Оборотні кошти

Оборотні виробничі фонди

(сфера виробництва)

Фонди обігу

(сфера обігу)

Оборотні кошти у виробничих запасах

Оборотні кошти у виробництві

Гроші і кошти в розрахунках

Готова продукція

Сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати. Допоміжні матеріали. Паливо, тара, запасні частини. Малоцінні і швидкозношувані предмети (МШП)

Незавершене виробництво. Напівфабрикати власного виробництва. Витрати майбутніх періодів.

На складі

Кошти на рахунках у банках і в касі підприємства.

Кошти в розрахунках.

Дебіторська заборгованість.

Відван-тажена

Ненормовані оборотні кошти

Нормовані оборотні кошти

Рисунок 1.2 Склад і розміщення оборотних коштів

Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять свою вартість на вартість продукції, що виробляється [10, с.101].

До оборотних виробничих фондів відносяться предмети праці (сировина, основні матеріали і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини й ін., засоби праці з терміном служби не більше 1 року (МШП і інструменти), незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів.

До фондів обігу відносяться засоби підприємства, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені, але неоплачені, а також засоби в розрахунках і кошти в касі і на рахунках.

4 етап. Оцінка ефективності використання майна.

Запропонуємо систему показників ефективності використання майна підприємства.

1) узагальнюючі показники ефективності використання майна підприємства:

– рентабельність активів;

– рентабельність поточних активів;

– рентабельність інвестицій;

– рентабельність власного капіталу;

– рентабельність реалізованої продукції.

2) показники ефективності використання виробничих основних і оборотніх фондів:

– фондовіддача основних фондів;

– фондомісткість продукції;

– фондоозброєність праці;

– рентабельність основних фондів;

– коефіцієнт оборотності оборотних засобів;

– коефіцієнт завантаження оборотних засобів ;

– тривалість одного обороту оборотних засобів.

Кожна з перелічених груп охоплює певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність майна підприємства або ефективність використання окремих видів ресурсів.

Отже, проаналізувавши стан, склад та структуру майна підприємства можна зробити висновок, що для вивчення цього питання можна застосовувати модель економічного аналізу, що передбачає такі операції:

– визначення питомих складових майна в його загальній вартості на початок і кінець звітного періоду;

– порівняння даних на кінець звітного періоду з даними на його початок і визначення причини зміни;

– вивчення причин зміни складу структури майна і причин, що негативно позначаються на фінансовому стані підприємства;

– доведення до відома керівництва підприємства інформації, яка сприятиме прийняттю управлінських рішень, спрямованих на усунення причин, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

Аналізу стану майна достатньо, щоб оцінити стан активів і наявність коштів на підприємстві для повернення боргів, але його замало для відповіді на запитання, наскільки вигідно інвестору вкласти капітал у це підприємство.

Майно підприємства є власністю та закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається належним йому майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству України [8].

Майно підприємства складається з основних фондів, обігових коштів, а також фінансових та інших цінностей, відображених у бухгалтерському балансі підприємства.

Майно підприємства формується за рахунок:

– доходів, отриманих від провадження господарської діяльності;

– кредитів (позичок) банків;

– майна, переданого засновником;

– доходів, отриманих від цінних паперів;

– інших надходжень, що не суперечать законодавству України.

Підприємство має право відповідно до чинного законодавства надавати в оренду майно, інші матеріальні цінності, які йому належать, а також списувати їх з балансу. Відчуження майна, що є державною власністю та закріплене за підприємством, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та законодавства.

Джерелами формування майна підприємства є:

– грошові та матеріальні внески засновників;

– доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;

– доходи від цінних паперів;

– кредити банків та інших кредиторів;

– капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

– майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;

– інші джерела, не заборонені законодавством України.

Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених Господарським Кодексом України та законами, прийнятими відповідно до нього.

Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому Господарським Кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Володіння і користування природними ресурсами підприємство здійснює в установленому законодавством порядку за плату, а у випадках, передбачених законом, на пільгових умовах.

Підприємство випускає, реалізує та придбуває цінні папери відповідно до законодавства України.

Держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Отже, майно – це активи, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому [3, с.73].

Під активами розуміють ресурси, контрольовані підприємством у ре­зультаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигід у майбутньому.

Економічна вигода – це потенційна можливість отримання підпри­ємством грошових коштів від використання активів.

Активи підприємства – власність юридичної особи (підприємства), що має грошову вартість. Це:

– власність юридичної особи і притягнуті засоби;

– цінні папери;

– товарно-матеріальні цінності;

– основні засоби;

– фінансові інвестиції, вкладені в господарство інших суб'єктів;

– власні патенти;

– винаходи;

– «ноу-хау»;

– права користування землею і природними ресурсами;

– будь-яка інша власність, суб'єкта підприємства, що може використовувати для здійснення підприємницької діяльності.

Розрізняють активи матеріальні й активи нематеріальні, а також активи фінансові. Крім того, активи бувають:

– короткострокові – наявні і передбачувані перевести в наявні, а також, які можна чи продати використовувати протягом одного чи року оперативного виробничо-збутового циклу, якщо його тривалість більш року;

– довгострокові – не передбачувані перетворити в наявні, продати чи використовувати протягом року чи оперативного циклу;

– оперативні – довгострокові активи, використовувані в процесі виробництва, такі, як земля, будинки, устаткування й інші основні фонди;

– ліквідні – легко реалізовані засоби (короткострокові державні цінні папери, акції й облігації великих компаній, поточні рахунки, готівка), що не приносять доходу у вигляді відсотків і які дозволяють їхнім власникам робити платежі за своїми обов'язками.

Активи матеріальні – власність юридичних чи фізичних осіб, що має речовинну форму і грошову вартість. Це:

– земля, що знаходиться у власності;

– будинки і спорудження виробничого і невиробничого призначення;

– адміністративні будинки;

– житлові, навчальні, дитячі, лікувальні, оздоровчі, спортивні й інші будинки, приміщення, що знаходяться на балансі підприємства;

– встановлене і невстановлене виробниче устаткування;

– рухоме майно невиробничого призначення;

– запаси сировини, палива, напівфабрикатів (на складах, у цехах і в дорозі), готової продукції;

– майно, основні засоби, земельні ділянки, здані в оренду, що належать підприємству філії, дочірні компанії, якщо вони не мають статусу юридичної особи, а їхні баланси не розділені з балансом головного підприємства.

Матеріальні активи підрозділяються на відтворені (запаси матеріальних оборотних коштів, основні фонди, матеріальні і художні цінності) і невідтворні (земля, надра).

Активи нематеріальні – умовна вартість об’єктів промислової й інтелектуальної власності, інших аналогічних майнових прав, визнаних об'єктом права власністю конкретної фізичної чи юридичної особи, що приносять йому доход.

Нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуються підприємством з метою використання протягом більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [19].

Складі об’єктів інтелектуальної власності наведені на рисунку 1.3.

- Винаходи;

- Корисні моделі;

- Промислові зразки;

- Знаки для товарів і

послуг;

- Зазначення

походження товару;

- Фірмове

найменування;

- Способи захисту

від недобросовісної конкуренції;

Рисунок 1.3 Об’єкти інтелектуальної власності

Основні характерні риси нематеріальних активів:

– відсутність матеріально-речовинної (фізичної) структури;

– використання протягом тривалого часу;

– здатність приносити користь підприємству;

– високий ступінь невизначеності щодо розмірів можливого в майбутньому прибутку від використання.

Їхнім об'єктами можуть бути: права на об’єкти промислової власності – права на винаходи, промислові зразки, товарні знаки і знаки обслуговування, «ноу-хау», авторські права – виключне право на видання, публічне чи інше використання добутків науки, літератури чи мистецтва; права користування землею й іншими природними ресурсами, що відносяться до виключного права власника на відповідне їхнє господарське чи інше використання; програмне забезпечення обчислювальної техніки – програми на носіях даних з технічної (у т. ч. програмної й експлуатаційної) документації, а також автоматизовані системи обробки інформації; організаційні витрати, понесені в зв'язку зі створенням спільних підприємств чи акціонерних товариств, якщо вони зазначені в установчих документах як частина вкладу в статутний фонд.

У світовій практиці як об’єкт нематеріальних активів розглядається і така категорія, як гудвіл – ціна фірми, що включає сукупність факторів переваги даної фірми над іншими (рівень професіоналізму управлінської команди, ділові зв’язки, репутація, ін.).

Активи фінансові – кошти фізичних чи юридичних осіб; об’єкти, від яких у майбутньому очікується одержання прибутку. Це:

– касова готівка;

– депозити в банках;

– внески;

– чеки;

– страхові поліси;

– вкладення в цінні папери;

– споживчий кредит;

– акції інших підприємств, що дають право контролю;

– паї;

– специфічні активи (монетарне золото і спеціальні права запозичення.

Таким чином, будь – яке підприємство споживає різного роду ресурси і великого значення на підприємстві набуває оцінка забезпеченості підприємства майном, і відповідно визначення шляхів ефективного використання майна підприємства та його впливу на результати господарювання. Тому, саме слід розглядати склад, структуру, джерела формування майна як основу функціонування підприємства та основні напрями підвищення ефективності його використання.

Так, загальну оцінку фінансового стану розпочинають з аналізу майна підприємства та джерел його придбання.

У складі майна виділяють оборотні (мобільні, поточні) і не­оборотні (іммобілізовані) активи. Майно підприємства може бути використане у внутрішньому обороті або поза його межами, тобто іммобілізованим в дебіторську заборгованість, вкладеним в цінні папери або залученим в оборот інших підприємств у вигля­ді інвестицій.

В процесі аналізу майна підприємства використовують при­йоми горизонтального (визначають абсолютні та відносні зміни різних статей балансу) та вертикального аналізу (визначають пи­тому вагу окремих статей та їх змін).

В наступному розділі курсової роботи проведемо фінансово-економічну характеристику діяльності підприємства ВАТ «Демітекс» за 2008-2010 роки.