі), передачі з валами, що перехрещуються (гвинтові передачі) (див. рис.2.5.1. а, б, в).
2) По виду зачеплення розрізняють зубчасті передачі із зовнішнім зачепленням (рис.2.5.2.а,б,в,е,ж,з та рис.2.5.3.а,б,в,г), із внутрішнім зачепленням (рис.2.5.2.г та рис.2.5.3.д) та з рейковим зачепленням (рис.2.5.2.д та рис.2.5.3.е).
3) По розташуванню зубців на утворюючій коліс розрізняють циліндричні прямозубі (рис.2.5.2.а та рис.2.5.3.б), косозубі (рис.2.5.2.б та рис.2.5.3.в) та шевронні (рис.2.5.2.в та рис.2.5.3.г) передачі, а також конічні передачі з прямими (рис.2.5.2.е), косими (рис.2.5.2.ж) і спіральними (рис.2.5.2.з)і круговими зубцями.
За формою профілю зубців розрізняють передачі з евольвентним, циклоїдальним, круговим та іншими профілями.
Переваги зубчастих передач: висока довговічність і надійність роботи, високий ККД (до 0,97 – 0,98), сталість передаточного числа, великий діапазон передачі потужностей, компактність, невеликі навантаження на вали й опори передачі.
Недоліки зубчастих передач: шум на великих швидкостях, необхідність високої точності виготовлення і монтажу, неможливість безступінчастої зміни передаточного числа.
Рис.2.5.2. Види зубчастих передач.
Рис.2.5.3. Схематичні зображення зубчастих передач.
Основні параметри зубчастої передачі.
Меньше з пари зубчастих коліс називають шестірнею, а більше – колесом. Термін “зубчасте колесо” є загальним. Параметрам шестірні приписують індекс 1, а параметрам колеса – 2.
Точка P, яка ділить лінію центрів коліс О1О2 (міжосьову лінію) на відрізки обернено пропорційні кутовим швидкостям коліс називається полюсом (рис.2.5.4.): О1P/PО2 = 2/1.
Рис.2.5.4. Основні параметри зубчастої передачі.
При обертанні зубчастих коліс окружності з діаметрами d1 i d2 перекочуються одна по одній без ковзання. Ці окружності називаються початковими. В стандартному зубчастому зачепленні початкові окружності співпадають з ділильними окружностями. Далі ми будемо розглядати тільки стандартні зачеплення. Ділильна окружність – це окружність, що є базовою для визначення елементів зубців і їх розмірів. Діаметр ділильної окружності називаеться ділильним діаметром (d).
Окружність, що окреслює голівки зубців, називається окружністю вершин (da), а окружність, що відокремлює зубці з боку зубчастого колеса, називається окружністю западин (df).
Траекторія загальної точки контакта спряжених поверхонь зубців називається лінією зачеплення. У евольвентному зачеплені лінією зачеплення є загальна нормаль NN до робочих поверхонь зубців (рис.2.5.4.). Кут між лінією зачеплення і лінією ТТ, перпендикулярною до міжосьової лінії, називається кутом зачеплення . Для стандартного евольвентного зачеплення цей кут відповідає ділильному куту профілю зубців і дорівнює 200 (рис.2.5.5).
Ділильна окружність поділяє зубці на 2 частини: голівку і ніжку.
Повна висота зуба:
h = ha + hf, [мм],
де ha – висота голівки зуба;
hf - висота ніжки зуба.
Відстань t між однойменними точками профілів сусідніх зубців, обмірювана по дузі ділильної окружності, називається кроком зачеплення.
Рис.2.5.5. Основні параметри зубців зубчастої передачі.
Основною характеристикою зубчастого зачеплення є окружний модуль зачепгення, що вимірюється в міліметрах і визначається за формулою:
m = t / , [мм].
Усі геометричні параметри зубчастого зачеплення виражаються через його модуль.
Довжина ділильної окружності дорівнює добутку кроку на число зубців:
·d = z·t,
де z – чиcло зубців,
звідси визначають діаметр ділильної окружності:
d = z·t/= m·z.
Відстань а між центрами зучастих коліс, що знаходяться в зачепленні, називається міжосьовою відстанню і визначається за формулою:
а = (d1 + d2) /2 = (z1 + z2)/2 · m
Передаточне число зубчастої передачі:
u = 1 / 2 = d2 / d1 = z2 / z1.
В косозубих та шевронних колесах розрізняють окружний tt і нормальний tn кроки (рис.2.5.6.), зв'язані між собою залежністю:
tt = tn /cos,
де – кут нахилу зубців.
а) б)
Рис.2.5.6. Вимірювання кроку зубців.
Відповідно розрізняють окружний і нормальний модуль:
mt = tt / ; m = t / .
Для косих, шевронних та криволінійних зубців: m = mt cos.
Для прямих зубців: m = mt.
Сили в зубчастому зачепленні.
На рис.2.5.7. приведено сили, що діють в зачеплені прямозубої циліндричної (а), прямозубої конічної (б) та косозубої конічної (в) передач. В зачепленні діє сила F – нормальна сила, що спрямована по загальній нормалі до робочих поверхонь зубців. Цю силу переносять в полюс зачеплення та розкладають на складові – колову силу Ft та радіальну Fr, а для конічних та косозубих передач також і осьову силу Fa. Таке розкладання зручне для розрахунків валів та опор. Колову силу визначають виходячи з обертового моменту T1 та ділильного діаметру шестiрні d1, що задаються:
Ft = 2T1/d1.
Виходячи з колової (окружної) сили визначають усі інші складові, що залежать від виду передачі.
Для прямозубої циліндричної передачі (рис.2.5.7.а):
- радіальна сила: Fr = Ft tg ;
нормальна сила: F = Ft /cos .
В косозубій циліндричній передачі нормальну силу Fn розкладають на три складові (рис.2.5.7.в):
- колову силу: Ft = 2T1/d1;
- радіальну: Fr = Ft tg / cos ;
- осьову силу: Fа = Ft tg ;
де – кут нахилу зубців.
Рис.2.5.7. Cили в зачепленні.
Нормальну силу в цьому випадку визначають за формулою:
F = Ft /cos cos .
В прямозубій конічній передачі нормальну силу F також розкладають на три складові (рис.2.5.7.б). При цьому сили прикладені до шестірні визначають за формулами:
- колова сила: Ft = 2T1/d1;
- радіальна сила: Fr = Ft tg / cos ;
- осьова сила: Fа = Ft tg / sin
де – кут ділильного конуса.
Для колеса напрям сил зворотній. При цьому Fа - радіальна сила, а Fr – осьова.
Нормальну силу в прямозубій конічній передачі визначають за формулою:
F = Ft /cos cos .