237. До петротипів глиноземистих порід не відносяться: Головні мінеральні типи глин: Каолінітові глини, Гідрослюдисті (іллітові) глини, Смектові (монтморилонітові) глини, Поліміктові глини.

238. Лідіти є різновидами: ЛИДИТЫ [по древнеримской пров. Лидии в М. Азии]— черные, плотные, непрозрачные кремнистые (в основном халцедоновые) п., с небольшой примесью глинистого материала и тонко рассеянного углистого вещества и битума. Обладают раковистым изломом. Орг. остатки представлены исключительно радиоляриями. Л. часто отождествляют с фтанитами. Подобно фтанитам Л. сложены на 92—93% кремнеземом, окрашены в черный цвет углистыми частицами или орг. веществом (битумом), в отличие от яшм, пигментированных преимущественно окислами Fe и Мn. Было высказано предположение (Fabre, 1959), что некоторые разновидности Л. являются пресноводными аналогами фтанитов (типично морских образований). Для Л. характерна смешанная структура, представляющая собой комбинацию из реликтовой органогенной, криптокристаллической и микрозернистой структур. Используется как лучший пробирный камень и точильные бруски.

239. Формація це: Геологічна формація — сукупність гірських порід, зв'язаних спільним походженням.

240. Фації осадових порід це: Зміна фацій осадових порід є свідченням трансгресій і регресій і найчастіше легко визначається, через особливі умови, необхідні для створення кожного типу відкладень. ФАЦИИ МИНЕРАЛЬНЫЕ ОСАДОЧНЫХ ПОРОД — фации, выделяемые в осад. п. по парагенетическим ассоциациям м-лов (парагенезам м-лов). Выделяются следующие разное.: а) терригенно-минералогические — выделяемые по парагенезам обломочных м-лов, сформированных в стадию седиментогенеза б) геохим. — выделяемые по парагенезам аутигенных м-лов, образовавшихся в стадию седиментогенеза и диагенеза в) минеральные фации измененных осад. п. — выделяемые по парагенезам аутигенных м-лов, образовавшихся после диагенеза и до метаморфизма или выветривания (в стадии катагенеза и метагенеза ). К минер. фации измененных осад. п. следует относить г. п. одинакового состава, измененные в определенном диапазоне температур и давлений с одинаковыми или близкими парагенезам и аутигенных м-лов, возникшими после диагенеза и до метаморфизма или выветривания, имеющие широкое региональное распространение

241. Розподіл фацій не контролюють:

242. Морські фації відрізняються таким набором ознак:

243. За законом перитектичної кристалізаії кристалізуються суміші: ряду фемічних мінералів. Як приклад систему форстерит–кремнезем (Mg₂SiO₄ – SiO₂) Перитектична кристалізація можлива тільки у випадках, коли в системі з декількох компонентів є сполуки з проміжним складом та прихованою точкою плавлення.

244. Нормальний тренд диференціації: Зміна порядку кристалізації значно впливає на напрямок еволюції розплаву. залишкові розплави еволюціонують у напрямку зростання їх лейкократовості та кислотності (нормальний хід диференціації).

245. Ліквація це: Диференціація в рідкому стані чи виникнення двох рідин, що не змішуються, називаються ліквацією

246. Поділ порід на магматичні, осадові та метаморфічні - це поділ на:( в залежності від умов утворення)генетичні групи

247. Найглибиннішими інтрузіями є:

248. Класифікаційний поділ магматичних порід на групи відбувається: за вмістом SiO2

249. Дати назву породі, яка має склад: Р1₂₀-50 - 55-95%, (}и - 5-20%, НЬІ - 0-30%, Ві -0,35%: кварцевий діорит

250. Дати назву породі, яка має склад: Р1₅о-7о- 35-60%, СРх- 35-65%, НЬІ - 0-5%,, ОРх -зрідка до 5%: Габро

251. Дати назву породі, яка має склад: К-Рзр - 25-35%, РІ|₅-2о- 25-35%, (}и - 25-40%, Ві, Ми, НЬІ, Рх-2-10%: Граніт

252. З підвищенням тиску та температури в метаморфічних породах відбуваються процеси:

253. Структури метаморфічних порід, які формуються голчастими формами кристалів силіманіту: Фібробластова

254. Мігматизація найхарактерніша для діапазону температур: 650–700^оС

255. Породи піроксен-роговикової фації утворюються при температурах:700-800-900

256. Асоціація критичних мінералів: (хлорит+тремоліт+тальк) - характерна для порід фацій: мусковіт-роговикової фації

257. Асоціація критичних мінералів: (біотит+силіманіт+кварц) - характерна для порід фацій:амфіболітової(силімоніт-біотитових гнейсів)

258. Асоціація мінералів (мусковіт+кварц) є забороненою для фацій:амфіболо-роговикова

259. Асоціація мінералів (дистен+КПШ) с забороненою для фацій: фація дистен-мусковітових сланців (глаукофан-альмандинова).

260. Дати назву репональнометаморфічній породі, що складається із плагіоклазу - 67%. рогової обманки - 29%, біотиту - 2%, кварцу - 1 %, мікрокліну - 1 %:плагіогнейс

261. Дати назву репональнометаморфічній породі, що складається із кварцу - 55%, плагіоклазу - 20%, біотиту - 15%, мікрокліну - 10%:гнейс

262. Дати назву репональнометаморфічній породі, що складається із кальциту - 65%, кварцу - 33%, біотиту - 2%: - (кварцеві мармури)кальцефір

263. Вторинні кварцити, це породи: утворюються при зміненні вулканічних порід кислого та середнього складу, значно рідше інтрузивних та осадових порід під впливом кислотних поствулканічних розчинів фумарольно-сольфатарної діяльності вулканів.

264. Продуктами кислотного метасоматозу є наступні породи: Грейзени і грейзенізовані породи., Березити., Лиственіти.

265. До продуктів лужного метасоматозу відносяться породи: Фенітами(лужні екзоконтактові метасоматичні породи, які оточують масиви нефелінових лужних магматичних порід, що виникли внаслідок лужного натрієвого метасоматизму кварц-польовошпатових порід) калішпатити та гумбеїти, альбітитів, Ейситами

266. Березити утворюються при метасоматичній зміні: утворюються при дії гідротермальних розчинів на кислі породи – граніти, граніт-порфіри, кварцеві-порфіри., характерними є реакції заміщення.

267. Конституція мінералів - це: кристалічна будова, стан, склад.

268. Структурний мотив мінералів - це: атоми, іони, молекули.

269. Ізоморфізм елементів у мінералах - взаємне заміщення атомів (або їхніх груп) різних хімічних елементів:у вузлах кристалічної решітки без порушення їх будови

270. Класифікація мінералів - це розподіл мінералів: за хім.. ознакою залежно від кристалічної будови(координаційні, каркасні, острівні, ланцюжкові, шаруваті.)

271. Сучасна кристалохімічна класифікація - це класифікація: виділяють самородні(тип простих мінералів), сульфіди та їх аналоги, кисневий тип кисневих сполук, галоїди, органічних сполук.

272. Генезис мінералів (сучасна концепція) - це вчення про: Генезис мінералів– послідовна сукупність процесів, внаслідок яких утворюються окремі мінерали і мінеральні родовища.

273. Парагенезис мінералів - це: закономірне сумісне знаходження мінералів в одному геологічному тілі або геологічному процесі і проявляється в певній послідовності виділеня мінералів.

274. Фізичні властивості мінералів відображають їх: оптичні, механічні, електричні, термічні та радіоактивні властивості.

275. Оптичні властивості мінералів - це:колір, блиск, прозорість, явище двозаломлення, плеохроїзм, люмінесценція, колір риси.

276. Наукове та практичне значення фізичних властивостей мінералів: Вони мають велике значення для діагностики мінералів і розуміння їх практичного застосування: в техніці і виробництві – надтвердого алмаза, корунду, кристалічного кварцу, в ювелірній справі – дорогоцінних каменів і металів.

277. Типоморфний мінерал - це: мінерали поширені в породах даної фації

278. Типоморфні ознаки мінералів - це: Мінерали типоморфні– мінерали, характерні для певних умов мінералоутворення. Часто типоморфними бувають не самі мінерали, а деякі їхні ознаки: кристалографічні особливості (габітус, форма, двійники, штрихуватість та ін.), характер агрегатів, розміри окремих індивідів, деякі фіз. властивості (забарвлення, блиск, густина та ін.), деякі хім. властивості (домішки, ступінь гідратації та ін.). Типоморфність ознак визначається тим, що всі вони або деякі з них змінюються в залежності від умов утворення мінералів.

Типоморфні ознаки  дозволяють нам до певної міри наближення встановити склад і температуру утворення мінералів, що часто відображається в змінах кольору мінералу, міняється в залежності від змін фізико-хімічних умов середовища.

279. Типоморфні мінерали та типоморфні ознаки мінералів - це: